ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ЛЮДИНИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.21564/2663-5704.63.315202Ключові слова:
доброчесність, ідентичність, цінності, мораль, людина, суспільство, культураАнотація
Розглянуто трансформацію концепту доброчесності в історичній ретроспективі як важливого чинника формування ідентичності людини. Визначено тенденції пов’язувати доброчесність як із суспільними нормами, що впливають на самоідентифікацію людини, так із внутрішніми переконаннями, що визначають її «довіру до себе» як основу ідеальної моделі самореалізації. Описано зміни у тлумаченні доброчесності від античної концепції самопізнання та етики розуму до постмодерністського ціннісного плюралізму і деконструкції моралі, а також намагання поєднати принципи моральної автономії та суспільної солідарності у метамодернізмі.
Посилання
Akvinskyi, Toma. (2002). Komentari do Aristotelevoi «Polityky». Per. z latyny M. Kysliuka. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Aristotel, (2002). Nikomakhova etyka. Pereklad Viktora Stavniuka. Kyiv: Akvilon-Plius [in Ukrainian].
Vysotska, O. (2024). Interpretatsiia fenomenu sotsialnoho kontroliu u postmodernizmi ta metamodernizmi. Epistemolohichni doslidzhennia v filosofii, sotsialnykh i politychnykh naukakh – Epistemological research in philosophy, social and political sciences, 7(1), 11–21 [in Ukrainian].
Dekomb, V. (2015). Klopoty z identychnistiu Kyiv: Stylos [in Ukrainian].
Deleuze, J., Guattari, F. Kapitalizm i shyzofreniia: Anty-Edip. Kyiv: KARME-SINTO [in Ukrainian].
Derryda, Zh. (2003). Dar Smerty (chast 3). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina. Seriia. Teoriia kultury i filosofiia nauky – Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series. Theory of culture and philosophy of science, 579/1, 3–25 [in Ukrainian].
Kant, I. (2004). Krytyka praktychnoho rozumu. Per. z nim. I. Burkovskoho; nauk red.
A. Iermolenko. Kyiv: «Iunivers» [in Ukrainian].
Lyubiviy Y. (2018). Identychnist yak predmet praktychnoi filosofii. Multiversum. Philosophical Almanac – Multiverse. Philosophical almanac, 1–2, 163–164 [in Ukrainian].
Makintair, E. (2002). Pislia chesnoty: Doslidzhennia z teorii morali / per. z anhl. Kyiv: Dukh i litera [in Ukrainian].
Nitsshe, F. (2002). Po toi bik dobra i zla. Henealohiia morali. / Per. z nim. A. Onyshko. Lviv: Litopys [in Ukrainian].
Pislia filosofii: kinets chy transformatsiia? (2000). Per. z anhl./ Uporiad.: K. Baines ta inshi. Kyiv: Chetverta khvylia [in Ukrainian].
Platon, (2000). Derzhava. Per. z davnohretskoho Dz. Kovalia. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Platon, (1999). Dialohy. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Ponomarenko, O. (2023). Dobrochesnist ta yii mistse v filosofii Hryhoriia Skovorody. Hryhorii Skovoroda i my ukraintsi: dyvo pershoho kroku i syla initsiatyvy: kol. monohrafiia / Kharkiv. nats. ped. un-t im. H. S. Skovorody; za nauk. red. Yu. Boichuka,
M. Kultaievoi. Kharkiv, 342–349 [in Ukrainian].
Rotterdamskyi, Erazm (1993). Pokhvala Hlupoti. Domashni besidy /Perekl. z latyny V. Lytvynova, Y. Kobova. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Sviatyi, Avhustyn. (1998). Spovid Per z latyn. Yu. Mushaka. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Stepanova, O. A. (2005). Retrospektyvnyi analiz dobrochesnosti v antychnii filosofsko- pedahohichnii dumtsi. Zbirnyk naukovykh prats «Pedahohichni nauky» – Collection of scientific papers «Pedagogical Sciences», 40, 260–263 [in Ukrainian].
Stepyko, M. T. (2011). Ukrainska identychnist: fenomen i zasady formuvannia: monohrafiia. Kyiv: NISD [in Ukrainian].
Suchasna zarubizhna filosofiia. Techii i napriamy (1996). Khrestomatiia. Navch. posib. Uporiadnyky V. V. Liakh, V. S. Pazenok. Kyiv: Vakler [in Ukrainian].
Chereneko, N. A. (2014). Kontsept dobrochesnist yak universalna dominanta kultury: do pytannia verbalizatsii. Movni i kontseptualni kartyny svitu – Linguistic and conceptual pictures of the world, 47(2), 510–517 [in Ukrainian].
Kalynovskyi, Yu.Yu. (2012). Akademichna chesnist yak chynnyk pravovoho vykhovannia studentskoi molodi. Hileia: naukovyi visnyk – Gilea: Scientific Bulletin, issue 63(8), 477–482.
Foucault, M. Nahliadaty y karaty Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Andersen, Lene Rachel. (2019). Metamodernity: Meaning and hope in a complex world. Nordic Bildung.
Berger, Р., Luckmann, Т. (2010) The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge Paperback. Open Road Media.
Baudrillard, J. (1993). The transparency of evil: essays on extreme phenomena. New York: Verso.
Cooley, C. (2010). Human Nature and Social Order. Nabu Press.
Dumitrescu, Alexandra. (2007). Interconnections in Blakean and Metamodern Space. Double Dialogues, issue 7. URL: http://www.doubledialogues.com/article/ interconnections-in-blakean-and-metamodern-space/
Freinacht, H. (2017). The Listening Society: A Metamodern Guide to Politics. Book One (Metamodern Guides). Metamoderna ApS.
Storm, J. A. (2021). Metamodernism: The Future of Theory. University of Chicago Press.
Rawls, J. (1971). Theory of Justice. Harvard University Press, Belknap Press.
