РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ АКТОРІВ У НОВИХ МЕДІА ДЕРЖАВ ІЗ ПЕРЕХІДНИМИ ТА АВТОРИТАРНИМИ РЕЖИМАМИ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ ТА РФ)
DOI:
https://doi.org/10.21564/2663-5704.52.249952Ключові слова:
політичний дискурс, політичний режим, Телеграм, політичний контент, політичні акториАнотація
У статті пропонуються критерії для розмежування політичних дискурсів в державах із перехідним (Україна) та авторитарним (РФ) режимами. Матеріалом для дослідження стали телеграм-канали провідних ЗМІ цих держав (дописи за осінь 2021 року). Формальний аналіз політичного контенту показав, що політичні актори в Україні є набагато більш активними, вони постійно присутні у новинах, генерують контент для нових медіа тощо. Натомість в РФ така ситуація не спостерігається. Аналіз складу політичних акторів, що входять до трійки найпопулярніших, показав також, що значною є відмінність у присутності першої особи держави: Зеленський в українських каналах з’являвся у 8,9-38,8% дописів, Путін в російських – у 2,3-5,5% дописів. Також різнилася приналежність політичних акторів. В Україні переважали вітчизняні політики, у прокремлівських каналах – зарубіжні, що може свідчити про постійні спроби переключати увагу підписників на зовнішні загрози. Також спостерігається різниця за фреймами «скандали» та «діяльність».
Посилання
Izbirkom (2020). Monitorynh rehionalnykh media pid chas vyboriv 2020 (zvit). Cvu.od.ua. URL: http://cvu.od.ua/ua/library/monitoring-regionalnihmedia-pid-chas-viboriv-2020-zvit_1269/
ІМІ. (2021). Visim iz desiaty naipopuliarnishykh telehram-kanaliv v Ukraini ye anonimnymy – doslidzhennia IMI. Imi.org.ua. URL: https://imi.org.ua/news/visim-iz-desyaty-najpopulyarnishyh-telegram-kanaliv-v-ukrayini-ye-anonimnymy-doslidzhennya-imi-i41295
Liga. (2019). Kto vladeet populiarnыmy SMY v Ukrayne y kak эto otrazhaetsia na ykh ynformatsyonnoi polytyke. Liga.net. URL: https://www.liga.net/politics/articles/oboz-strana-znaj-kto-stoit-za-angajirovannymi-i-ne-ochen-smi-v-ukraine-mediagigiena
Smirnov, D. (2021). Ot «Komsomol'skoj pravdy» do Nobelevskoj premii: istorija Dmitrija Muratova i «Novoj gazety». The Bell. URL: https://thebell.io/ot-komsomolskoj-pravdy-do-nobelevskoj-premii-istoriya-dmitriya-muratova-i-novoj-gazety
Steblyna, N. (2020). Komparatyvnyi analiz dyskursiv kolyshnikh radianskykh respublik i dynamika ukrainskoi tsyfrovoi polityky. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filos.-politoloh. studii, 32, 152-157.
Steblyna, N. (2020). Tsyfrovizatsiia polityky v konteksti transformatsii suchasnoho svitoporiadku. Odesa: Feniks.
Steblyna, N. (2021). Viina oliharkhiv u Telehram-kanalakh, abo yak vydannia Akhmetova ta Kolomoiskoho pysaly pro topovykh ukrainskykh politykiv. Idpo.org.ua. URL: https://idpo.org.ua/analitics/4427-vijna-oligarxiv-u-telegram-kanalax-abo-yak-vidannya-axmetova-ta-kolomojskogo-pisali-pro-topovix-ukra%d1%97nskix-politikiv.html
Akbari, A., Gabdulhakov, R. (2019). Platform Surveillance and Resistance in Iran and Russia: The Case of Telegram. Surveillance & Society. Vol. 17(1,2), 223-231.
Baumgartner, J., Zannettou, S., Squire, M., Blackburn, J. (2020). The Pushshift Telegram Dataset. Proceedings of the Fourteenth International AAAI Conference on Web and Social Media. Vol. 14, 840-847.
Entman, R., Usher, N. (2018). Framing in a Fractured Democracy: Impacts of Digital Technology on Ideology, Power and Cascading Network Activation. Journal of Communication. Vol. 68(3), 298–308. DOI:10.1093/joc/jqx019
Hoseini, M., Melo, P., Benevenuto, F., Feldmann, A., Zannettou, S. (2021). On the Globalization of the QAnon Conspiracy Theory Through Telegram. ArXiv. URL: https://arxiv.org/pdf/2105.13020.pdf
Kermani, H. (2020). Decoding Telegram: Iranian Users and ‘Produsaging’ Discourses in Iran’s 2017 Presidential Election. Asiascape: Digital Asia. Vol. 7(1-2), 88-121. DOI:10.1163/22142312-123401
Marechal, N. (2016). When Bots Tweet: Toward a Normative Framework for Bots on Social Networking Sites. International Journal of Communication. Vol. 10, 5022–5031.
Maréchal, N. (2018). From Russia With Crypto: A Political History of Telegram. FOCI @ USENIX Security Symposium. URL: https://www.usenix.org/system/files/conference/foci18/foci18-paper-marchal.pdf
Pariser, E. (2011). The Filter Bubble: How the New Personalized Web Is Changing What We Read and How We Think. London: Penguin Group.
Rodgers, R. (2020). Deplatforming: Following extreme Internet celebrities to Telegram and alternative social media. European Journal of Communication. Vol. 35(3), 213-229. DOI:10.1177/0267323120922066
Salikov, A. (2019). Telegram as a Means of Political Communication and its use by Russia’s Ruling Elite. Politologija. Vol. 3(95). DOI:10.15388/Polit.2019.95.2
Sutikno, T., Handayani, L., Stiawan, D., Riyadi, M., Subroto, I. (2016). WhatsApp, Viber and Telegram: which is the Best for Instant Messaging. International Journal of Electrical and Computer Engineering. Vol. 6(3), 909-914. doi:10.11591/ijece.v6i3.10271
Zhu, Q., Skoric, M., Shen, F. (2017). I Shield Myself From Thee: Selective Avoidance on Social Media During Political Protests. Political Communication. Vol. 34(1), 112-131. DOI:10.1080/10584609.2016.1222471
