РОЗДУМИ ПРО ДЕМОКРАТІЮ ТА БІОЕТИКУ: НОВИЙ ДЕМОКРАТИЧНО-БІОЕТИЧНИЙ ФУНДАМЕНТАЛІЗМ

Автор(и)

  • Естай Хуан Гільєрмо Сепульведа Католицький університет Темуко, Chile
  • Маріо Лагомарсіно Монтойя Університет Вальпараісо, Chile
  • Кароліна Кабезас Касерес Американський університет, Chile

DOI:

https://doi.org/10.21564/2663-5704.51.242001

Ключові слова:

демократія, біоетика, технонаука, фундаменталізм

Анотація

Безумовним та неспростовним є те, що демократія для західного світу – краща система управління і що завдяки свободі слова можна піддати сумніву та покласти на терези правосуддя навіть саму демократію. Так само й біоетика, що виникла у сфері біологічних та медичних наук, поширилась за межі гуманітарного знання, а суспільство усвідомило, що ми живемо на невідновлювальній планеті. Однак ми не можемо нехтувати тим, що демократія та біоетика породжені не народом, а елітою, яка уявляє кращий світ відповідно до власних уподобань, а не думок переважної більшості звичайних людей.

Біографії авторів

Естай Хуан Гільєрмо Сепульведа, Католицький університет Темуко

науковий співробітник, Університет Саламанки, Іспанія; Католицький університет Темуко, Чилі; Адвентистський університет, Чильян, Чилі

Маріо Лагомарсіно Монтойя , Університет Вальпараісо

науковий співробітник, Університет Вальпараісо, Чилі;

Фонд Монсеньора Джованніно Пінна, Кальярі, Італія

Кароліна Кабезас Касерес , Американський університет

директор бібліотеки, Американський університет, Сантьяго, Чилі

Посилання

Echeverría, J. (2015). Ética y racionalidad tecnológica a partir de Ramón Queraltó. Argumentos de razón técnica, 18, 15–37 [in Spanish].

Alonso, A., Echeverría, J. (2014). Lucha de Paradigmas: Leyes. Ciencia y Activismo en el mundo Open. Argumentos de razón técnica, 17, 21–38 [in Spanish].

Estay Sepúlveda, J.G., Lagomarsino, M. (2016). Reflexiones en torno a la democracia, el fundamentalismo y la tecnociencia. Popper revolcándose en su tumba ante el nuevo historicismo de la “i”. Dilemas Contemporáneos, Educación Política y Valores, IV (1), 1–10 [in Spanish].

Estay Sepúlveda, J.G., Lagomarsino, M. (2016). ¿Tiene enemigos la sociedad abierta de hoy? Una mirada desde la obra Karl Popper. Dilemas Contemporáneos, Educación Política y Valores, III, (3), 1–43 [in Spanish].

Estay Sepúlveda, J.G., Lagomarsino, M. (2016). La propuesta que tal vez hubiera impulsado Karl Popper ante los enemigos de la sociedad abierta de hoy: para el Siglo XXI, el reformismo. Revista CS, 20, 75–92 [in Spanish] .

Estay Sepúlveda, J.G., Lagomarsino, M. (2016). Political attitude in Karl Popper’s work: the open society in use in current situation. La Democracia en la Maroma: en torno a esa cosa inventada por la élite ateniense / coord. por J. G. Estay Sepúlveda, M. Lagomarsino Montoya. Soria: Ceasga. Р. 72–96.

Estay Sepúlveda, J. G. y Lagomarsino, M. (2016). Migración: Fundamentalismo y Refugio: la migración desde la óptica filosófica-histórica. Ponencia presentada en el Octavo Congreso CEISAL Consejo Europeo de Investigaciones Sociales en América Latina. Universidad de Salamanca, España, 28, 29, 30 de junio y 01 de juli [in Spanish].

Estay Sepúlveda, J. G. y Lagomarsino, M. (2016). Cultura y Fundamentalismo: los nuevos retos de la democracia. Ponencia presentada en el Seminario Los Estudios culturales y literarios: Aproximaciones críticas a los discursos y expresiones artísticas locales y regionales. Universidad de Los Lagos, Chile, 28 y 29 de julio [in Spanish].

Gracia Guillén, D. (2001). Democracia y bioética. Acta Bioethica, VII (2), 343–354 [in Spanish].

Gracia Guillén, D. (2002). De la bioética clínica a la bioética global: treinta años de evolución. Acta Bioethica, VIII, 1, 27–39 [in Spanish].

Chomsky, N. (2002). Una nueva generación dicta las reglas. Barcelona: Editorial Crítica [in Spanish].

Sen, A. (2006). El valor de la democracia. Barcelona: Ediciones de Intervención Cultural/El Viejo Topo [in Spanish].

Bobbio, N. (1986). El futuro de la democracia.Ciudad de México: Fondo de Cultura Económica [in Spanish].

Sandel, M. (2000). El liberalismo y los límites de la justicia. Barcelona: Gedisa [in Spanish].

Avritzer, L. (2002). Democracy and the Public Space in Latin America. Estados Unidos: Princeton University Press.

Ruiz, B. (2008). La democracia de las élites. La lucha por el poder en Tijuana. Tijuana: Librería El Día/Editorial Entre Líneas [in Spanish].

Sampedro Blanco, V., Sánchez Duarte, J.M., Poletti, M. (2013). Ciudadanía y tecnopolítica electoral. Ideales y límites burocráticos a la participación digital. Co-herencia, Vol. 10, 18, 105–136 [in Spanish].

Vidal de la Rosa, G. (2010). Teoría Democrática. Joseph Schumpeter y la síntesis moderna. Nueva Época, 23, Num. 62, 177–199 [in Spanish].

Feyerabend, P. (1998). La ciencia en una sociedad libre. México D. F.: Siglo XXI Editores [in Spanish].

Rodríguez Yunta, E. (2010). Religión y Bioética. Acta Bioethica, Vol. 16, 1, 7–8 [in Spanish].

Figueroa, G. (2003). ¿Un intruso junto al lecho del enfermo? La bioética cumple treinta años. Revista Chilena de Neuro-Psiquiatría, Vol. 41, 2, 89–94 [in Spanish].

Suguró, M. (2015). El “Ethos” de la ciencia y el estatuto de la bioética. Acta Bioethica, Vol.21, 2, 217–225 [in Spanish].

Gilder, G. (2000). Telescom. How infinite bandwidth will revolutionize our world, New York, The Free Press.

Hauben, M. y Hauben, R. (1997). Netizens: On the History and Impact of Usenet and the Internet, California, IEEE Computer Society Press.

Rawls, J. (1997). Teoría de la justicia, Ciudad de México, Fondo de Cultura Económica [in Spanish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-11

Як цитувати

Сепульведа, Е. Х. Г., Лагомарсіно Монтойя , М., & Кабезас Касерес , К. (2021). РОЗДУМИ ПРО ДЕМОКРАТІЮ ТА БІОЕТИКУ: НОВИЙ ДЕМОКРАТИЧНО-БІОЕТИЧНИЙ ФУНДАМЕНТАЛІЗМ. "Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 4(51). https://doi.org/10.21564/2663-5704.51.242001

Номер

Розділ

Філософія