DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.41.168239

ФЕНОМЕН ТЕРОРИЗМУ: РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ

Михайло Петрович Требін

Анотація


Постановка проблеми. Сучасний світ після подій 11 вересня 2001 р. живе з розу­мінням того, що поряд з глобальними проблемами, які вже були усвідомлені людством наприкінці ХХстоліття: загроза ядерної війни, забруднення навколишнього середови­ща, зміна клімату, бідність і злидні в окремих регіонах планети, виникла ще одна за­гроза, яку теж можна віднести до глобальних - тероризм. Тероризм багатоликий і різноманітний, він трансформується разом з людством, він мімікрує під боротьбу з несправедливістю, нерівністю, пригнобленням, національно-визвольну боротьбу та інші соціально-політичні процеси, які можуть бути сприйняті амбівалентно. Тому проникнення в сутність тероризму, осмислення причин, способів і методів його бо­ротьби, є особливо актуальним для України, яка вже п’ятий рік як стала об’єктом «гібридної» війни у ході якої супротивник широко використовує терористичні акти.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Феномен тероризму став особливо активно досліджуватися вченими після трагедії в Америці, хоча і раніше він пере­бував у полі їх зору. Але лише за останні півтора десятиліття написано сотні книг і тисячі статей на цю тему, видані десятки енциклопедій, які досліджують дане явище. Серед вчених, які досліджують сутність, природу, форми і методи бороть­би тероризму можна назвати таких дослідників за кордоном як М. Абрамс, А. Брен­нан, С. Гоерц, Б. Гоффман, Б. Дженкінс, Л. Дуган, М. Креншоу, Д. Фрейліч, М. Хамм, A. Хашим та ін. Велику увагу дослідженню тероризму приділяли й українські вчені, такі як В. Антипенко, О. Бардін, А. Деменко, В. Ємельянов, В. Крутов, В. Ліпкан, B. Мандрагеля, І. Мусієнко та ін.

Формулювання цілей. Метою статті є спроба проникнення у сутність фено­мену тероризму і запропонувати дефініцію тероризму.

Виклад основного матеріалу. Осмислення тероризму як глобальної проблеми сучасності і з’ясування боротьби з ним є важливою гносеологічною задачею, що ви­магає негайного розв’язання. Крім того, генезис даного явища свідчить про його значну трансформацію: змінюються форми здійснення терористичних актів, від­бувається зсув у полі цільового впливу терористів, змінюються методи їх діяльності, особливості організаційного будівництва та ін. Тероризм також має багато спіль­ного з іншими формами соціального протесту і насильства - агресією, збройною боротьбою, військовими конфліктами різного ступеня інтенсивності, партизанськи­ми діями, диверсіями тощо. У сучасній науковій літературі існує понад ста визначень тероризму. Хоча на рівні ООН на сьогоднішній день не досягнуто жодної домовле­ності про визначення цього поняття. Американські дослідники тероризму підкрес­люють, що це явище легше описати, ніж дати йому чітке, однозначне тлумачення.

Однак саме по собі визначення тероризму дуже важливо. Визначити будь-яку дію як терористичну означає не просто стверджувати, що вона має певні харак­теристики, але і засудити її. Спробуємо уточнити ряд моментів, пов’язаних з де­фініцією тероризму. Кожне визначення повинне містити в собі істотні ознаки явища. На наш погляд, коли говориться про тероризм, то, по-перше, до них відно­ситься насильство. Склалися три типи теорій, що пояснюють джерела насильства. Перший тип поєднує ті концепції, що виводять насильство з природи людини. Дру­гий тип теорій виводить застосування насильства з економічних і соціальних умов життя суспільства. Третій тип теорій зв’язує насильство з динамікою конфлікту.

Звичайне насильство має два основні трактування: примус і застосування фі­зичної сили. Системний аналіз допускає з’ясування функцій насильства, які значною мірою зумовлені ступенем усвідомлення своїх дій суб’єктами насильства і остаточ­ною метою насильства. Розрізняють так зване ірраціональне і раціональне насиль­ство, а також інструментальне і символічне (чи «комунікативне») насильство.

З погляду з’ясування особливостей насильства при здійсненні терористичних діянь варто акцентувати два моменти: явний і латентний елементи насильства. Явний елемент насильства пов’язаний із здійсненням безпосередніх терористичних актів, унаслідок яких гинуть люди, руйнуються будинки, вибухають літаки, потяги тощо. Латентний елемент насильства пов’язаний з тим, що терористичний акт запускає механізм примусу людей робити так, як цього вимагають терористи, впливати на державні структури з метою реалізації на практиці тих вимог, що висувають терористи, створює в суспільстві атмосферу страху та безвиході. Акцентування уваги на явному і латентному компонентах терористичної діяльнос­ті дозволяє зафіксувати те, що явний компонент терористичних дій значною мірою показує інструментальну функцію терористичного акту як явища видового сто­совно насильства; латентний компонент показує ґенезу і динаміку такого явища, як наростання страху, безвиході в соціумі, зростання ентропійних процесів у ньому.

Аналіз суттєвих ознак тероризму дозволяє сформулювати своє бачення теро­ризму. Під тероризмом розуміється соціальне явище, засноване на використанні чи загрозі використання насильства у вигляді терористичного акту з метою нагні­тання атмосфери страху і безвиході в суспільстві в ім’я досягнення мети суб’єктів терористичної діяльності.

Висновки. Отже, тероризм - багатоликий, не зупиняється на місці, а постійно розвивається, як соціальне явище він має дуже складну природу, його виникнення і розвиток залежать від багатьох чинників, завдяки своєї деструктивності та руйнівності він являє серйозну загрозу для суспільства й особистості.

Ключові слова


тероризм; терористичний акт; насильство; війна; дефініція тероризму

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Abrahms, M., Beauchamp, N., Mroszczyk, J. (2017). What Terrorist Leaders Want: A Content Analysis of Terrorist Propaganda Videos. Studies in Conflict & Terrorism, 40 (11), 899-916.

Abrahms, M., Conrad, J. (2017). The Strategic Logic of Credit Claiming: A New Theory for Anonymous Terrorist Attacks. Security Studies, 26(2), 279-304.

Abrahms, M., Mierau, J. (2017). Leadership Matters: The Effects of Targeted Killings on Militant Group Tactics. Terrorism and Political Violence, 29(5), 830-851.

Abrahms, M., Ward, M., Kennedy, R. (2018). Explaining Civilian Attacks: Terrorist Networks, Principal-Agent Problems and Target Selection. Perspectives on Terrorism, 12(1), 23-45.

Ahmed, R. (2018). Terrorist Ideologies and Target Selection. Journal of Applied Security Research, 13(3), 376-390.

Akcinaroglu, S., Tokdemir, E. (2018). To Instill Fear or Love: Terrorist Groups and the Strategy of Building Reputation. Conflict Management and Peace Science, 35(4), 355-377.

Alakoc, B. P. (2017). Competing to Kill: Terrorist Organizations versus Lone Wolf Terrorists. Terrorism and Political Violence, 29(3), 509-532.

Alonso, R. (2016). Terrorist Skin, Peace-Party Mask: The Political Communication Strategy of Sinn Fein and the PIRA. Terrorism and Political Violence, 28(3), 520-540.

Angstrom, J. (2017). Escalation, Emulation, and the Failure of Hybrid Warfare in Afghanistan. Studies in Conflict & Terrorism, 40(10), 838-856.

Brennan, A. M. (2018). Transnational Terrorist Groups and International Criminal Law. Abingdon: Routledge.

Crenshaw, M., LaFree, G. (2017). Countering Terrorism. Washington, DC: Brookings Institution Press.

Giustozzi, A. (2018). The Islamic State in Khorasan: Afghanistan, Pakistan and the New Central Asian Jihad. London: Hurst.

Goertz, S. (2017). Islamistischer Terrorismus: Analyse - Definitionen - Taktik. Heidelberg: C. F. Muller.

Goertz, S. (2018). Der neue Terrorismus: Neue Akteure, neue Strategien, neue Taktiken und neue Mittel. Wiesbaden: Springer VS.

Hamm, M. S., Spaaij, R. (2017). The Age of Lone Wolf Terrorism. New York: Columbia University Press.

Hashim, A. S. (2018). The Caliphate at War: The Ideological, Organisational and Military Innovations of Islamic State. London: Hurst.

Haywood, T. J. (2017). Determinants of Terrorist Target Selection: A Quantitative Analysis. Master’s Thesis, University of Central Florida, Orlando, United States. Retrieved from http://purl.fcla.edu/fcla/etd/CFE0006744.

Hoffman, B., Reinares, F. (Eds.) (2014). The Evolution of the Global Terrorist Threat: From 9/11 to Osama bin Laden ’s Death. New York: Columbia University Press.

Jenkins, B. M. (2017). The Origins of America’s Jihadists. Santa Monica: RAND Corporation.

Jones, S. G. (2017). Waging Insurgent Warfare: Lessons from the Vietcong to the Islamic State. New York: Oxford University Press.

Kamolnick, P. (2017). The Al-Qaeda Organization and the Islamic State Organization: History, Doctrine, Modus Operandi, and U. S. Policy to Degrade and Defeat Terrorism Conducted in the Name of Sunni Islam. Carlisle: Strategic Studies Institute (SSI); U. S. Army War College Press.

Kapur, S. P. (2017). Jihad as Grand Strategy: Islamist Militancy, National Security, and the Pakistani State. New York: Oxford University Press.

LaFree, G., Dugan, L., Miller, E. (2015). Putting Terrorism in Context: Lessons from the Global Terrorism Database. Abingdon: Routledge.

LaFree, G., Freilich, J. D. (Eds.) (2017). The Handbook of the Criminology of Terrorism. Chichester: Wiley-Blackwell.

Laqueur, W. (1977). Terrorism. London: Weidenfeld and Nicolson.

Martin, M. (Ed.) (2011). The SAGE Encyclopedia of Terrorism. Second Edition. Thousand Oaks, Calif.: SAGE Reference.

Martin, S., Weinberg, L. (2017). The Role of Terrorism in Twenty-First-Century Warfare. Manchester: Manchester University Press.

McPhee, M. R. (2017). Maximum Harm: The Tsarnaev Brothers, the FBI, and the Road to the Marathon Bombing. Lebanon: ForeEdge.

Micuda, K. M. (2017). Combat Branding and the Islamic State: A Missing Link to Generating a Terrorist Recruit Profile. Doctoral Thesis, Fielding Graduate University, Santa Barbara, United States. Retrieved from https://pqdtopen.proquest.com/ pubnum/10258582.html.

Morris, T. (2017). Dark Ideas: How Neo-Nazi and Violent Jihadi Ideologues Shaped Modern Terrorism. Lanham: Lexington Books.

Muro, D. (Ed.) (2018). When Does Terrorism Work? Abingdon: Routledge.

Nesser, P. (2018). Islamist Terrorism in Europe. Revised & updated ed. London: Hurst.

Schmid, A. P. (Ed.) (2011). The Routledge Handbook of Terrorism Research. New York: Routledge.

Soufan, A. H. (2017). Anatomy of Terror: From the Death of bin Laden to the Rise of the Islamic State. New York: W. W. Norton & Company.

Stenersen, A. (2017). Al-Qaida in Afghanistan. Cambridge: Cambridge University Press.

Vermaat, E. (2018). Terreur Aanslagen in Europa door Radicale Moslims. Soesterberg: Aspekt Publishing.

Wilkinson, P. (1974). Political terrorism. London: Macmillan; New York: Halsted Press.

Ye§ilta§, M., Karda§, T. (Eds.) (2018). Non-State Armed Actors in the Middle East: Geopolitics, Ideology, and Strategy. Cham: Palgrave Macmillan / Springer Nature.

Antypenko, V. F. (2011). Mizhnarodna kryminolohiia: dosviddoslidzhennia teroryzmu: monohrafiia. Odesa: Feniks [in Ukranian].

Bielianska, V. V. (2014). Ideolohiia teroryzmu: pokhodzhennia i typolohichni vymiry: monohrafiia. Luhansk: Virtualna realnist [in Ukranian].

Gorlach, N. I., Trebin, M. P. (Eds.) (2006). Sovremennyj terrorizm: uchebnoe posobie dlja vysshej shkoly. Har’kov: Timchenko [in Russian].

Hryshchuk, V. K. (Ed.) (2011). Teroryzm: teoretyko-prykladni aspekty: navch. posib. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukranian].

Kantsir, V. S. (2011). Teroryzm u suchasnomu hlobalizatsiinomuprostori: filosofsko- pravovyi vymir: monohrafiia. Lviv: Krai [in Ukranian].

Krutov, V. V., Musiienko, I. I., Yemelianov, V. P. (Eds.) (2015). Teroryzm: vyznachennia i sutnist: monohrafiia. Kyiv: Natsionalna akademiia SBU [in Ukranian].

Leonov, B., Vasylyshyn, B. (2015). Teroryzm yak riznovyd sotsialnoho konfliktu. Naukovyi chasopys Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy - Scientific journal of the National Academy of Public Prosecutor of Ukraine, 2, 66-71 [in Ukranian].

Trebin, M. (2004). Terrorizm kak destruktivnyiy modus byitiya. Psihologiya terroristov i seriynyih ubiyts: Hrestomatiya - Psychology of terrorists and serial killers: Chrestomathy (Pp. 230-252). Minsk: Harvest [in Russian].

Whittaker, D. J. (2004). Terrorists and Terrorism in the Contemporary World. London; New York: Routledge.

Baev, P. K. (2003). Examining the ’terrorism-war’ dichotomy in the ’Russian-Chechnya’ case. Contemporary Security Policy, 24(2), 29-46.

Sidorov, B. V., Kirshin, V. G. (2010). Terrorizm v ugolovnom prave: opredelenie, zakonodatel’naja reglamentacija i voprosy sovershenstvovanija zakonodatel’stva. Vestnik jekonomiki, prava i sociologii - Bulletin of Economics, Law and Sociology, 3, 104-111 [in Russian].

Trebin, M. P. (2017). Viina i teroryzm: symbiotychni vidnosyny. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: istoriia, politolohiia - Bulletin of the Mariupol State University. Series: history, political science, 18, 365-373 [in Ukranian].

Merari, A. (1993). Terrorism as a Strategy of Insurgency Terrorism and Political Violence, 5(4), 213-251. Retrieved from https://www.researchgate.net/ publication/254267590_Terrorism_as_a_Strategy_of_Insurgency.

Cassese, A. (2003). International Criminal Law. Oxford; N. Y.: Oxford University Press.

Jenkins, B. M. (1980). The Study of Terrorism: Definitional Problem. Santa Monica, Callif.: Rand Corp.

Falkenrath, R. A. (2001). Problems of Preparedness: U. S. Readiness for a Domestic Terrorist Attack. International Security, 25(4), 147-186.

Emel’janov, V. P. (1999). Terrorizm - kakjavlenie i kak sostavprestuplenija. Har’kov: Pravo [in Russian].

Krajnev, A. (1997). Terrorizm - global’naja problema sovremennosti. Zarubezhnoe voennoe obozrenie - Foreign military review, 6, 5-8 [in Russian].

Marks, S., Clapham, A. (2005). International Human Rights Lexicon. Oxford; New York: Oxford University Press.

Schmid, A. P., Jongman, A. J., Stohl, M., et al. (1988). Political terrorism: a new guide to actors, authors, concepts, data bases, theories, and literature / foreword by L. Horowitz. Amsterdam; New York: North-Holland Pub. Co.; New Brunswick (USA): Transaction Books, distributors for the Western Hemisphere.

Skvorcov, L. V. Obshhestvo i nasilie. Retrieved from http://www.politic.donetsk.ua/ terror/terror013.shtml [in Russian].

Solov’ev, V. (1982). Duhovnye osnovy zhizni: (Spiritual Fundaments of Life), 1882­1884. Fototip. izd. Brjussel’: Zhizn’ s Bogom [in Russian].

Vanhanen, T. (1979). Power and the Means of Power: a Study of 119 Asian, European, American, and African States, 1850-1975. Ann Arbor: University Microfilm International.

Aristotel’ (1983). Politika. Works: in 4 volumes. Vol. 4 (Pp. 375-644). Moskva: Mysl’ [in Russian].

Dahrendorf, R. (1988). The Modern Social Conflict: an Essay on the Politics of Liberty. London: Weidenfeld and Nicolson.

Antonjan, Ju.M. (2004). Kriminologija. Izbrannye lekcii. Moskva: Logos [in Russian].

Midlarsky, M. I. (Ed.) (1986). Inequality and Contemporary Revolutions. Denver, Colo.: University of Denver.

Shihirev, P. (1992). Psihika i moral’ v konflikte. Obshhestvennye nauki i sovremennost ’- Social Sciences and Modernity, 3, 27-37 [in Russian].

Dmitriev, A. V., Zalysin, I. Ju. (2000). Nasilie: socio-politicheskij analiz. Moskva: «Rossijskaja politicheskaja jenciklopedija» (ROSSPJeN) [in Russian].

Gusejnov, A. (1995). Moral’naja demagogija kak forma apologii nasilija. Voprosy filosofii - Philosophy issues, 5, 2-17 [in Russian].

Shnajder, G. J. (1994). Kriminologija / Per. s nem. Moskva: Progress - Univers [in Russian].

Gobbs, T. (1991). Leviafan, ili materija, forma i vlast’ gosudarstva cerkovnogo i grazhdanskogo. Works in 2 volumes. Vol.2, Pp. 3-350. Moskva: Mysl’ [in Russian].

Gorlach, N. I., Trebin, M. P. (Eds.) (2006). Sovremennyj terrorizm. Uchebnoe posobie dlja vysshej shkoly. Har’kov: Timchenko [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ




Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN (печать): 2075-7190 ISSN (Online): 2663-5704