ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРАВА: ПОГЛЯД З ПОЗИЦІЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ТЕОРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.21564/2075-7190.47.218956Ключові слова:
Юрген Хабермас, Хабермас і право, комунікативна теорія, філософія права, право і правова трансформаціяАнотація
У статті розглянуто теорію комунікативної дії Юргена Хабермаса, в контексті якої досліджено потреби сучасних плюралістичних суспільств у теоретичному поясненні та обґрунтуванні правових трансформацій. Показано, що Хабермас пропонує двосторонню концепцію права, що дозволяє досить точно сформулювати проблему трансформації права. Теоретична проблема вирішується на основі аналізу формування права і правових текстів, що набули соціальної метазначущості. Зроблено висновок, що правила дії, регульовані юридичними приписами, не трансформуються довільно, виключно "вільною волею". При такому розумінні право є проект "спільного життя", відтворений із загальної основи життєвого світу.
Посилання
Habermas, J. (1987). Théorie de l’agir communicationnel. Vol 2. Paris: Fayard.
Habermas, J. (1985). Morale et communication: conscience morale et activité communicationnelle. Paris: Cerf.
Habermas, J. (1990). Écrits politiques: Culture, droit, histoire. Paris: Cerf.
Melkevik, B. (1990). Le modèle communicationnel en sciences juridiques: Habermas et le droit. Cahiers de Droit, 31, 901-915.
Habermas, J. (1988). Law and Morality. The Tanner Lectures on Human Values. Vol. 8. Salt Lake City et Cambridge: University of Utah Press et Cambridge University Press, 217-279.
Habermas, J. (1990). Morality, Society and Ethic. An Interview with Torben Hviid Nielsen Acta Sociologica, 33 (2), 93-114.
Luhmann, N. ( 1983). Rechtssoziologie. Opladen: Westdeutscher Verlag.
Luhmann, N. (1985). A Sociological Theory of Law. London: Hutchinson.
Luhmann, N. (1969). Legitimation durch Verfahren. Neuwied: Luchterhand.
Habermas, J. (1989). La souveraineté populaire comme procédure. Un concept normatif d’espace public. Lignes, 7, 29-58.
