ПРОБЛЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРАВ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СВОБОДИ ЛЮДИНИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Анотація

Постановка проблеми. Гарантії прав і свобод людини щодо інформаційної сфери належать до найважливіших засад формування правової держави та грома- дянського суспільства. Ці права включені і до дієвого механізму державного управ- ління в демократичному суспільстві. Це визначає забезпечення захисту прав і свобод людини в інформаційній сфері однією з найважливіших цілей інформаційної безпеки, а саму людину – найголовнішим її об’єктом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить, що права і свободи люди- ни та громадянина були основним гаслом і найбільшим здобутком будь-яких відомих революцій і воєн. Давно виявлений тісний взаємозв’язок інформації, свободи, спра- ведливості і права. Не випадково ще в VIII ст. до н.е. існували норми, які регулювали інформаційну діяльність  людини. Однак, незважаючи на наявні  наукові доробки  у даній царині, філософському аналізу проблеми співвідношення інформаційних прав та інформаційної свободи людини в сучасному світі не приділяється належної ува- ги.

Метою статті є розгляд окремих філософських аспектів діади «інформаційні права – інформаційна свобода» в контексті її концептуалізації.

Виклад основного матеріалу. Ефективне забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян може бути належним лише за умов, коли структура, форми ді- яльності, сам стиль праці, ставлення до людини будуть оптимальними у плані від- чуття та швидкого реагування на будь-які негативні моменти, які стримують    у тому чи іншому випадку практичне здійснення прав і свобод, а також законних інтересів членів суспільства. Виняткову роль в інформаційній свободі відіграють інформаційні права людини. Встановлюючи взаємозалежність належної й можли- вої поведінки, єдність і рівність взаємних прав та обов’язків, право, окреслюючи межі свободи, виступає як позитивне буття свободи, яке виключає свавілля, при- гнічення особистості тощо. Показано, що право є засобом, який за допомогою спеціальних правових методів дозволяє реалізувати інформаційну свободу людини. Право повинне враховувати інтереси як суспільства, так і індивіда. Воно надає людині низку можливостей, скориставшись якими вона зможе реалізувати прита- манну їй інформаційну свободу. Інформаційні права людини складаються з різного комплексу норм, що відрізняються своєю юридичною силою, територією дії, норма- тивністю тощо. Звертається увага, що інформаційні права регулюють інформа- ційні процеси у сферах, які не врегульовані іншими правами, що регламентують інформацію. Інформаційні права органічно входять у структуру інших прав і свобод, упорядковують інформаційні процеси. Наголошується, що при використанні всіх прав, які належать до питань інформування людини, необхідно перш за все орієн- туватися  на  принципи інформаційної  свободи  людини, яка  займає чільне місце і встановлює принципи використання прав, що відносяться до інформаційних про- цесів.

Відзначається, що оскільки інформаційна свобода зумовлює сукупність певних можливостей інформаційних прав, то у сучасному суспільстві саме про інформа- ційну свободу слід вести мову, з позицій інформаційної свободи слід вивчати і тлу- мачити інформаційні права людини. В інформаційному праві вирішальний акцент робиться на інформації, причому незалежно від того, хто нею володіє, виробляє, транслює тощо. При дослідженні ж інформаційної свободи людини визнається, що ключові функції належать саме свободі, а не інформації, хоча інформація і є скла- довою інформаційної свободи.

Підкреслюється, що інформаційна свобода обмежує діяльність, спрямовану на підтримання порядку; у деяких випадках державної таємниці; інформацію про еко- логічну обстановку. Це дозволяє на рівні держави обмежувати інформаційну свобо- ду більшою мірою, ніж це допускається Конвенцією про захист прав людини і осно- вних свобод.

Обґрунтовується теза, що реалізація інформаційної свободи будується не тіль- ки шляхом введення обмежувальних заходів. Важливою є охоронна функція права, гарантованість захисту інформаційної свободи, причому як самозахисту, так і охо- рони інформаційної свободи за допомогою держави.

Висновки. В інформаційному суспільстві особливо актуалізується інформацій- ний контекст прав і свобод людини, тому усвідомлення співвідношення інформацій- них прав і інформаційної свободи в їхній діалектичній єдності є світоглядною про- блемою сучасності. Інформаційна свобода людини й інформаційне право вимагають комплексного вивчення на рівні філософської рефлексії, у чому і вбачається перспек- тивність подальших наукових розвідок у даній царині.

Коротка анотоція до статті. У статті обґрунтовується, що гарантії прав     і свобод людини щодо інформаційної сфери належать до найважливіших засад формування правової держави та громадянського суспільства. Показано, що право є засобом, який за допомогою спеціальних правових методів дозволяє реалізувати інформаційну свободу людини. Будучи породженням і результатом природного роз- витку всього суспільства, право повинне враховувати інтереси як усього суспільства, так і індивіда. Право надає людині низку можливостей, скористувавшись якими вона зможе реалізувати притаманну їй інформаційну свободу.