ПОСТАНТРОПОЦЕНТРИЗМ У РИТОРИЦІ ДЕКОЛОНІАЛЬНОСТІ ТА ОБРАЗАХ АНТИГУМАНІЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.21564/2663-5704.67.342250Ключові слова:
постантропоцентризм, постгуманізм, деколоніальність, естезіс, ідентичність, тіло, тілесність, реекзистенція, комеморація, лімінальність, постлюдинаАнотація
Постантропоцентричний дискурс даної статті проблематизує ряд актуальних тем, що стосуються онтології сучасної людини самої по собі, а також як члена численних спільнот. Дискурс розгортається навколо ідеї деколоніальності знання, мови та чуттєвості, що розглядається як прояв постмодерної мережевої раціональності та нового соціального, ціннісного й біологічного буття людини. Також дослідження торкається антропології травми, питання комеморативної пам’яті, аспекту розсіяної тілесності та відкритої ідентичності, що постають як свідоцтва антигуманістичного повороту в філософії. Постантропоцентризм з усіма його проявами демонструє плюриверсальний, а не універсальний принцип метамодерності.
Посилання
Kant, I. (2004). Krytyka praktychnoho rozumu. Kyiv: «Yunivers» [in Ukrainian].
Deleuze, G., Guattari, F. (1983). Anti-Edipus: Capitalism and Schizophrenia. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Deleuze, G., Guattari, F. (1987). A Thousand Plateaus: Capitalism and Schizophrenia. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Urry, J. (2000). Mobile Sociology. British Journal of Sociology, Vol. 51, 1, January/March, 185–203.
Urry, J. (2000). Sociology Beyond Societies: Mobilities for the Twenty-First Century. London: Routledge.
Wynter, S. (2003). Unsettling the Coloniality of Being/Power/Truth/Freedom: Towards the Human After Man, Its Overrepresentation – An Argument. The New Centennial Review, Vol. 3, 3, 257–337.
Braidotti, R. (2003). The Posthuman. Cambridge, UK: Polity.
Braidotti, R. (2002). Metamorphoses: Towards a Materialist Theory of Becoming. Cambridge, UK: Polity.
Haraway, D. (2006). A Cyborg Manifesto: Science, Technology, and Socialist-Feminism in the Late 20th Century. The International Handbook of Virtual Learning Environments. J. Weiss, J. Nolan, J. Hunsinger, P. Trifonas (Ed.). Springer, Dordrecht. URL: https://doi.org/10.1007/978-1-4020-3803-7_4.
Haraway, D. (2015). Anthropocene, Capitalocene, Plantationocene, Chthulucene: Making Kin. Environmental Humanities, vol. 6, 1, 159–165, doi: http://doi.org/10.1215/22011919-3615934.
Herbrechter, S. (2020). Posthumanism and the Posthuman in Don DeLillo’s Point Omega and Zero K. Open Library of Humanities. Issue 6(2), 1–25.
Wolfe, С. (2009). What Is Posthumanism? University of Minnesota Press.
Tlostanova, M. V., Mignolo, W. D. (2012). Learning to Unlearn: Decolonial Reflections from Eurasia and the Americas. Columbus: The Ohio State University Press.
Tlostanova, M. V., Mignolo, W. D. (2009). On pluritopic hermeneutics, trans-modern thinking, and decolonial philosophy. Encounters. An international journal for the study of culture and society, Vol. 1, 1, 11–27.
Said, E. W. (1995). Orientalism. New Delhi: Penguin Books India.
Bhabha, H. (1996). Unsatisfied: notes on vernacular cosmopolitanism. Text and Nation: Cross-Disciplinary Essays on Cultural and National Identities. Laura Garcia Moreno and Peter C. Pfeiffer (Ed.). Columbia, SC: Camden House, 191–207.
Manning, E. (2013). Another regard. Carnal Aesthetics. Transgressive Imagery and Feminist Politics. Bettina Papenburg, Martha Zarzycka (Ed.). London, N.Y.: I.B. Tauris, 55–72.
Elmira Kakabaeva o dekolonizacii pisma: «Nashi rodoslovnye – shezhire – stroyatsya na storitellinge» (2022). URL:https://manshuq.com/life-elmira-kakabayeva-12-2022 [in Kazakh].
Latour, B. (2009). Reassembling the Social. An Introduction to Actor-Network Theory. Oxford: Oxford University Press.
Latour, B. (2012). Enquête sur les modes d'existence: Une anthropologie des modernes. Paris: La Découverte.
Simondon, G. (2013). L’individuation à la lumière des notions de forme et d’information. Paris: Éditions Jérôme Millon.
Bauman, Z. (2013). Plynni chasy. Zhyttia v dobu nepevnosti. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].
Maffesoli, M. (2007). Le réenchantement du monde. Une éthique pour notre temps. Paris: La Table Ronde.
Maffesoli, M., Perrier, B. (2012). L’homme postmoderne. Paris: François Bourin Editeur.
Meliakova, Y., Kovalenko, I., Kalnytskyi, E. (2024). Victim/trauma as a mediaproduct in biopolitical landscape of culture. Cogito, Vol. 16, 4, 99–120.
Agamben, G. (1998). Homo Sacer. Sovereing Power and Bare Life. Stanford: Stanford University Press.
Foucault, M. (2008). The Birth of Biopolitics. Lectures at the College de France, 1978-79 / English Series. Arnold I. Davidson (Ed.). URL: https://1000littlehammers.wordpress.com/wp-content/uploads/2010/02/birth_of_biopolitics.pdf.
Koivunen, A. (2013). Force of affects, weight of histories in Love is a Treasure. Carnal Aesthetics. Transgressive Imagery and Feminist Politics. Bettina Papenburg and Martha Zarzycka (Ed.). London, N.Y.: I.B. Tauris, 89–101.
Masumi, B. (2002). Parables for the Virtual: Movement, Affect, Sensation. Durham and London: Duke University Press.
Kovalenko, I., Meliakova, Y., Kalnytskyi, E., Nesterenko, K. (2023). From a Subject to an Agent, from Society to Community in Conditions of the Market of Identities, Abilities and Freedoms. Cogito, Vol. 15, 4, 30–59.
Getman, A. P., Danilyan, O. G., Dzeban, A. P., Kalynovskyi, Yu. Yu. (2022). Modern ontology: reflection on the continuity of cyberspace and virtual reality. Revista de Filosofía, Vol. 39. № 102, 78–94.
Danilyan, O., Dzоban, O., Kalynovskyi, Y. (2023). Digital man as a product of the information society. Cogito, 15(1), 142–158.
Danilyan, O., Dzeban, O., Kalynovskyi, Y. (2022). Social instability as a global trend of the modern world. Cogito, Vol. XIV, № 3, 141–161.
