КУЛЬТУРА В УМОВАХ НОВИХ МЕДІА ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.21564/2663-5704.68.349830Ключові слова:
культура, нові медіа, штучний інтелект, творчістьАнотація
У статті здійснено філософський аналіз культури в умовах нових медіа та штучного інтелекту. Автор спирається на запропоноване Блезом Паскалем розрізнення математичного та інтуїтивно-проникливого типів розуму, обґрунтовуючи тезу про те, що людський творчий розум поєднує обидва виміри, тоді як штучний інтелект обмежується виключно математичною раціональністю. У контексті глобалізованої культури інтуїтивний розум залишається привілеєм поодиноких творців, поступаючись домінуванню процедурного мислення. У статті розгортаються такі основні положення: масові медіа разом зі своїм користувачем утворюють самовідтворювану систему, несприйнятливу до інтуїтивного та творчого мислення, здатного порушити її стабільність; штучний інтелект формує ілюзію зняття особистої відповідальності за рішення, оскільки мораль, заснована на обґрунтованій думці, підмінюється обчислюваним знанням; штучний інтелект постає ефективним інструментом соціальної інженерії, що загрожує самому існуванню демократичної політики, яка живиться плюралізмом думок і політичною боротьбою, а не консенсусом, характерним для тоталітарних моделей. Методологічну основу дослідження становлять філософський аналіз, етимологічне дослідження та аналіз окремих випадків.
Посилання
Plato (1997). Meno. Plato. Complete Works. Indianapolis: Hackett Publishing Company.
Pascal, B. (1992). Pensées. Paris: Gallimard [in French].
Dreyfus, H. (1992). What Computers Still Can’t Do. Cambridge, MA: MIT Press.
Wittgenstein, L. (1990). Philosophische Untersuchungen, Wittgenstein’s Werkausgabe, Bd. 1.Frankfurt am Main: Suhrkamp [in German].
Kant, I. (1998). Critique of Pure Reason. Cambridge: Cambridge University Press.
Marcuse, H. (1991). One-Dimensional Man. Boston: Beacon Press.
Descartes, R. (2021). Samprotavimas apie metodą, Rinktiniai raštai, 99-149. Iš prancūzų k. Vertė G. Bartkus ir P. Račius. Vilnius: Margi raštai [in Lithuanian].
Natale, S., Guzman, A.L. (2022). Reclaiming the human in machine cultures: Introduction. Media Culture & Society, 44 (4), 627–637.
Borges, J. (2023). Infocommunicative literacy: Conceptual structure and applications. Journal of Librarianship and Information Science, 55 (3), 609–616.
Grba, D. (2020). Alpha version, delta signature: cognitive aspects of artefactual creativity. Journal of Science and Technology of the Art, 12 (3), 63–83.
Fox, S. (2019). Mass imagineering, mass customization and mass production: Complementary cultures for creativity, choice and convenience. Journal of Consumer Culture, 19 (1), 67–81.
Pireddu, M. (2024). The new fables. Generativity and knowledge between phenomenology, mediology, and post-mediality. Hermes – Journal of Communication, 26, 37–54.
Heidegger, M. (2014). Būtis ir laikas. Vertė iš vokiečių k. T. Kačerauskas. Vilnius: Technika [in Lithuanian].
Tatarkiewicz, W. (2007). Šešių sąvokų istorija. Iš lenkų k. vertė T. Bairašauskaitė. Vilnius: Vaga [in Lithuanian].
Plato (1997). Timaeus. Plato. Complete Works. Indianapolis: Hackett Publishing Company.
Horkheimer, M., Adorno, T.W. (1984). Dialektik der Aufklärung, Adorno, T. W. Gesammelte Schriften, Bd. 3. Frankfurt am Main: Suhrkamp [in German].
Bourdieu, P. (1984). Distinction: A Social Critique of the Judgement of Taste. London: Routledge.
Caves, R.E. (2002). Creative industries: Contracts between arts and commerce. Cambridge: Harward University Press.
McLuhan, M. (2003). Kaip suprasti medijas: žmogaus tęsiniai. Iš anglų k. vertė D. Valentinavičienė. Vilnius: Baltos lankos [in Lithuanian].
Manovich, L. (2009). Naujųjų medijų kalba. Iš anglų k. vertė T. Čiučelis. Vilnius: Mene [in Lithuanian].
Schmitt, C. (1963). Der Begriff des Politischen. Berlin: Duncker&Humblot [in German].
Aristotelis (1997). Politika. Vertė M. Strockis. Vilnius: Pradai [in Lithuanian].
