УСВІДОМЛЕННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ПІЗНАННЯ У ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • Ольга Дольська Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.21564/2663-5704.62.310646

Ключові слова:

усвідомлення, феноменологія, епістемологія, пізнання, тілесна раціональність, чуттєве, емоційне, духовне, феноменологічна методологія

Анотація

Стаття присвячена аналізу традиції феноменології у питанні розуміння фено- мену усвідомлення. Його когнітивне навантаження дає підстави для з’ясування зсувів в інтелектуальній революції сучасності, дає можливість зрозуміти, на ґрун- ті чого відбувається трансформація мислення, думання людини. Сама феноменоло- гія постає як методологія розуміння оформлення і реалізації процесу усвідомлення як механізму пізнання.

Біографія автора

Ольга Дольська , Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії

Посилання

Sun, W., Dolska, O. O. (2023). Pro intelektualni zrushennia v istorii liudstva (myslennia dlia informatsiinoho prostoru). Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Ser.: Aktualni problemy rozvytku ukrainskoho suspilstva ‒ Bulletin of the National Technical University «KhPI». Ser.: Actual problems of Ukrainian society development, 2, 30‒38. doi: http://doi.org/10.20998/2227–6890.2023.2.06 [in Ukrainian].

Dolska, O. O. (2021). Opys ta kharakter intelektualne-kohnityvnoi tekhnolohii yak metodolohichnoi optsii naukovoho analizu. Bahatovymirnist liudyny ta kultury u suchasnykh filosofskykh landshaftakh. Kharkiv: vydavnytstvo Ivanchenka I. 7‒47 [in Ukrainian].

Spiegelberg H., Biemel W. (2024). Characteristics of phenomenology. Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/topic/phenomenology#ref68549 (date of access: 27.05.2024).

Spiegelberg H., Biemel W. Phenomenology. (2024). Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/topic/phenomenology (date of access: 27.05.2024).

Murawska, M. (2020). The postphenomenological corporeity: artistic practices on the borderline between art and science. Analiza i Egzystencja, Vol. 49, 31‒51. doi: https:// doi.org/10.18276/aie.2020.49–02.

Stein, E. (2000). Philosophy of Psychology and the Humanities. Washington, DC: ICS Publications.

Stein, E. (2006). An Investigation Concerning the State, Washington, DC: ICS Publications.

Stein, E. (2004). Einführung in die Philosophie. Freiburg-im-Breisgau: Herder.

Calcagno, A. (2018). Edith Stein’s Challenge to Sense-Making: The Role of the Lived Body, Psyche, and Spirit. Oxford Handbook of the History of Phenomenology. Oxford: Oxford University Press. Chapter 10, 193–210.

Zahavi, D. (2010). Empathy, Embodiment and Interpersonal Understanding: From Lipps to Schutz. Inquiry, Vol. 53, No. 3, 285–306. doi: https:// doi.org/10.1080/00201741003784663.

Husserl, E. (1973). Zur Phänomenologie der Intersubjektivität: Texte aus dem Nachlaß. I–III, Husserliana 13–15, ed. by I. Kern. The Hague: Martinus Nijhoff.

Stein, E. (1989). On the Problem of Empathy. Washington, DC: ICS Publications.

Kant, I. (2000). Krytyka chystoho rozumu. Per. z nim. ta prymit. I. Burkovskoho. Kyiv: Yunivers. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kant_Immanuel/Krytyka_chystoho_ rozumu/ [in Ukrainian].

Husserl, E. (1973). Cartesianische Meditationen und Pariser Vorträge. Hrsg. und eingeleitet von Stephan Strasser. Nachdruck der 2., verb. Auflage. Haag: Martinus Nijhoff. Band 1.

Descartes, R. (1984–91). The Philosophical Writings of Descartes I–III, translated by J. Cottingham, R. Stoothoff, and D. Murdoch. Cambridge: Cambridge University Press. URL: https://dl1.cuni.cz/pluginfile.php/753874/mod_resource/content/1/ Descartes%20Rene%20-%20Philosophical%20Writings.%20vol%201.pdf.

Heinämaa, S., Kaitaro, T. (2018). Descartes’ Notion of the Mind – Body Union and its Phenomenological Expositions. The Oxford Handbook of the History of Phenomenology. Oxford: Oxford University Press. Chapter 2, 25–44.

Sheets-Johnstone, M. (2016). Foundational Dynamics of Animate Nature. Eberlein U. Zwischenleiblichkeit und bewegtes Verstehen. Bielefeld: transcript Verlag 51–68. doi: https://doi.org/10.14361/9783839435793-prf.

Sheets-Johnstone, M. (2019). The Lived Body. The Humanistic Psychologist. Advanceonline online publication. 1–26. doi: http://dx.doi.org/10.1037/hum0000150

Johnson, М. (2008). What Makes a Body? The Journal of Speculative Philosophy, Vol. 22, 3, 159‒169. doi: https://doi.org/10.1353/jsp.0.0046.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-29

Як цитувати

Дольська , О. . (2024). УСВІДОМЛЕННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ПІЗНАННЯ У ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ. "Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 3(62). https://doi.org/10.21564/2663-5704.62.310646

Номер

Розділ

Філософія