КОНЦЕПТ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ

Автор(и)

  • Людмила Миколаївна Герасіна Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0000-0002-3299-5255

DOI:

https://doi.org/10.21564/2075-7190.37.133320

Ключові слова:

світовий політичний процес, світ-політика, міжнародна система, глобальна політика, національний інтерес, геостратегія, євроінтеграція

Анотація

В статті обґрунтовується наукова гіпотеза, що сучасний світовий політичний процес є консолідованою політичною діяльністю всіх учасників міжнародних від- носин в умовах реальних глобалізаційних зрушень. В дослідницькій парадигмі «світ- політики» цей процес представлений як функція гетерогенної мегасистеми, якій властиві політична, економічна і ціннісна неоднорідність елементів на ґрунті не- стійкої діалектичної взаємодії.

Процеси світової політики в умовах глобалізації характеризуються новими трендами – глобальною конкуренцією світових «центрів впливу» та інших суб’єктів- гравців глобальної політики; і водночас, але й поєднанням зусиль людства у подо- ланні глобальних проблем буття. Праксеологію світового політичного процесу розкриває сукупна діяльність áкторів світової політики і суб’єктів міжнародного права – держав та їх урядів, міжурядових союзів і неурядових світових організацій.

Розуміння суті й трендів глобалізації пов’язане зі створенням нових транснаціо- нальних систем і форматів (в економіці, фінансах, політиці, науці, інформації т.і.), що забезпечує домінування капіталу й інформаційної свободи над національними інтересами, особливо в пулі т.зв. «незахідних» країн. Політична особливість глоба- лізації – це очевидне послаблення чи скорочення суверенітету національних держав. Але більш домінантними стали проблеми зміцнення глобальної безпеки перед ви- кликами міжнародного тероризму, та спроби усунення феномену війни з життя людства. Глобальні проблеми світового розвитку переважно вирішуються т.зв.

«клубами» світ-політики і світ-економіки – G7 і G20, ЄС, а також Давоським Фо- румом, ШОС, БРІКС та ін. Цей формат не дуже обтяжений юридично, і дозволяє світовим áкторам виробляти механізми «балансу інтересів» та консолідації держав щодо протистояння глобальним викликам сучасності.

Світовому політичному процесу діалектично властива певна турбулентність розвитку і дія суперечливих тенденцій: консолідації й дезінтеграції. Перша – про- являє себе у формуванні масиву світових продуктивних сил, інтернаціоналізації економічної діяльності, у стрімкому розвитку НТР, в осучасненні сфер інформати- зації та управління відносно глобальних впливів, у поступовій демократизації по- літики. Тенденція дезінтеграції позначає відцентрові процеси, обумовлені одночас- ним існуванням на планеті народів і країн, що перебувають на різних стадіях циві- лізаційного розвитку. Але з поч. ХХІ ст. вектори світового політичного процесу постійно мігрують і змінюються.

Обрання стратегічної лінії розвитку держави цілком залежить від політичної волі еліти та народу; цей вибір – довгостроковий «геополітичний проект» країни. Національна геостратегія передбачає нейтралізацію руйнівних для держави на- слідків від зовнішніх і внутрішніх викликів з боку багатомірного світового просто- ру. Сучасна Україна, зміцнюючи свої національні інтереси і національну безпеку, обрала геостратегію євроінтеграції, що передбачає – плюралістичну демократію, правову державу, лібералізацію економіки, сильне громадянське суспільство, євро- пейські цінності, вільні мас-медіа, консенсус у зовнішній політиці тощо. Її страте- гічні цілі – відкрита політика демократичних реформ, боротьба з корупцією та олігархією, інформаційна свобода, розвиток економічної, політико-правової, техні- ко-комунікаційної та гуманітарної співпраці з Євросоюзом.

Таким чином, провідним критерієм прогресу в світовій політиці стає рух на- родів і держав шляхом демократизації («четверта хвиля» модернізації); а майбут- ній зміст світового політичного процесу, що розгортається на глобальному рівні, залежить від практик державно-політичних інститутів, міжнародних організацій, великих соціальних спільнот і впливових політиків, які мають міжнародний авто- ритет.

Біографія автора

Людмила Миколаївна Герасіна, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

доктор соціологічних наук, професор, професор кафедри соціології та політології

Посилання

Wallerstein, I. (2011). The Modern World-System. Vol. IV: Centrist Liberalism Tri- umphant, 1789–1914. Berkeley: University of California Press.

Wallerstein, I. (1979) The Capitalist World-Economy: essays. Cambridge [Eng.]; New York: Cambridge University Press.

Vallerstayn, I. (2004). Konec znakomogo mira: Sociologija ХХІ veka. Moskva: Logos [in Russian].

Vallerstayn, I. (2006). Myrosystemniy analyz: Vvedenye / per. N. Tyukynoy. Moskva: Yzdatel’skyy dom «Terrytoryia budushcheho» [in Russian].

Vallerstayn, I. (2006). Geopoliticheskiye razmezhevaniya v ХХІ stoletii.

Ekonomicheskiye strategii – Economic Strategies, 5–6, 14-23 [in Russian].

Wallerstein, I. (2009). Where Does the World Go? EUROPE. Warszawa. Vol. 9, issue 2(31), 61-67.

Galtung, J. (1968). Small Group Theory and the Theory of International Relations. A Study in Isomorthism. New Approaches to International Relations / Ed. by M. Kaplan. New York: St. Martin’s Press. 270-295.

Tsyigankov, P. A. (1998). Yohan Galtung, neomarksizm i sotsiologiya mezhdunarod- nyih otnosheniy. Sotsialno-politicheskiy zhurnal – Socio-political magazine, 2, 37-39 [in Russian].

Soloviyov, E. G. (2001). Analysis of geopolitics of international problems of contem- poraneity. Pro et Contra. The Political researches, 6, 116–130 [in Russian].

Morgenthau, H. J. (1967). Politics among nations; the struggle for power and peace. 4-th ed. New York: Knopf.

Fiero, G. K. (1998). The Clobal Village of the Twentieth Century. New York: McGraw- Hill.

Krupka, І., Pankiv, H. (2013). Modern International Requlatory Requirements For Banks Liquidity. Bisnesinform, 6, 337–341.

Panchenko, M. (2009). Neklassicheskie paradigmy izucheniya miroporyadka. Vlast – Power, 4: 37-45 [in Russian].

Huntzinger, J. (1987). Introduction aux relations internationales. Paris: Seuil.

Herasina, L. M. (2016). Istoryko-politychna evoliutsiia mizhnarodnykh system: sutnist, zakonomirnosti, typy. Visnyk Natsional’noho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho». Seriya: politolohiy – The bulletin of National University «Yaroslav the Wise Law academy Ukraine». The series of political science, issue 2 (29), 80–95 [in Ukranian].

Herasina, L. M. (2015). Polityka svitova. Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk – Political Encyclopedic Dictionary / Uklad.: L. M. Gerasina, V. L. Pohribna, I. O. Pol- ishchuk ta in.; za red. M. P. Trebina. Kharkiv: Pravo. 534–536 [in Ukranian].

Bauman, Z. (2008). Hlobalizatsiia: naslidky dlia liudyny i suspilstva / per. z anhl.:

V. Andrushchenko. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [in Ukranian].

Bzhezinskiy, Z. (1998). Velikaya shahmatnaya doska. Moskva: Mezhdunarodnyie otnosheniya [in Russian].

Bazhanov, E.. Bazhanova, N. (2009). Kuda idet chelovechestvo? O tendentsiyakh mezhdunarodnykh otnosheniy v XXI veke. Obozrevatel – Observer, 6, 10-15 [in Rus- sian].

Panarina, N. N. (2010). Globalizatsiya: tendentsiya i protivorechiya (kontseptualnyiy analiz). Teoriya i praktika obschestvennogo razvitiya – Theory and practice of social development, 1, 37-42 [in Russian].

Engibaryan, R. V. (2007). Konstitutsionnoe razvitie v sovremennom mire. Osnovnyie tendentsii. Moskva: Norma [in Russian].

Herasina, L. M. (2017). Svitovyi politychnyi protses: kontseptualnyi aspekt i realna polityka. II Kharkivski mizhnarodno-pravovi chytannia: Zb. naukovih statei. Chast I. Kharkiv: Natsionalniy Yurydychniy Universytet im. Yaroslava Mudroho. 41–46 [in Ukranian].

Herasina, L. M. (2014). Hlobalizatsiini protsesy yak vyklyky svitosystemnii strukturi. Visnyk Natsional’noho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaro- slava Mudroho». Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politolohiya, sotsiolohiya – The bulletin of National University «Yaroslav the Wise Law academy Ukraine». The series of philosophy, philosophy of law, political science, sociology, issue 4(24), 241-244 [in Ukranian].

Kissindzher, G. (2002). Nuzhna li Amerike vneshnyaya politika? /Pod red.

V. Inozemtseva. Moskva: Ladomir [in Russian].

Mykhalchenko, M. I. (2004). Ukraina yak nova istorychna realnist: zapasnyi hravets Yevropy. Drohobych; Kyiv: Vidrodzhennia [in Ukranian].

Dergachev, V. (2004). Tsivilizatsionnaya geopolitika (Geofilosofiya). Kiev: VIRA-R [in Russian].

Herasina, L. M. (2015). Problema vyboru heostratehii suchasnoiu Ukrainoiu v heo- politychnomu landshafti svitu. Visnyk Natsional’noho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho». Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politolohiya, sotsiolohiya – The bulletin of National University «Yaroslav the Wise Law academy Ukraine». The series of philosophy, philosophy of law, political science, sociology, issue, 3 (27), 210-212 [in Ukranian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-13

Як цитувати

Герасіна, Л. М. (2018). КОНЦЕПТ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ. "Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 2(37), 8–17. https://doi.org/10.21564/2075-7190.37.133320

Номер

Розділ

Політологія