НАРАТИВІЗАЦІЯ БУТТЯ У ЖАКА ДЕРРІДА
DOI:
https://doi.org/10.21564/2663-5704.64.324579Ключові слова:
наративізація, буття, онтологія, деконструкція, текстуалізація, апорії, сенсАнотація
У статті досліджується проблема наративізації буття в контексті філософії Жака Дерріда. Розглядається вплив деконструкції на осмислення буття, його текстуалізацію та втрату субстанційності. Аналізуються наслідки відсутності центру сенсу й суб’єктності для філософської інтерпретації існування.
Посилання
Ilina, A. (2019). Deryda yak ob’iekt istorii filosofii: kontsept aporii v rakursi problemy universalnosti. Sententiae, Vol. 38, 1, 6–26 [in Ukrainian].
Khomenko, H.I. (2018). Zhak Derrida: svoboda interpretatsii yak (ne)mozhlivist. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Ser.: Filolohiia – Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Ser.: Philology, 78, 165–168 [in Ukrainian].
Boje, D.M. (2008). Deconstructing the narrative-story duality: Constructing a space for ethics. Derrida, Business, Ethics, Centre for Philosophy and Political Economy, University of Leicester.
Caputo, J.D. (Ed.). (2021). Deconstruction in a Nutshell: A Conversation with Jacques Derrida. New York: Fordham University Press.
Derrida, J. (1967). De la grammatologie. Paris: Éditions de Minuit [in French].
Derrida, J. (1972). Positions. Paris: Éditions de Minuit [in French].
Derrida, J. (1978). Writing and difference (A. Bass, Trans.). Chicago: University of Chicago Press.
Derrida, J. (1987). De l’esprit: Heidegger et la question. Paris: Éditions Galilée [in French].
Derrida, J. (1993). Aporias. Stanford: Stanford University Press.
Gee, R. (2020). Informal education as a Derridean gift: A deconstructive reading of the principles guiding youth work practice within neoliberal policy regimes. Journal of Applied Youth Studies, Vol. 3, 3, 103–113.
Heidegger, M. (1967). Sein und Zeit. Tübingen: Max Niemeyer Verlag [in German].
Heidegger, M. (1975). Die Grundprobleme der Phänomenologie. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann [in German].
Heidegger, M. (2012). Der Ursprung des Kunstwerkes. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann [in German].
Mansfield, J. (2005). Difference, deconstruction, undecidability: A Derridean interpretation. ACCESS: Contemporary Issues in Education, 24, 1–2, 29–39.
Mendie, J.G., Udofia, S.N. (2020). A philosophical analysis of Jacques Derrida’s contributions to language and meaning. Pinisi Discretion Review, Vol. 4, 1, 43–62.
Nardelli, E. (2024). Translation notes: Heidegger, Derrida, and the chance for (a) philosophy. Open Research Europe, Vol. 4, 25, 16. URL: https://open-research-europe.ec.europa.eu/articles/4-25 (date of access: 14.01.2025).
Richardson, B. (2000). Recent concepts of narrative and the narratives of narrative theory. Style. Vol. 34, 2, 168–175. URL: https://www.researchgate.net/publication/284905957_Recent_Concepts_of_Narrative_and_the_Narratives_of_Narrative_Theory (date of access: 14.01.2025).
Singh, R.C. (2002). Jacques Derrida’s deconstruction: A logic of différance. Journal of Indian Council of Philosophical Research, Vol. 19, 2, 119–128.
Wrathall, M.A., Dreyfus, H.L. (Eds.). (2005). A companion to Heidegger. Oxford: Blackwell Publishing.
Taherkhani, M., Ghari, S.M., Fatemi, S. (2023). Jacques Derrida and deconstruction of law. Law Research Quarterly, Vol.25, 100, 59–85.
