THE РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ПРОФЕСІЙНІЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

  • Вікторія Погрібна Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21564/2663-5704.52.249942

Ключові слова:

соціальний капітал, індивідуальний соціальний капітал, груповий соціальний капітал, професійна соціалізація, професійна ідентифікація, дифузна ідентичність

Анотація

Постановка проблеми. Стратегічний євроінтеграційний курс державної політики України, який визначено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає формування та примноження в Україні соціального капіталу. Це є теоретично і практично виправданим, бо світовий досвід свідчить, що країни, які приділяють належну увагу цьому процесу, мають значно вищий рівень реалізації людського потенціалу та задоволення суспільних потреб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-теоретичну базу аналізу соціального капіталу було закладено в роботах П. Бурдьє, Г. Беккера, Дж. Коулмена, Р. Патнема, Дж. Тьорнера, В. Стоуна, Ф. Фукуями, які давно вже стали класичними і зробили відповідну проблематику мультидисциплінарною. Вітчизняна наука також не залишилася осторонь цього напрямку досліджень. Соціальний капітал у різних його аспектах аналізували А.Л. Багнюк, А.А. Бова, С.І. Бандур, М.Ю. Бондаренко, А.М. Гриненко та В.В. Кирилюк, О. Демків, М.С. Дороніна та А.І. Нечепуренко, А. Дроздова, М.Д. Лесечко та О.Г. Сидорчук, О.Г. Михайловська, Н.М. Полив’яна та О.А. Грішнова, І.І. Семків, Ю.В. Середа, О.А. Турецький, Т.В. Шаповалова та ін.

Формулювання цілей. Метою статті є аналіз впливу соціального капіталу на професійну соціалізацію особистості.

Виклад основного матеріалу. Професійна соціалізація становить основу соціальної поведінки людини в професійній сфері, що передбачає засвоєння соціальних принципів функціонування професійного співтовариства, перетворення їх на структурні елементи особистості фахівця. Ці принципи реалізуються в поведінкових актах як під час виконання своїх безпосередніх професійних обов’язків, так і в неформальних взаємодіях. Індивідуальний соціальний капітал пов’язаний зі специфікою норм групи, а не з особливостями особистості, яка включена до відповідних соціальних зв’язків. Отриманий завдяки членству у групі, він може мати різні наслідки для самої групи. З одного боку, привносячи в професійний колектив власні соціальні зв’язки з представниками інших соціально-професійних груп, індивід розширює межі групового соціального капіталу, тим самим, підвищуючи ефективність діяльності колективу в цілому. З іншого, він може використовувати соціальну мережу своєї групи в такій спосіб, що це завдає їй шкоди. Соціальний капітал складається з трьох основних форм зв’язків: «зв’язків – кайданів», «зв’язків – мостів» і «зв’язків – ланок». «Зв’язки – кайдани» характеризують родинні та позапрофесійні дружні стосунки, «зв’язки – мости» стосуються відносин з колегами, «зв’язки – ланки» описують взаємодію між членами великих соціальних груп. В процесі професійної соціалізації певну роль буде відігравати соціальний капітал, який формується завдяки членству у різних соціальних групах, проте вирішальну матимуть «зв’язки – мости» і «зв’язки – ланки». Груповий соціальний капітал (мезорівень) «працює» тоді, коли соціальні відносини сприяють досягненню цілей не стільки окремого індивіда, скільки групи в цілому, реалізації ним своїх інтересів. Це може бути досягнуто, якщо окремі члени групи будуть ідентифікувати себе з цією групою, розділяти її цілі та цінності, а норми взаємодії між ними сприятимуть виконанню відповідних ролей. Аналіз соціального капіталу на макрорівні потребує акцентуації уваги на значному поширенні в нашому суспільстві груп з субкультурою асоціальної спрямованості, а також наявності формальних інституцій, дії яких були б спрямовані на підтримку кожного члена суспільства. Це означає, що для суспільного соціального капіталу вкрай необхідним є існування норм та цінностей не партикулярного, а універсального характеру. Соціальний капітал характеризується двома векторними складовими: доступністю та об’ємом. Доступність визначається спроможністю кожного члена групи, незалежно від його статусу, отримати ресурси окремих членів групи або ресурси групи в цілому, а об’єм – різноманітністю складових та обсягом тих капіталів, якими володіють члени групи. Самі по собі ці складові не надають уявлення про роль соціального капіталу в процесі професійної соціалізації, бо доступність соціального капіталу за умов його незначного об’єму не допоможе молодому фахівцеві швидко та успішно соціалізуватися в професії, а великий за обсягом, але не доступний працівникові соціальний капітал, не дозволить йому скористатися ресурсами соціальної мережі. Системний підхід дозволяє відстежити механізм впливу соціального капіталу на процес професійної соціалізації в динаміці.

Висновки. Соціальний капітал нерозривно пов’язаний з мережами соціальних відносин. Він не може існувати поза цими мережами, тобто наявність соціального капіталу у окремої людини можлива тільки завдяки її приналежності до певних соціальних груп. Неконтрольована трансформація соціального капіталу в асоціальний суттєво впливає на професійну соціалізацію особистості. Розглядати соціальний капітал доцільно на мікро-, мезо- та макрорівнях. На мікрорівні йдеться про соціальний капітал індивіда, мезорівень – рівень соціальних груп, під макрорівнем розуміється суспільство в цілому. Головним критерієм виділення цих трьох рівнів є суб’єкт, який використовує відповідні соціальні зв’язки. В процесі професійної соціалізації соціальний капітал впливає на вибір індивідом ідентифікаційних об’єктів та ціннісно-нормативної системи, що регулюватиме його поведінку. Соціальний капітал професійного середовища, в яке потрапляє індивід, може не тільки сприяти, але й перешкоджати накопиченню соціально схвалюваних культурних навичок, знань та інформації. Це обумовлюється соціальною та моральною спрямованістю системи цінностей, на яких він базується.

Біографія автора

Вікторія Погрібна , Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

доктор соціологічних наук, професор, професор кафедри соціології та політології

Посилання

Bourdieu, P. (1986). The Forms of Capital. In J. Richardson (Ed.). Handbook of Theory and Research for the Sociology of Education (рр. 241-258). New York: Greenwood.

Becker, G.S., & Tomes, N. (1993) Human capital and the rise and fall of the families. In Becker, G.S. Human capital: a theoretical and empirical analysis, with special reference to education (pp. 257-298). 3rd ed. Chicago : The University of Chicago Press.

Coleman, J.S. (1988) Social Capital in the Creation of Human Capital. The American Journal of Sociology, 94 (Supplement: Organizations and Institutions: Sociological and Economic Approaches to the Analysis of Social Structure), S95-S120.

Putnam, R.D. (1993). The Prosperous Community: Social Capital and Public Life. The American Prospect, 4(13), 35-42.

Putnam, R. (2001). Social Capital: Measurement and Consequences. Canadian Journal of Policy Research, 2(1), 41-51.

Turner, J. (2000). The Formation of Social Capital. In Dasgupta, P. & Serageldin, I. (Eds.) Social Capital: A Multifaceted Perspective (pp. 94-146). Washington, D.C.: The World Bank.

Stone, W., & Hughes, J. (2002). Measuring Social Capital: Towards a standardised approach. Australasian Evaluation Society International Conference. Retrieved from https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.568.5896&rep=rep1&type=pdf

Fukuyama, F. (2008). Sotsial’nyy kapital [Social capital]. Nezalezhnyy kul’turolohichnyy chasopys “YI” – Independent culturological magazine “Yi”, 53. http://www.ji.lviv.ua/n53texts/fukuyama.htm [in Ukrainian].

Bahniuk, A. L. Sotsial’nyy kapital i kvantyfikatsiya suspil’nykh protsesiv u suchasnomu sotsiumi [Social capital and quantification of social processes in modern society]. http://intkonf.org/bagnyuk-al-sotsialniy-kapital-i-kvantifikatsiya-suspilnih-protsesiv-u-suchasnomu-sotsiumi/ [in Ukrainian].

Bova, A. (2003). Sotsial’nyy kapital v Ukrayini: dosvid empirychnoho analizu. [Social capital in Ukraine: the experience of empirical analysis.] Ekonomichnyy chasopys-XXI – Economic Journal-XXI, 5, 24-37 [in Ukrainian].

Bandur, S. I., Bogush, L. G., & Zayats, T. A. (2010). Sotsial’nyy kapital Ukrayiny: teoretyko-metodolohichni osnovy formuvannya: monohrafiya [Social capital of Ukraine: theoretical and methodological bases of formation: monograph]. Kyiv: RVPS of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].

Barannyk,L. B., & Cherba, V.M. (2018). Rozvytok sotsial’noho kapitalu v Ukrayini v umovakh hlobalizatsiynykh vyklykiv [Development of social capital in Ukraine in the context of globalization challenges]. Ekonomichnyy visnyk – Economics Bulletin, 4, 41-51 [in Ukrainian].

Volchkova, H.K. (2020). Teoretychni pidkhody do formuvannya sotsial’noho kapitalu [Theoretical approaches to the formation of social capital]. Byznes-Inform – Business-Inform, 12, 19-25 [in Ukrainian].

Grynenko, A. M., & Kyryliuk, V. V. (2017). Sotsial’nyy kapital: sutnist’ i henezys yoho traktuvannya [Social capital: essence and genesis his interpretation]. Sotsial’no-trudovi vidnosyny: teoriya ta praktyka – Socio-labor relations: theory and practice, 2, 321-328 [in Ukrainian].

Demkiv, O. (2004). Sotsial’nyy kapital: teoretychni zasady doslidzhennya ta operatsional’ni parametry [Social capital: theoretical principles of research and operational parameters]. Sotsiolohiya: teoriya, metody, marketynh – Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 99-111 [in Ukrainian].

Drozdova, A. (2013). Sotsial’nyy kapital v konteksti rozvytku hromadyans’koho suspil’stva [Social capital in the context of civil society development]. Politychnyy menedzhment – Political Management, 1-2, 70-79 [in Ukrainian].

Lesechko, M., & Sydorchuk, O. (2010). Sotsial’nyy kapital: teoriya ta praktyka: monohrafiya [Social capital: theory and practice: monograph]. Lviv: LRIDU NADU [in Ukrainian].

Mykhaylovs’ka, O. H. (2010). «Sotsial’nyy kapital» yak resurs instytutiv hromadyans’koho suspil’stva [“Social capital” as a resource of civil society institutions]. Hileya: naukovyy visnyk – Gilea: Scientific Bulletin, 40(10), 361-366 [in Ukrainian].

Hrishnova, O., & Polyv’yana, N. (2009). Sotsial’nyy kapital: sutnist’, znachennya, vzayemozv’yazok z inshymy formamy kapitalu [Social capital: essence, meaning, relationship with other forms of capital]. Ukrayina: aspekty pratsi – Ukraine: Aspects of Labor, 3, 19-24 [in Ukrainian].

Semkiv, I. I. (2009). Sotsial’nyy kapital yak chynnyk hromadyans’koyi aktyvnosti students’koyi molodi: psykholohichna model’ [Social capital as a factor in civic activity of student youth: a psychological model]: Еxtended abstract of PhD dissertation. Kyyiv: Instytut sotsial’noyi ta politychnoyi psykholohiyi APN Ukrayiny [in Ukrainian].

Sereda, Yu. V. (2015). Sotsial’nyy kapital vnutrishn’o peremishchenykh osib yak chynnyk lokal’noyi intehratsiyi v Ukrayini [Social capital of internally displaced persons as a factor of local integration in Ukraine]. Ukrayins’kyy sotsium – Ukrainian Society, 3(54), 29-41 [in Ukrainian].

Turetskiy, O.A. (2011). Sotsial’nyy kapital i rynok truda: monografiya [Social capital and labor market: monograph]. Odessa: Feniks [in Russian].

Shapovalova, T.V. (2016). Sotsial’nyy kapital: teoretychni zasady ta stratehiyi transformatsiyi: monohrafiya [Social capital: theoretical principles and strategies of transformation: monograph]. Syevyerodonets’k: Vyd-vo SNU im. V. Dalya [in Ukrainian].

Horozhankina, M.Ye. (2008). Sotsial’nyy kapital suspil’stva v umovakh transformatsiyi ekonomichnoyi systemy (pytannya teoriyi i metodolohiyi) [The social capital of the society in conditions of the economic system transformation (theory and methodology aspects)]: Еxtended abstract of Doctor’s thesis. Donets’k: Donets. nats. un-t [in Ukrainian].

Ubeyvolk, O.O. (2008). Sotsial’nyy kapital: sutnist’, heneza, suchasni formy [Social capital: essence, genesis, modern forms]: PhD dissertation. Zaporizhzhya, Zaporiz’kyy natsional’nyy universytet [in Ukrainian].

Trebin, M.P. (Ed.) (2020). Sotsiolohiia prava: entsyklopedychnyi slovnyk [Sociology of Law: Encyclopedic Dictionary]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

Tatarko, A.N. (2013). Kul’tura, individual’nyy sotsial’nyy kapital i predprinimatel’skoye povedeniye [Culture, individual social capital and entrepreneurial behavior]. Psikhologicheskiy zhurnal – Psychological Journal, 31(5), 42-54 [in Russian].

Tatarko, A.N., & Lebedeva, N. M. (2009). Sotsial’nyy kapital: teoriya i psikhologicheskiye issledovaniya: monografiya [Social capital: theory and psychological research: monograph]. Moskva: RUDN [in Russian].

Drahomirova, Ye. S. (2010). Formuvannya sotsial’noho kapitalu na derzhavnomu i rehional’nomu rivnyakh [Formation of social capital at the state and regional levels]: Еxtended abstract of PhD dissertation Donets’k, Donets. derzh. un-t upr. [in Ukrainian].

Khoma, N.M. (Ed.) (2014). Politolohiia: navchalnyi entsyklopedychnyi slovnyk-dovidnyk dlia studentiv VNZI-IVrivniv akredytatsii [Political Science: An Encyclopedic Educational Dictionary-Handbook for Students of Higher Educational Institutions of I-IV Accreditation Levels] / [V.M. Denysenko, O.M. Sorba, L. Ya. Uhryn ta in.]. Lviv: “Novyi Svit-2000”[in Ukrainian].

Kolot, A.M. (2010). Sotsial’no-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyklyky, tendentsiyi rozvytku: monohrafiya [Socio-labor sphere: the state of relations, new challenges, development trends: a monograph]. Kyyiv: KNEU [in Ukrainian].

Vasyliev, H.Yu., Vodnik, V.D., & Volianska, O.V., et al. (2013). Hromadianske suspilstvo: politychni ta sotsialno-pravovi problemy rozvytku [Civil Society: Political and Socio-Legal Problems of Development]: monohrafiya. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

Erikson, E.H. (1968). Identity, youth, and crisis. New York: W. W. Norton.

Marcia, J.E., Waterman, A.S., Matteson, D. R., Archer, S.L., & Orlofsky, J.L. (1993). Ego identity: A handbook for psychosocial research. New York: Springer-Verlag.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-04

Як цитувати

Погрібна , В. . (2022). THE РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ПРОФЕСІЙНІЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ. "Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 1(52). https://doi.org/10.21564/2663-5704.52.249942

Номер

Розділ

Соціологія