ФЕНОМЕН ТЕРОРИЗМУ: РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ

Автор(и)

  • Михайло Петрович Требін Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого http://orcid.org/0000-0002-1328-9865

DOI:

https://doi.org/10.21564/2075-7190.41.168239

Ключові слова:

тероризм, терористичний акт, насильство, війна, дефініція тероризму

Анотація

Постановка проблеми. Сучасний світ після подій 11 вересня 2001 р. живе з розу­мінням того, що поряд з глобальними проблемами, які вже були усвідомлені людством наприкінці ХХстоліття: загроза ядерної війни, забруднення навколишнього середови­ща, зміна клімату, бідність і злидні в окремих регіонах планети, виникла ще одна за­гроза, яку теж можна віднести до глобальних - тероризм. Тероризм багатоликий і різноманітний, він трансформується разом з людством, він мімікрує під боротьбу з несправедливістю, нерівністю, пригнобленням, національно-визвольну боротьбу та інші соціально-політичні процеси, які можуть бути сприйняті амбівалентно. Тому проникнення в сутність тероризму, осмислення причин, способів і методів його бо­ротьби, є особливо актуальним для України, яка вже п’ятий рік як стала об’єктом «гібридної» війни у ході якої супротивник широко використовує терористичні акти.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Феномен тероризму став особливо активно досліджуватися вченими після трагедії в Америці, хоча і раніше він пере­бував у полі їх зору. Але лише за останні півтора десятиліття написано сотні книг і тисячі статей на цю тему, видані десятки енциклопедій, які досліджують дане явище. Серед вчених, які досліджують сутність, природу, форми і методи бороть­би тероризму можна назвати таких дослідників за кордоном як М. Абрамс, А. Брен­нан, С. Гоерц, Б. Гоффман, Б. Дженкінс, Л. Дуган, М. Креншоу, Д. Фрейліч, М. Хамм, A. Хашим та ін. Велику увагу дослідженню тероризму приділяли й українські вчені, такі як В. Антипенко, О. Бардін, А. Деменко, В. Ємельянов, В. Крутов, В. Ліпкан, B. Мандрагеля, І. Мусієнко та ін.

Формулювання цілей. Метою статті є спроба проникнення у сутність фено­мену тероризму і запропонувати дефініцію тероризму.

Виклад основного матеріалу. Осмислення тероризму як глобальної проблеми сучасності і з’ясування боротьби з ним є важливою гносеологічною задачею, що ви­магає негайного розв’язання. Крім того, генезис даного явища свідчить про його значну трансформацію: змінюються форми здійснення терористичних актів, від­бувається зсув у полі цільового впливу терористів, змінюються методи їх діяльності, особливості організаційного будівництва та ін. Тероризм також має багато спіль­ного з іншими формами соціального протесту і насильства - агресією, збройною боротьбою, військовими конфліктами різного ступеня інтенсивності, партизанськи­ми діями, диверсіями тощо. У сучасній науковій літературі існує понад ста визначень тероризму. Хоча на рівні ООН на сьогоднішній день не досягнуто жодної домовле­ності про визначення цього поняття. Американські дослідники тероризму підкрес­люють, що це явище легше описати, ніж дати йому чітке, однозначне тлумачення.

Однак саме по собі визначення тероризму дуже важливо. Визначити будь-яку дію як терористичну означає не просто стверджувати, що вона має певні харак­теристики, але і засудити її. Спробуємо уточнити ряд моментів, пов’язаних з де­фініцією тероризму. Кожне визначення повинне містити в собі істотні ознаки явища. На наш погляд, коли говориться про тероризм, то, по-перше, до них відно­ситься насильство. Склалися три типи теорій, що пояснюють джерела насильства. Перший тип поєднує ті концепції, що виводять насильство з природи людини. Дру­гий тип теорій виводить застосування насильства з економічних і соціальних умов життя суспільства. Третій тип теорій зв’язує насильство з динамікою конфлікту.

Звичайне насильство має два основні трактування: примус і застосування фі­зичної сили. Системний аналіз допускає з’ясування функцій насильства, які значною мірою зумовлені ступенем усвідомлення своїх дій суб’єктами насильства і остаточ­ною метою насильства. Розрізняють так зване ірраціональне і раціональне насиль­ство, а також інструментальне і символічне (чи «комунікативне») насильство.

З погляду з’ясування особливостей насильства при здійсненні терористичних діянь варто акцентувати два моменти: явний і латентний елементи насильства. Явний елемент насильства пов’язаний із здійсненням безпосередніх терористичних актів, унаслідок яких гинуть люди, руйнуються будинки, вибухають літаки, потяги тощо. Латентний елемент насильства пов’язаний з тим, що терористичний акт запускає механізм примусу людей робити так, як цього вимагають терористи, впливати на державні структури з метою реалізації на практиці тих вимог, що висувають терористи, створює в суспільстві атмосферу страху та безвиході. Акцентування уваги на явному і латентному компонентах терористичної діяльнос­ті дозволяє зафіксувати те, що явний компонент терористичних дій значною мірою показує інструментальну функцію терористичного акту як явища видового сто­совно насильства; латентний компонент показує ґенезу і динаміку такого явища, як наростання страху, безвиході в соціумі, зростання ентропійних процесів у ньому.

Аналіз суттєвих ознак тероризму дозволяє сформулювати своє бачення теро­ризму. Під тероризмом розуміється соціальне явище, засноване на використанні чи загрозі використання насильства у вигляді терористичного акту з метою нагні­тання атмосфери страху і безвиході в суспільстві в ім’я досягнення мети суб’єктів терористичної діяльності.

Висновки. Отже, тероризм - багатоликий, не зупиняється на місці, а постійно розвивається, як соціальне явище він має дуже складну природу, його виникнення і розвиток залежать від багатьох чинників, завдяки своєї деструктивності та руйнівності він являє серйозну загрозу для суспільства й особистості.

Біографія автора

Михайло Петрович Требін, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціології та політології

Посилання

Abrahms, M., Beauchamp, N., Mroszczyk, J. (2017). What Terrorist Leaders Want: A Content Analysis of Terrorist Propaganda Videos. Studies in Conflict & Terrorism, 40 (11), 899-916.

Abrahms, M., Conrad, J. (2017). The Strategic Logic of Credit Claiming: A New Theory for Anonymous Terrorist Attacks. Security Studies, 26(2), 279-304.

Abrahms, M., Mierau, J. (2017). Leadership Matters: The Effects of Targeted Killings on Militant Group Tactics. Terrorism and Political Violence, 29(5), 830-851.

Abrahms, M., Ward, M., Kennedy, R. (2018). Explaining Civilian Attacks: Terrorist Networks, Principal-Agent Problems and Target Selection. Perspectives on Terrorism, 12(1), 23-45.

Ahmed, R. (2018). Terrorist Ideologies and Target Selection. Journal of Applied Security Research, 13(3), 376-390.

Akcinaroglu, S., Tokdemir, E. (2018). To Instill Fear or Love: Terrorist Groups and the Strategy of Building Reputation. Conflict Management and Peace Science, 35(4), 355-377.

Alakoc, B. P. (2017). Competing to Kill: Terrorist Organizations versus Lone Wolf Terrorists. Terrorism and Political Violence, 29(3), 509-532.

Alonso, R. (2016). Terrorist Skin, Peace-Party Mask: The Political Communication Strategy of Sinn Fein and the PIRA. Terrorism and Political Violence, 28(3), 520-540.

Angstrom, J. (2017). Escalation, Emulation, and the Failure of Hybrid Warfare in Afghanistan. Studies in Conflict & Terrorism, 40(10), 838-856.

Brennan, A. M. (2018). Transnational Terrorist Groups and International Criminal Law. Abingdon: Routledge.

Crenshaw, M., LaFree, G. (2017). Countering Terrorism. Washington, DC: Brookings Institution Press.

Giustozzi, A. (2018). The Islamic State in Khorasan: Afghanistan, Pakistan and the New Central Asian Jihad. London: Hurst.

Goertz, S. (2017). Islamistischer Terrorismus: Analyse - Definitionen - Taktik. Heidelberg: C. F. Muller.

Goertz, S. (2018). Der neue Terrorismus: Neue Akteure, neue Strategien, neue Taktiken und neue Mittel. Wiesbaden: Springer VS.

Hamm, M. S., Spaaij, R. (2017). The Age of Lone Wolf Terrorism. New York: Columbia University Press.

Hashim, A. S. (2018). The Caliphate at War: The Ideological, Organisational and Military Innovations of Islamic State. London: Hurst.

Haywood, T. J. (2017). Determinants of Terrorist Target Selection: A Quantitative Analysis. Master’s Thesis, University of Central Florida, Orlando, United States. Retrieved from http://purl.fcla.edu/fcla/etd/CFE0006744.

Hoffman, B., Reinares, F. (Eds.) (2014). The Evolution of the Global Terrorist Threat: From 9/11 to Osama bin Laden ’s Death. New York: Columbia University Press.

Jenkins, B. M. (2017). The Origins of America’s Jihadists. Santa Monica: RAND Corporation.

Jones, S. G. (2017). Waging Insurgent Warfare: Lessons from the Vietcong to the Islamic State. New York: Oxford University Press.

Kamolnick, P. (2017). The Al-Qaeda Organization and the Islamic State Organization: History, Doctrine, Modus Operandi, and U. S. Policy to Degrade and Defeat Terrorism Conducted in the Name of Sunni Islam. Carlisle: Strategic Studies Institute (SSI); U. S. Army War College Press.

Kapur, S. P. (2017). Jihad as Grand Strategy: Islamist Militancy, National Security, and the Pakistani State. New York: Oxford University Press.

LaFree, G., Dugan, L., Miller, E. (2015). Putting Terrorism in Context: Lessons from the Global Terrorism Database. Abingdon: Routledge.

LaFree, G., Freilich, J. D. (Eds.) (2017). The Handbook of the Criminology of Terrorism. Chichester: Wiley-Blackwell.

Laqueur, W. (1977). Terrorism. London: Weidenfeld and Nicolson.

Martin, M. (Ed.) (2011). The SAGE Encyclopedia of Terrorism. Second Edition. Thousand Oaks, Calif.: SAGE Reference.

Martin, S., Weinberg, L. (2017). The Role of Terrorism in Twenty-First-Century Warfare. Manchester: Manchester University Press.

McPhee, M. R. (2017). Maximum Harm: The Tsarnaev Brothers, the FBI, and the Road to the Marathon Bombing. Lebanon: ForeEdge.

Micuda, K. M. (2017). Combat Branding and the Islamic State: A Missing Link to Generating a Terrorist Recruit Profile. Doctoral Thesis, Fielding Graduate University, Santa Barbara, United States. Retrieved from https://pqdtopen.proquest.com/ pubnum/10258582.html.

Morris, T. (2017). Dark Ideas: How Neo-Nazi and Violent Jihadi Ideologues Shaped Modern Terrorism. Lanham: Lexington Books.

Muro, D. (Ed.) (2018). When Does Terrorism Work? Abingdon: Routledge.

Nesser, P. (2018). Islamist Terrorism in Europe. Revised & updated ed. London: Hurst.

Schmid, A. P. (Ed.) (2011). The Routledge Handbook of Terrorism Research. New York: Routledge.

Soufan, A. H. (2017). Anatomy of Terror: From the Death of bin Laden to the Rise of the Islamic State. New York: W. W. Norton & Company.

Stenersen, A. (2017). Al-Qaida in Afghanistan. Cambridge: Cambridge University Press.

Vermaat, E. (2018). Terreur Aanslagen in Europa door Radicale Moslims. Soesterberg: Aspekt Publishing.

Wilkinson, P. (1974). Political terrorism. London: Macmillan; New York: Halsted Press.

Ye§ilta§, M., Karda§, T. (Eds.) (2018). Non-State Armed Actors in the Middle East: Geopolitics, Ideology, and Strategy. Cham: Palgrave Macmillan / Springer Nature.

Antypenko, V. F. (2011). Mizhnarodna kryminolohiia: dosviddoslidzhennia teroryzmu: monohrafiia. Odesa: Feniks [in Ukranian].

Bielianska, V. V. (2014). Ideolohiia teroryzmu: pokhodzhennia i typolohichni vymiry: monohrafiia. Luhansk: Virtualna realnist [in Ukranian].

Gorlach, N. I., Trebin, M. P. (Eds.) (2006). Sovremennyj terrorizm: uchebnoe posobie dlja vysshej shkoly. Har’kov: Timchenko [in Russian].

Hryshchuk, V. K. (Ed.) (2011). Teroryzm: teoretyko-prykladni aspekty: navch. posib. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukranian].

Kantsir, V. S. (2011). Teroryzm u suchasnomu hlobalizatsiinomuprostori: filosofsko- pravovyi vymir: monohrafiia. Lviv: Krai [in Ukranian].

Krutov, V. V., Musiienko, I. I., Yemelianov, V. P. (Eds.) (2015). Teroryzm: vyznachennia i sutnist: monohrafiia. Kyiv: Natsionalna akademiia SBU [in Ukranian].

Leonov, B., Vasylyshyn, B. (2015). Teroryzm yak riznovyd sotsialnoho konfliktu. Naukovyi chasopys Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy - Scientific journal of the National Academy of Public Prosecutor of Ukraine, 2, 66-71 [in Ukranian].

Trebin, M. (2004). Terrorizm kak destruktivnyiy modus byitiya. Psihologiya terroristov i seriynyih ubiyts: Hrestomatiya - Psychology of terrorists and serial killers: Chrestomathy (Pp. 230-252). Minsk: Harvest [in Russian].

Whittaker, D. J. (2004). Terrorists and Terrorism in the Contemporary World. London; New York: Routledge.

Baev, P. K. (2003). Examining the ’terrorism-war’ dichotomy in the ’Russian-Chechnya’ case. Contemporary Security Policy, 24(2), 29-46.

Sidorov, B. V., Kirshin, V. G. (2010). Terrorizm v ugolovnom prave: opredelenie, zakonodatel’naja reglamentacija i voprosy sovershenstvovanija zakonodatel’stva. Vestnik jekonomiki, prava i sociologii - Bulletin of Economics, Law and Sociology, 3, 104-111 [in Russian].

Trebin, M. P. (2017). Viina i teroryzm: symbiotychni vidnosyny. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: istoriia, politolohiia - Bulletin of the Mariupol State University. Series: history, political science, 18, 365-373 [in Ukranian].

Merari, A. (1993). Terrorism as a Strategy of Insurgency Terrorism and Political Violence, 5(4), 213-251. Retrieved from https://www.researchgate.net/ publication/254267590_Terrorism_as_a_Strategy_of_Insurgency.

Cassese, A. (2003). International Criminal Law. Oxford; N. Y.: Oxford University Press.

Jenkins, B. M. (1980). The Study of Terrorism: Definitional Problem. Santa Monica, Callif.: Rand Corp.

Falkenrath, R. A. (2001). Problems of Preparedness: U. S. Readiness for a Domestic Terrorist Attack. International Security, 25(4), 147-186.

Emel’janov, V. P. (1999). Terrorizm - kakjavlenie i kak sostavprestuplenija. Har’kov: Pravo [in Russian].

Krajnev, A. (1997). Terrorizm - global’naja problema sovremennosti. Zarubezhnoe voennoe obozrenie - Foreign military review, 6, 5-8 [in Russian].

Marks, S., Clapham, A. (2005). International Human Rights Lexicon. Oxford; New York: Oxford University Press.

Schmid, A. P., Jongman, A. J., Stohl, M., et al. (1988). Political terrorism: a new guide to actors, authors, concepts, data bases, theories, and literature / foreword by L. Horowitz. Amsterdam; New York: North-Holland Pub. Co.; New Brunswick (USA): Transaction Books, distributors for the Western Hemisphere.

Skvorcov, L. V. Obshhestvo i nasilie. Retrieved from http://www.politic.donetsk.ua/ terror/terror013.shtml [in Russian].

Solov’ev, V. (1982). Duhovnye osnovy zhizni: (Spiritual Fundaments of Life), 1882­1884. Fototip. izd. Brjussel’: Zhizn’ s Bogom [in Russian].

Vanhanen, T. (1979). Power and the Means of Power: a Study of 119 Asian, European, American, and African States, 1850-1975. Ann Arbor: University Microfilm International.

Aristotel’ (1983). Politika. Works: in 4 volumes. Vol. 4 (Pp. 375-644). Moskva: Mysl’ [in Russian].

Dahrendorf, R. (1988). The Modern Social Conflict: an Essay on the Politics of Liberty. London: Weidenfeld and Nicolson.

Antonjan, Ju.M. (2004). Kriminologija. Izbrannye lekcii. Moskva: Logos [in Russian].

Midlarsky, M. I. (Ed.) (1986). Inequality and Contemporary Revolutions. Denver, Colo.: University of Denver.

Shihirev, P. (1992). Psihika i moral’ v konflikte. Obshhestvennye nauki i sovremennost ’- Social Sciences and Modernity, 3, 27-37 [in Russian].

Dmitriev, A. V., Zalysin, I. Ju. (2000). Nasilie: socio-politicheskij analiz. Moskva: «Rossijskaja politicheskaja jenciklopedija» (ROSSPJeN) [in Russian].

Gusejnov, A. (1995). Moral’naja demagogija kak forma apologii nasilija. Voprosy filosofii - Philosophy issues, 5, 2-17 [in Russian].

Shnajder, G. J. (1994). Kriminologija / Per. s nem. Moskva: Progress - Univers [in Russian].

Gobbs, T. (1991). Leviafan, ili materija, forma i vlast’ gosudarstva cerkovnogo i grazhdanskogo. Works in 2 volumes. Vol.2, Pp. 3-350. Moskva: Mysl’ [in Russian].

Gorlach, N. I., Trebin, M. P. (Eds.) (2006). Sovremennyj terrorizm. Uchebnoe posobie dlja vysshej shkoly. Har’kov: Timchenko [in Russian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Требін, М. П. (2019). ФЕНОМЕН ТЕРОРИЗМУ: РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ. "Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 2(41), 88–102. https://doi.org/10.21564/2075-7190.41.168239

Номер

Розділ

Політологія

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають