ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНА ПРИРОДА СУСПІЛЬСТВА: ЕВОЛЮЦІЯ ТОЧОК ЗОРУ НА ПРОБЛЕМУ
DOI:
https://doi.org/10.21564/2075-7190.38.139939Ключові слова:
інформація, спілкування, інформаційне суспільство, інформа- ційно-комунікативна діяльність, інформаційно-комунікативні відносиниАнотація
Показано, що підвищення ролі інформації і знань, удосконалення засобів комуні- кації, розвиток мережевих структур породжують якісні зміни у всіх видах діяль- ності на всіх рівнях життєдіяльності суспільства. На підставі критичного аналі- зу точок зору на проблеми розвитку суспільства обґрунтовується неможливість існування суспільства як такого без комунікації та обміну інформацією.
Посилання
Dzoban O. P., Grubov V. M. (2011). Zagalna harakteristika suspilstva yak sistemi: sistemnij i sinergetichnij aspekti. Visnik Nacionalnoyi yuridichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo. Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politologiya, sociologiya – Bulletin of the National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 10, 69- 77 [In Ukrainian].
Giddens E. (1993). Devyat tezisov o buduschem sotsiologii. THESIS: Teoriya i istoriya ekonomicheskih i sotsialnyih institutov i sistem – THESIS: Theory and History of Economic and Social Institutions and Systems, 1, 57-82 [in Russia].
Lishinska O. (2016). Interaktivni potrebi osobistosti yak chinnik avtonomnosti abo zalezhnosti. Pedagogichnij proces: teoriya i praktika – Pedagogical Process: Theory and Practice, 3, 47-51 [In Ukrainian].
Tkachenko L. (2017). Osobistist yak chinnik civilizacijnih peretvoren. Teoriya i praktika upravlinnya socialnimi sistemami – The theory and practice of social systems management, 2, 98-104 [In Ukrainian].
Ishuk N. V. (2017). Osmislennya fenomena spilkuvannya v religijnij filosofiyi. Aktualni problemi filosofiyi ta sociologiyi – Actual problems of philosophy and sociology, 17, 44-47 [In Ukrainian].
Malkovskaya I. A. (2005). Mnogolikiy Yanus otkryitogo obschestva: opyit kriticheskogo osmyisleniya likov obschestva v epohu globalizatsii. Moskva: KomKniga [in Russia].
Dzoban O. P. (2013). Filosofiya informacijnogo prava: svitoglyadni j zagalnoteoretichni zasadi: monografiya. Harkiv: Majdan [In Ukrainian].
Vyazova E. V. (2009). Upravlenie v informatsionnom obschestve: filosofskiy aspekt.
Bell D. (1989). The Third Technological Revolution and Its Possible Socio-Economic Consequences. Dissent, 36, 164-176 [in USA].
Levi-Stros K. (1994). Pervobyitnoe myishlenie. Moskva: Respublika [in Russia].
Levi-Bryul L. (1994). Sverh’estestvennoe v pervobyitnom myishlenii. Moskva: Pedagogika-Press [in Russia].
Viko Dzh. (1940). Osnovaniya novoy nauki ob obschey prirode natsiy. Leningrad: Goslitizdat [in Russia].
Smit A. (1940). Teoriya nravstvennyih chuvstv. Moskva: Respublika [in Russia].
Sen-Simon K. A. (1940). Izbrannyie sochineniya. Moskva; Leningrad: Izd-vo Akad. nauk SSSR. (Vols. 1-2); Vol. 1 [in USSR].
Marks K. (1960). Sochineniya. Vol. 19. Moskva: Politizdat [in USSR].
Kuli Ch. (1994). Obschestvennaya organizatsiya. Izuchenie uglublennogo razuma. Tekstyi po istorii sotsiologii XIX – XX vek. Hrestomatiya – Texts on the history of sociology XIX – XX century. Reader. Moskva: Nauka [in Russia].
Lasswell H. (1971). The Structure and Function of Cfmimunication in Society Lasswell.
Parsons T. (1998). Sistema sovremennyih obschestv. Moskva: Aspekt Press [in Russia].
Habermas Yu. (2000). Moralnoe soznanie i kommunikativnoe deystvie. Sankt- Peterburg: Nauka [in Russia].
Sorokin P. A. (1992). Chelovek. Tsivilizatsiya. Obschestvo. Moskva: Politizdat [in Russia].
Candidate’s thesis. Moskva [in Russia].
The Process and Effects of Mass Communication. Chicago, 84-99 [in USA].
