DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.43.187913

ПРОБЛЕМА ВИКОРИСТАННЯ «МОВИ СОЦІОЛОГІЇ» В ЮРИДИЧНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ

Вікторія Леонідівна Погрібна, Олена Миколаївна Сахань

Анотація


Постановка проблеми. Сучасний розвиток системи соціогуманітарних наук характеризується органічним переплетенням їхнього об’єктно-предметного поля, категоріального апарату та методології й методів дослідження. В цьому сенсі соціологія часто виконує роль «транслейтера». Ця роль найбільшою мірою реалізується при створенні, функціонуванні та розвитку міждисциплінарних наукових напрямів, серед яких особливе місце посідає той, що виник на стику соціології та юриспруденції. В статті пропонується аналіз особливостей використання мови соціології в дослідженні правових явищ, в першу чергу, тих що формуються навколо ключового поняття – соціальна норма.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Традиційно проблеми нормативного врегулювання соціальних відносин розглядаються юристами в рамках загальної теорії права. Особливо тут слід виділити роботи європейських та американських дослідників Т. Арнольда, Г. Гурвіча, О. Ерліха, Б. Кардозо, Р. Паунда, С. Уоррена та Л. Брандейса, Дж. Френка, О. Холмса. Цікавими є роботи представників «скандинавської» школи соціології права − А. Хегерстрема, В. Лундстедта, С. Пасса, В. Оберта, Х. Клєтте, В. Гольдшмідта, Т. Еккгоффа та ін., а також вчених «італійської» школи − А. Пагані, Г. Мартінотті, Е. Моріондо та ін. Серед вітчизняних науковців заслуговують уваги доробки Л. Гумпіловича, Б. Кістяківського, М. Коркунова, Л. Петражицького, а також сучасних дослідників − В. Бачиніна, О. Джужи, Н. Осипової, С. Савчука, О. Сердюка.

Метою даної статтіє аналіз можливостей використання «мови соціології» в правових дослідженнях.

Виклад основного матеріалу. Вихідною точкою такого аналізу запропоновано вважати той факт, що соціологія досліджує правові феномени як різновид феноменів соціальних. Дослідження виявило, що право слід розмежовувати як з системою, регульованою внутрішніми спонуками людини (особистісною мораллю), так і з апаратом зовнішнього спонукання, що використовується суспільством. Останню категорію, яка не відноситься ані до права, ані до моралі, соціологи запропонували називати нравами, розрізняючи серед них власне нрави, або звичаї (англ. − mores) і повсякденні звичайності (англ. − folkways). Це дозволило їм побудувати триланкову конструкцію, яка стала сьогодні класичною: право; звичаї; повсякденні звичайності.

Дія цієї об’єднуючої право і соціологію конструкції розглянута на прикладі аналізу співвідношення цілей та засобів їх досягнення при оцінці правових явищ та їхніх наслідків.

Висновки. В сучасній науці зберегти «чистоту» власного категоріального апарату неможливо. Ця неможливість часто підштовхує науковців до радикальних дій: від невиправданого наукового взаємопроникнення до штучного відокремлення. І перший, і другий варіанти можуть призвести до занепаду науки. Тому сьогодні, коли соціогуманітарні науки формують і активно освоюють спільне проблемне поле, вкрай потрібні дослідження, які, з одного боку, розкривають значний пізнавальний потенціал такої міждисциплінарної взаємодії, а з іншого, дозволяють винайти способи «самозбереження» для кожної науки. І стосунки між правом і соціологію в цьому сенсі є вельми показовими. Для соціологів пов’язані з цим труднощі полягають в тому, що проблеми права досить легко розчиняються в більш широких категоріях, які входять до предмету загальної соціології. Втім ще Е. Дюркгейм радив соціологам уважно вивчати норми права. Він убачав в них об’єктивний індикатор соціальних чинників.

Ключові слова


політична нація; національна меншина; етнічна меншина; етнонаціональна сфера; етнополітика

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Karbon’ye, Zh. (1986). Yuridicheskaya sotsiologiya. Moskva: Progress [in Russian].

Herasina, L.M., Pohribna, V.L. (2018). Yurydychna sotsiolohiya mizh pravom ta sotsiolohiyeyu: problemy rozmezhuvannya ob’yektno-predmetnoho polya. Science and society. Proceedings of the 5th International conference. Accent Graphics Communications & Publishing. Hamilton, Canada. 348-370 [in Ukrainian].

Arnold, T. W. (1969). Law as Symbolism. In V. Aubert (Ed.). Sociology of Law. Selected readings (pp. 46-51). Baltimore: Penguin Books.

Hiddens, E. (1999). Pravova sotsiolohiya. Kiev: Osnova [in Ukrainian].

Gurvich, G.D. (2004). Sotsiologiya prava. Filosofiya i sotsiologiya prava. Izbrannyye sochineniya (pp. 565-780). Sankt-Peterburg: Izdatel’skiy Dom S.-Peterb. gos. un-ta [in Russian].

Erlikh, O. (2011). Osnovopolozheniye sotsiologii prava / per. s nem. M. V. Antonova. Sankt-Peterburg: Izdatel’skiy Dom SPbJU [in Russian].

Cardozo, B. (1947). Jurisprudence. Selected Writings of Benjamin Nathan Cardozo (pp. 7-46). New York: Matthew Bender.

Cardozo, B. (1924). The Growth of the Law. New Haven, Konnektykut: Yale University Press.

Cardozo, B. N. (1921). The Nature of the Judicial Process. New Haven: Yale University Press.

Paund, R. (1999). Sotsial’noye upravleniye posredstvom prava. In Antologiya mirovoy mysli. V 5 t. T.3: Yevropa, Аmerika XVII-XX vv. (pp. 678-680). Moskva: Mysl’ [in Russian].

Paund, R. (1942). Social control through law. New Haven: Yale Univ. Press; Oxford Univ. Press.

Uorren, S., Brandeys, L. (2013). Pravo na pryvatnist’. Pravo SShAUS law, 1-2, 132-153 [in Ukrainian].

Frank, J. (1963). Law and the Modern Mind. Garden City, N. Y.: Doubleday&Co.

Holmes, O.W. (1973). Law and the social factor. Justice Oliver Wendell Holmes. His book notices and uncollected letters and papers. New York: Da Capo Press.

Gumplovich, L. (2010). Osnovy sotsiologii. Moskva: Knizhnyy dom «Librokom» [in Russian].

Kistyakovskiy, B.A. (1990). Pravo kak sotsial’noye yavleniye. Sociologicheskie issledovanija ‑ Sociological research, 3, 99-109 [in Russian].

Kistyakovskiy, B.A. (1998). Filosofiya i sotsiologiya prava. Sankt-Peterburg: Izd-vo Rus. Khristian. Gumanitarnogo in-ta [in Russian].

Kistyakovskiy, B.A. (1998). Ocherki po metodologii sotsial’nykh nauk i prava. In Anatomiya istorii. Istoriya russkoy pravovoy mysli. Moskva: Ostozh’ye [in Russian].

Korkunov, N.M. (2003). Lektsii po obshchey teorii prava. Sankt-Peterburg: Yuridicheskiy Tsentr Press [in Russian].

Petrazhitskiy, L. I. (2019). Teoriya prava i gosudarstva v svyazi s teoriyey nravstvennosti v 2 ch. Chast’ 1. Moskva: Izdatel’stvo Yurayt [in Russian].

Petrazhitskiy, L. I. (2019). Teoriya prava i gosudarstva v svyazi s teoriyey nravstvennosti v 2 ch. Chast’ 2. Moskva: Izdatel’stvo Yurayt [in Russian].

Bachinin, V.A. (2001). Nepravo (negativnoye pravo) kak kategoriya i sotsial’naya realiya. Gosudarstvo i pravoState and law, 5, 14-20 [in Russian].

Dzhuzha, O.M. (Ed.). (2004). Sotsiolohiya prava: navch. posib. / O.M. Dzhuzha, I.H. Kyrychenko, V.S.Koval’sʹkyy ta in. Kiev: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

Osypova, N.P. (Ed.). (2007).Sotsiolohiya prava: navch. posib. / V.D. Vodnik, YU.I. Zolotar’ova, H.P. Klimova ta in. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

Savchuk, S. V. (2003). Yurydychna sotsiolohiya: predmet ta mistse v systemi yurydychnykh nauk: monohrafiya. Chernivtsi: Ruta [in Ukrainian].

Serdyuk, O. V. (2010). Sotsiolohichni aspekty metodolohiyi otsinyuvannya yakosti funktsionuvannya pravovykh instytutiv (na prykladi sudu). Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka ‑ The Bulletin of E. O. Didorenko Lugansk State University of Internal Affairs, 1, 32-40 [in Ukrainian].

Tammelo, I. (1978). Modern Logic in the Service of Law. Vien; New York: Springer-Verlag.

Rehbinder, M. (2009). Rechtssoziologie. München: Verlag C. H. Beck.

Kudryavtsev, V.N., Kazimirchuk, V.P. (1995). Sovremennaya sotsiologiya prava: uchebnik dlja jurid. fak. i in-tov. Moskva: Jurist [in Russian].

Yarmysh, O.N. (Ed.) (2005). Protyzakonne nasylstvo v orhanakh vnutrishnikh sprav: Sotsiolohichnyy ta istoryko-pravovyy analiz / Kol. avt. Kharkiv: Vyd-vo Nats. Un-tu vnutr. sprav, Kharkivs’ka pravozachysna hrupa [in Ukrainian].

Kantorowicz, H. (1958). The Definition of Law / edited by A.H. Campbell. With an introduction by A.L. Goodhart. Cambridge [Eng.]: University Press.


Пристатейна бібліографія ГОСТ




Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN (печать): 2075-7190 ISSN (Online): 2663-5704