СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ
DOI:
https://doi.org/10.21564/2663-5704.50.235187Ключові слова:
методика дослідження, неповнолітній, неповнолітній правопорушник, опитування, спостереження, аналіз документівАнотація
Постановка проблеми. Питання злочинної поведінки неповнолітніх залишається сьогодні одним з найактуальніших, і тому потребує глибокого вивчення, у тому числі, і на емпіричному рівні за допомогою соціологічних методів. Від наукової обґрунтованості відповідних методів, їх адекватності цілям, об'єкту та предмету дослідження, від уміння дослідника користуватися ними залежать надійність і вірогідність одержуваних даних, що, безумовно, сприятиме розробці програми розвитку особистості на державному (в загальній і соціальній політиці держави), фаховому (зусиллями спеціалістів) та індивідуальному рівнях (зусиллями самих неповнолітніх ), а також профілактиці даного явища.
Аналіз публікацій. Загальнотеоретичні аспекти порушеної проблеми відомі з праць Ю.М.Антоняна, А.Б. Благи, Т.З.Гарасимів, В.В. Голіни, М.В. Гончарова, І.М. Даньшина, Г.П. Клімової та ін. Характеристиці соціологічних методів та їх застосуванню у дослідженні соціально-правової сфери суспільства присвячені роботи таких авторів, як І.В. Підкуркова, Ю.О. Роскопіна та ін. Природу злочинної поведінки неповнолітніх фактори її формування, застосування соціологічних методів при вивченні даного явища Д.М. Каркін, П.Е. Трейсі, В.Д.Воднік. Аналізу форм профілактики й боротьби із проявами девіації в підлітковому середовищі присвятили багато праць Х. Фудзита, Й. Накано, М. Міней, К. Шварценеггер, А. Метцлер.
Метою статті є аналіз можливостей соціологічних методів у вивченні злочинності неповнолітніх, а також формування методики комплексного дослідження особистості неповнолітнього злочинця.
Виклад основного матеріалу. Проблема вивчення особистості неповнолітнього правопорушника – комплексна. Вона потребує ретельного і всебічного підходу. Збір первинної інформації про особу неповнолітнього злочинця стає ефективним з використанням групи соціологічних методів, кожен з яких виконує своє гносеологічне призначення. Запропонована у статті методика була апробована на конкретному соціологічному дослідженні проблеми злочинності серед неповнолітніх. Одним із методів збору інформації про злочинність неповнолітніх є аналіз документів. Документами служили матеріали правозастосовної діяльності. Важливим джерелом інформації є також узагальнення судової практики. Ознайомлення з практикою розгляду справ певних категорій дозволило досягти цілей дослідження злочинності, причин та умов, які сприяють учиненню злочинів, аналізу окремих контингентів злочинців. У процесі дослідження використовувалися статистичні документи, які містили відомості й судження в кількісній (чисельній) формі, систематизовані і зведені в таблиці, графіки, схеми тощо. Статистичні спостереження здійснювалися постійно й детально фіксували суспільне життя з багатьох боків протягом тривалого часу. Це дало змогу аналізувати, порівнювати й прогнозувати розвиток об'єктів, провадити кількісний і якісний аналізи. Про стан психіки підлітків інформація була отримана як з актів судово-психіатричних експертиз, так і з матеріалів дитячих поліклінік, психоневрологічних диспансерів, інших методичних документів. Інформацію про мотиваційну сферу, моральні й правові уявлення неповнолітніх злочинців було одержано шляхом застосування таких методів дослідження, як спостереження, індивідуальні бесіди з правопорушниками, їх батьками, працівниками кримінальної поліції у справах неповнолітніх, персоналом спеціальних навчально-виховних установ для дітей і підлітків, трудових колоній, а також анкетування, вивчення особистих справ ув’язнених та інших документів. Інформацію про неповнолітніх правопорушників надали їх автобіографії, які освітлювали соціальні ситуації в їх черговості і зв'язку, малювали картину психічного образу їх авторів, нарешті, показували їх у тому контексті соціального середовища, в якому вони жили і діяли. Відомості про правопорушників збиралися також шляхом опитувань працівників правоохоронних органів, установ, підприємств, громадських організацій та інших громадян. Використання перелічених методів збирання первинної інформації потребувало спеціально розробленого комплексу методичних документів – досьє, яке включало такі програми: а) вивчення кримінальної справи; б) формалізованого інтерв'ю з неповнолітнім злочинцем, його батьками, вихователями (педагогами), друзями; в) вивчення особистої справи ув'язненого; а також г) анкету, що дозволила виявити криміногенну «зараженість» мікросередовища обстежуваного. Крім того, досьє містило підсумкові дані за результатами вивчення особистості неповнолітнього правопорушника. Ці відомості узагальнювалися в спеціальній "Карті комплексного вивчення особистості неповнолітнього злочинця і соціальної ситуації її розвитку", яка становила собою підсумковий документ. Усі отримані дані зазнали статистичної обробки із застосуванням різних угруповань.
Висновки. Розробка даної проблеми може мати не тільки теоретичний, а й практичний інтерес. Застосована у дослідженні методика на основі соціологічних методів дозволила всебічно проаналізувати феномен злочинності неповнолітніх у статиці й динаміці і скласти «Карту комплексного вивчення особистості неповнолітнього злочинця і соціальної ситуації її розвитку». Результат роботи відкриває перспективу виявлення нових ознак злочинності неповнолітніх, які можуть дати початок новим напрямкам наукових досліджень.
Посилання
Bassiouni, M.C., & Sewell, A.F. (1974). Scientific Approaches to Juvenile Delinquency and Criminality. DePaul Law Review, 23(4), 1344-1407. Retrieved from https://via.library.depaul.edu/law-review/vol23/iss4/
Benson, M. L. (2013). Crime and the life course: an introduction. 2nd ed. New York, NY: Routledge.
Pidkurkova, I.V. (2017). Vykorystannia sotsiolohichnykh metodiv u doslidzhenni roboty sudu [The use of sociological methods in the study of the court]. Problemy zakonnosti - Problems of legality, 139, 247-253. DOI: 10.21564/2414 – 990x.139.115215. [in Ukrainian].
Roskopyna, Yu.O. (2011). Znachennia sotsiolohichnykh metodiv mizhnarodnoi kryminolohii dlia pedahohichnoi profilaktyky kryminalnykh zlochyniv u molodizhnomu seredovyshchi [The importance of sociological methods of international criminology for pedagogical prevention of criminal offenses in the youth environment]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Pedahohichni nauky - Bulletin of the Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University. Series “Pedagogical Sciences”, 203, Part II, 75-81 [in Ukrainian].
Trebin, M.P. (Ed.) (2020). Sotsiolohiia prava: entsyklopedychnyi slovnyk [Sociology of law: encyclopedic dictionary]. Kharkiv : Pravo [in Ukrainian].
Holina, V.V., & Holovkin, B.M. (2006) Osobystist nepovnolitnoho zlochyntsia: kryminolohichnyi portret (na materialakh m. Kharkova) [The identity of the juvenile offender: a contemporary criminological portrait (on materials of the city of Kharkov)]. Biuleten Ministerstva yustytsii Ukrainy - Bulletin of the Ministry of Justice of Ukraine, 1, 42–53 [in Ukrainian].
Vodnik, V.D. (2015). Zlochynnist nepovnolitnikh: prychyny ta shliakhy zapobihannia (za danymy doslidzhennia u m.Kharkovi) [The criminal nature of juvenile: causes and means of prevent (from data of research in Kharkov)]. Visnyk Natsional’noho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia - The Bulletin of Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Philosophy, philosophies of law, political science, sociology, 3 (26), 155-178 [in Ukrainian].
Klimova, H.P. (2013). Pravovoi nihilizm yak forma deformatsii pravosvidomost [Legal nihilism as a form of justice deformation]. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiia. filosofiia prava. politolohiia. Sotsiolohiia - Series: Philosophy, philosophies of law, political science, sociology, 5, 105-112 [in Ukrainian].
Zhuchkova, N.I., & Bushina, N.A. (2019). Pravonarushenija i prestuplenija nesovershennoletnih: politika gosudarstva i vosprijatie javlenija podrostkami [Offenses and crimes of minors: the state policy and perception of the phenomena by teens]. Social’no-politicheskie issledovanija - Social and political researches, 2, 72-80 [in Russian].
Leshhenko, O.V. (2016). K voprosu o ponimanii refleksii pravosoznanija nesovershennoletnih osuzhdennyh [Revisiting the understanding of legal consciousness review of convicted minors]. Interaktivnaja nauka - Interactive science, 5, 92-94 [in Russian].
Laub, J. H., & Sampson, R. J. (2003). Shared beginnings, divergent lives: delinquent boys to age 70. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.
Zara, G. (2019). La realtà criminogenica nello sviluppo di una carriera delinquenziale e violenta giovanile. Uno studio esplorativo [The criminogenic reality in the development of a juvenile delinquent and violent career. An exploratory study]. Rassegna Italiana Di Criminologia - Italian Journal of Criminology, 1, 49-64 [in Italian].
Carkin, D. M., & Tracy, P. E. (2017). Prediction of Adult Criminal Careers from Early Delinquency Offense Characteristics in the 1958 Philadelphia Birth Cohort. The Criminology, Criminal Justice, Law & Society, 18 (1), 71-87.
Antonjan, Ju.M., & Goncharova, M.V. (2018). Sostojanie i prichiny prestupnosti nesovershennoletnih v Rossii [Present state and causes of juvenile delinquency]. Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo oblastnogo universiteta. Serija: Jurisprudencija The Bulletin of Moscow Region State University. Series jurisprudence, 2, 87-100. DOI: 10.18384/2310-6794-2018-2-87-100 [in Russian].
Gualco, B., Rensi, R., & Fossa, G. (2015). Famiglia, presenza dei genitori e comportamenti devianti dei giovani in Italia: dati di una ricerca multicentrica effettuata tramite questionari self-report [Family, parental presence and deviant behavior of young people in Italy: data from a multicentre research carried out through self-report questionnaires]. Rassegna Italiana Di Criminologia - Italian Journal of Criminology, 9 (3), 177-194 [in Italian].
Vodnik, V.D. (2019). Dysfunctional family as one of the factors of juvenile deliquency. Visnyk Natsional’noho yurydychnoho universytetu imeni Yaroslava Mudroho. Seriia: sotsiolohiia The Bulletin of Yaroslav Mudryi National Law University. Series: Sociology, 4 (43), 133-142. DOI: 10.21564/2075-7190.43.187933.
Blaha, A.B. (2005). Mozhlyvosti metodu kontent-analizu presy pry doslidzhenni problemy nasylstva v sim′i stosovno nepovnolitnikh [Possibilities of the press content analysis method in the research problems of violence in the family of minors]. Visn. Kharkivskoho Nats. un-tu vnutr. sprav Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 30, 78-83 [in Ukrainian].
Sandera, J. B., Sharkeyb, J. D., Olivarria, R., Tanigawab, D. A., & Mausetha, T. (2010). A Qualitative Study of Juvenile Offenders, Student Engagement, and Interpersonal Relationships: Implications for Research Directions and Preventionist. Approaches Journal of Educational and Psychological Consultation, 20(4). 288-315. DOI: 10.1080/10474412.2010.522878.
Farrington, D. P. (2006). Building developmental and life-course theories of offending. Cullen, F.T., Wright, J.P. & Blevins K.R. (Eds.). Taking stock: The status of criminological theory, Pp. 335-364. New Brunswick, N.J.: Transaction Publisher.
Zahn, M., Hawkins, S., Chiancone, J., & Whitworth, A. (2008). The Girls Study Group Charting the way to delinquency prevention for girls. Washington, DC: Office of Juvenile Justice and Delinquency Prevention. Retrieved from https://ojjdp.ojp.gov/library/publications/girls-study-group-charting-way-delinquency-prevention-girls.
Chesney-Lind, M., Morash, M., & Stevens, T. (2008). Girls’troubles, girls’ delinquency, a gender-responsive programming: A review. Australian & New Zealand Journal of Criminology, 41(1), 162–189. DOI: 10.1375/acri.41.1.162
Schwarzenegger, C. (2003). The Debate about the Reform of the Juvenile Law in Japan. Foljanty-Jost, G. (Ed.). Juvenile delinquency in Japan : reconsidering the “crisis”, Pp. 173-198. Leiden; Boston, MA : Brill.
Fujita, Н. (2003). The reform of the Japanese education system as an answer to delinquency. Foljanty-Jost, G. (Ed.). Juvenile delinquency in Japan : reconsidering the “crisis”, Pp. 143-172. Leiden; Boston, MA : Brill.
Minei, M. (2003). The revival of social networks for Prevention of Juvenile Delinquency. Foljanty-Jost, G. (Ed.). Juvenile delinquency in Japan : reconsidering the “crisis”, Pp. 211-220. Leiden; Boston, MA : Brill.
Metzler, A. (2003). The Juvenile Training Schools of Japan Teaching Young Serious Offenders How to Live and “How to Be”. Foljanty-Jost, G. (Ed.). Juvenile delinquency in Japan : reconsidering the “crisis”, Pp. 221-252. Leiden; Boston, MA : Brill.
Trebin, M.P. (Ed.) (2013). Hromadianske suspilstvo: politychni ta sotsialno-pravovi problemy rozvytku [Civil society: political and socio-legal problems of development]: monohrafiia / H. Yu. Vasyliev, V. D. Vodnik, O. V. Volianska ta in. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
