DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.35.119643

РЕСУРСИ ТА РИЗИКИ САМОСТІЙНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ: СОЦІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ

Вікторія Леонідівна Погрібна, Олена Миколаївна Сахань

Анотація


У статті аналізується якісно нове явище – вихід на соціальну арену великої кількості самостійно діючих особистостей. Людина стає не просто формальним агентом історичного процесу, а отримує можливість впливати на різні аспекти власної життєдіяльності.

Доводиться, що переосмислення українцями реалій сьогодення, розуміння сутності процесів, що відбуваються в суспільстві, бажання мати впевненість у завтрашньому дні та реальний захист своїх прав і свобод, прагнення пришвидшити впровадження європейських стандартів у всіх сферах суспільного життя сформували у значної частини українського соціуму почуття відповідальності за свою країну, готовність взяти активну участь у демократичних перетвореннях, процесі реформування держави та розвитку інститутів громадянського суспільства, захисті інтересів співгромадян, намагання знайти власні способи участі у суспільнополітичному житті та взаємовідносин із владою.

Авторами зазначається, що ментальна самостійність в умовах сучасної України стає основним зовнішнім ресурсом та індикатором рівня домагань людини і оцінки ступеня її індивідуального контролю характеристик життєдіяльності, відносної автономності й впливу на оточуючий світ. На основі характеристики внутрішніх ресурсів особистості – психофізіологічних, інтелектуальних та набутих в процесі навчання і різних соціальних практик знань, вмінь і навичок – доводиться, що поведінка, яка не спирається на ці ресурси, є пасивною та зазвичай малоефективною, а умовами, що забезпечують можливість розвитку самостійності особистості, є її відносна незалежність та наявність ресурсного потенціалу ситуації.

Досліджуючи ризики самостійності особистості в сучасній Україні, автори підкреслюють, що у більшості людей вони асоціюються з можливими негативними наслідками для них соціальних змін, що відбуваються. У першу чергу, це побоювання підвищення рівня відповідальності за власні дії, які призводять до виникнення та поширення в суспільстві такого специфічного явища, як стратегія пристосовувальної активності. У цій стратегії ризики самостійності оцінюються людьми вище, ніж преференції, що отримуються внаслідок її розвитку, і, відповідно, обмежують самостійність. Ще один ризик самостійності особистості визначається, як «ризик соціальної пам’яті», пов’язаний з тим, що значна кількість українців досі відчуває фантомну належність до СРСР, і «радянськість» продовжує впливати на їх соціальне самопочуття та поведінку. Проведений аналіз дозволяє авторам дійти висновку, що перспективи розвитку самостійної особистості в Україні містяться в напрямі цілісної самореалізації, і саме в такий спосіб люди набувають можливості активно реалізувати свій індивідуальний та соціальний потенціал.


Ключові слова


особистість; самостійність; ментальність; соціальна активність; політична активність, ресурси самостійності, ризики самостійності.

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Giller, Yu.I. (2006). Sotsiologiya samostoyatelnoy lichnosti: monografiya. Moskva: Akademicheskiy Proekt; Gaudeamus [in Russian].

Kon, M. L. (2013). Sotsialni strukturi i osobistist: doslidzhennya Melvina L. Kona i yogo spivpratsivnikiv / per. s angl. pid nauk. red. V. E. Hmelka I S. M. Oksamitnoyi. Kiyiv: KMIS [in Ukrainian].

Shtompka, P. (1996). Sotsiologiya sotsialnyih izmeneniy / Per. s angl. pod red. V. A. Yadova. Moskva: Aspekt Press [in Russian].

Markozova, O. O. (2013). Samostiynist lyudini yak osnovna peredumova dosyagnennya zhittevogo uspIhu. Visnik Natsionalnogo universitetu «Yuridichna akademiya Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo». Seriya: FilosofIya, filosofiya prava, politologiya, sotsiologiya, 4, 152–159 [ in Ukrainian ].

Dieva, T. S. (2005). Vzaemozv’yazok sotsialno-stratifikatsiynoyi pozitsiyi ta samostiynosti orientatsiy na pochatku radikalnih sotsialnih zmin v Ukrayini. Naukovi zapiski NaUKMA, Sotsiologichni nauki, 46, 56–59 [in Ukrainian].

Sahan, O. M. (2017). Mentalnist ukrayinskogo sotsiumu v umovah transformatsiynih protsesiv v suspilstvi. Visnik Natsionalnogo universitetu «Yuridichna akademiya Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo». Seriya Politologiya, 2, 358–361 [in Ukrainian].

Kirichenko, I. Triumf «voyiniv svitla»: pidvischennya gradusa intelektu i pochuttiv. URL: http://gazeta.dt.ua/socium/triumf-voyiniv-svitla-pidvischennya-gradusa-intelektu-i-pochuttiv-.html [in Ukrainian].

Pogribna, V. L. (2016). Volonterskiy ruh yak oznaka zmin u mentalnosti ukrayintsiv. Visnik Natsionalnogo universitetu «Yuridichna akademiya Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo». Seriya: Filosofiya, 1, 196–203 [in Ukrainian].

Tennis, F. Obschnost i obschestvo. URL:http://socioline.ru/pages/f-tennis-obshchnosti-obshchestvo [in Russian].

Bauman, Z. (2005). Individualizirovannoe obschestvo / Per. s angl. pod red. V. L. Inozemtseva. Moskva: Logos [in Russian].

Pro stan rozvitku gromadyanskogo suspilstva v UkrayinI: zagalni tendentsiyi, regionalni osoblivosti: analit. dop. (2014). Kiyiv: NISD [in Ukrainian].

Psihologiya individualnogo i gruppovogo sub’ekta / pod red. A. V. Brushlinskogo,

M. I. Volovikovoy (2002). Moskva: PER SE [in Russian].

Kavilin, O. A. (2016). Institutsionalizatsiya politichnoyi uchasti molodi v suchasniy Ukrayini. Candidate’s thesis. Ivano-Frankivsk [ in Ukrainian ].

Magun, V., Engovatov, M. (2003). Ambitsii i amunitsiya rossiyskoy i ukrainskoy molodezhi. Moskva: Demoskop Weekly [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ