Протидія плагіату та дублювання публікацій

Редакція збірника наголошує, що автори несуть персональну відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності, зокрема за відсутність некоректних запозичень, належне використання результатів досліджень інших осіб та коректне оформлення наукового цитування. Водночас редакція здійснює незалежну перевірку поданих матеріалів відповідно до цієї політики та міжнародних стандартів публікаційної етики (зокрема рекомендацій COPE).

Автори повинні забезпечувати:

• оригінальність поданих статей (матеріали не повинні бути раніше опубліковані в інших виданнях будь-якими мовами, за винятком випадків, передбачених цією політикою);
• відсутність плагіату в усіх його формах;
• належне посилання на джерела у разі використання ідей, даних або текстів інших авторів;
• коректне цитування власних раніше опублікованих праць.

Збірник використовує спеціалізоване програмне забезпечення для виявлення текстових запозичень (зокрема «Identific»). Під час перевірки враховуються коректно оформлені цитати, бібліографічні списки та загальновживані терміни. Рекомендований рівень текстових збігів не повинен перевищувати встановлені редакцією межі (як правило, до 20–25 % залежно від специфіки матеріалу).

З метою запобігання плагіату редакційна колегія здійснює такі заходи:

• обов’язкову перевірку кожної статті на наявність текстових запозичень із використанням відповідного програмного забезпечення;
• експертну оцінку характеру виявлених збігів (з урахуванням контексту, обсягу та коректності цитування);
• ухвалення рішення щодо подальшого розгляду рукопису (прийняття до розгляду, повернення на доопрацювання або відхилення).

У разі виявлення ознак плагіату або інших порушень академічної доброчесності редакція залишає за собою право відхилити рукопис, вимагати його доопрацювання або, у разі виявлення порушень після публікації, ініціювати процедуру відкликання (ретракції) статті.

Оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових без належного посилання є самоплагіатом. До форм самоплагіату належать також значне текстове або змістове дублювання, а також подрібнення результатів одного дослідження на кілька публікацій без достатнього наукового обґрунтування.

Для уникнення таких випадків під час повторного використання матеріалів із власних попередніх публікацій автор (співавтори) зобов’язаний чітко позначати такі фрагменти як цитати та надавати відповідні посилання на першоджерела.

Плагіат у всіх формах є неприйнятним і розглядається як порушення етичних норм наукової діяльності. Усі рукописи, що надходять до редакції, підлягають обов’язковій перевірці на оригінальність.

Політика дублювання публікацій

Випадки повторного використання авторами значних частин власних публікацій без належного посилання на першоджерело розглядаються як дублювання публікації.

До дублювання публікацій належать, зокрема:

• подання ідентичної або суттєво подібної статті до кількох журналів;
• публікація матеріалу з мінімальними змінами порівняно з уже опублікованим;
• додавання незначної кількості нових даних до раніше опублікованих результатів без належного наукового обґрунтування новизни.

Якщо автор подає до журналу матеріал, який повністю або частково вже був опублікований або перебуває на розгляді в іншому виданні, він зобов’язаний повідомити про це редакцію у супровідному листі із зазначенням усіх відповідних деталей.

Редакція журналу підтримує попереднє розміщення наукових матеріалів на визнаних серверах препринтів, за умови обов’язкового повідомлення про це під час подання статті. Також допускається попереднє оприлюднення результатів дослідження у вигляді тез конференцій, матеріалів доповідей, текстів лекцій, а також кваліфікаційних (дипломних, магістерських, дисертаційних) робіт.

Журнал розглядає подання, що містять матеріали, які раніше були частиною кандидатських або докторських дисертацій, оприлюднених відповідно до встановлених вимог, за умови їх належного доопрацювання та адаптації до формату наукової статті.

Окремо зазначається, що використання інструментів штучного інтелекту під час підготовки рукопису не повинно призводити до порушення принципів академічної доброчесності, зокрема до плагіату або некоректних запозичень. Відповідальність за зміст поданого матеріалу в будь-якому випадку несе автор.