КОНСПІРОЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ В ДИНАМІЦІ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ: ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ

Автор(и)

  • Інна Ігорівна Коваленко Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0000-0001-9320-1773
  • Едуард Анатолійович Кальницький Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна https://orcid.org/0000-0002-1777-9992

DOI:

https://doi.org/10.21564/2075-7190.48.224413

Ключові слова:

конспірологічне мислення, конспірологічний наратив, конспірологічний дискурс, агентність, сучасні політичні процеси

Анотація

У статті досліджена специфіка сучасного конспірологічного мислення. Проаналізовані особливості змовницького мислення у порівнянні з радикально-конструктивістською версією пояснення світу, а також у комунікативно-наративній логіці. Показана відмінність конспіративного смислоутворення від картини світу в нестабільних онтологіях. Диференційовані конспірологічний наратив та політична уява. Окрему увагу приділено феномену агентності в контексті багатовекторної моделі суспільної організації.

Біографії авторів

Інна Ігорівна Коваленко, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

кандидат філософських наук,

доцент, доцент кафедри філософії

Едуард Анатолійович Кальницький, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

кандидат філософських наук,

доцент, доцент кафедри філософії

Посилання

  1. Kucharski, A. (2016). Post-truth: study epidemiology of fake news. Nature. Vol. 540, 7634, 525–525.
  2. Williamson, P. (2016). Take the time and effort to correct misinformation. Nature. Vol. 540, 7632, 171–171.
  3. Hofstadter, R. (1996). The paranoid style in American politics. The Paranoid Style in American Politics and Other Essays. Cambridge: Harvard University Press, 3–40.
  4. Harambam, J., Aupers S. (2015). Contesting epistemic authority: conspiracy theories on the boundaries of science. Public Understanding of Science. Vol. 24, 4, 466–480.
  5. Barkun, M. (2013). A Culture of Conspiracy. Apocaliptic Visions in Contemporary America. Berkeley and Los Angeles: University of California Press.
  6. Knight, P. (2014). Conspiracy Culture: From Kennedy to 'The X-Files'. New York: Routledge.
  7. French Theory in America / Ed. By S. Lotringer and S. Cohen (2001). New York: Routledge.
  8. Baudrillard, J. (1991). La Guerre du Golfe n'a pas eu lieu. Paris: Galilée.
  9. Fuko, M. (1999). Nadzirat' i nakazyvat'. Rozhdenie tyur'my / per. s fr. V. Naumova. Moskva: Ad Marginem [in Russian].
  10. Fuko, M. (2002). Oko Vlasti. Intellektualy i vlast': Izbrannye politicheskie stat'i, vystupleniya i interv'yu. CH. 1 / per. s franc. Moskva: Praksis, 220–248 [in Russian].
  11. Kovalenko, І. І., Melyakova, YU. V., Kal'nic'kij, E. A. (2020). Fenomen tіlesnostі v performativnіj paradigmі: vіd zіbrannya do problematizacії polіtichnogo. Vіsnik Nacіonal'nogo yuridichnogo unіversitetu іmenі YAroslava Mudrogo. Serіya: Fіlosofіya – Bulletin of the Yaroslav the Wise National Law University. Philosophy Series. 1 (44), 86–119 [in Ukrainian].
  12. Giry, J. (2015). Le conspirationnisme. Archéologie et morphologie d’un mythe politique. Diogène. Vol. 249-250 (1), 40–50.
  13. Soteras, E. (2018). The political and religious stakes of conspiracy in the post-modern era. Societes. Vol. 4 (142), 7–18.
  14. Carmona, M.D.R., Vaquera, M.L.C. (2020). Pandemic and post-truth: the impact of covid-19 on whatsapp сommunication. Prisma social. Issue 31, 110–154.
  15. Lockie, S. (2017). Post-truth politics and the social sciences. Environmental Sociology. Vol. 3 (1), 1–5.
  16. Hopkin, J., Rosamond, B. (2018). Post-truth politics, bullshit and bad ideas: “Deficit fetishism” in the UK. New Political Economy. Vol. 26 (3), 641–655.
  17. Paxton, R. (2017). Democracy in danger. Psychologist. Vol. 30, 22–26.
  18. Marshall, H., Drieschova, A. (2018). Post-truth politics in the UK's Brexit referendum. New Perspectives.Vol. 26 (3), 89–105.
  19. Uscinski, J.E., Parent, J.M. (2014). American Conspiracy Theories. Oxford: Oxford University Press.
  20. Zonis, M., Joseph, C.M. (1994). Conspiracy Thinking in the Middle East. Political Psychology. Vol. 15 (3), 443–459.
  21. Douglas, K.M, Uscinski, J.E., Sutton, R.M., Cichocka, A., Nefes, T., Ang, C.S., Deravi, F. (2019). Understanding Conspiracy Theories Advances. Political Psychology. Vol. 40, Suppl. 1. 3–35.
  22. Grimes, D.R. (2016). On the viability of conspiratorial beliefs. PLoS ONE. Vol. 11, Issue: 3 e0147905 https://doi.org/10.1371/journal.pone.0151003.
  23. Miller, J.M., Saunders, K.L., Farhart, C.E. (2016). Conspiracy Endorsement as Motivated Reasoning: The Moderating Roles of Political Knowledge and Trust. American Journal of Political Science. Vol. 60 (4), 824–844.
  24. Walker, J. (2018). What we mean when we say “conspiracy theory”. Conspiracy theories and the people who believe them. New York: Oxford University Press.
  25. Fenster, M. (2008). Conspiracy Theories: Secrecy and Power in American Culture. Minneapolis: University of Minnesota Press.
  26. Jameson, F. (1990). Cognitive Mapping. Marxism and the Interpretation of Culture. Urbana: University of Illinois Press, 347–360.
  27. White, E. (2002). The Value of Conspiracy Theory. American Literary History. Vol. 14 (1), 1–31.
  28. Mancosu, M., Vassallo, S., Vezzoni, C. (2017). Believing in Conspiracy Theories: Evidence from an Exploratory Analysis of Italian Survey Data. South European Society and Politics. Vol. 22 (3), 327–344
  29. Smallpage, S. M., Enders, A. M., Uscinski, J. E. (2017). The partisan contours of conspiracy theory beliefs. Research & Politics. Vol. 4 (4), 1–7.
  30. Douglas, K. M., Sutton, R. M., Cichocka, A. (2017). The psychology of conspiracy theories. Current Directions in Psychological Science. Vol. 26, 538–542.
  31. Vitriol, J. A., Marsh, J. K. (2018). The illusion of explanatory depth and endorsement of conspiracy beliefs. European Journal of Social Psychology. Vol. 48 (7), 1–15.
  32. Van Prooijen, J.‐W. (2018). The psychology of conspiracy theories. Oxon, UK: Routledge.
  33. Butter, M., Knight, P. (2018). The history of conspiracy theory research: A review and commentary. Conspiracy theories and the people who believe them. New York: Oxford University Press, 33–52.
  34. Chayinska, M., Minescu, A. (2018). «They’ve conspired against us»: Understanding the role of social identification and conspiracy beliefs in justification of ingroup collective behavior. European Journal of Social Psychology. Vol. 48, 990–998.
  35. Nichols, T. (2017). The Death of Expertise: The Campaign against Established Knowledge and Why It Matters. Oxford: Oxford University Press.
  36. Liotar, ZH.-F. (1998). Sostoyanie postmoderna / per. s fr. N. A. SHmatko. Moskva: Institut eksperimental'noj sociologii; Sankt-Peterburg: Aletejya[in Russian].
  37. Rogalla fon Bibershtajn, J. (2010). Mif o zagovore. Filosofy, masony, evrei, liberaly i socialisty v roli zagovorshchikov / per. s nem. M. YU.Nekrasova. Sankt-Peterburg: Izd. imeni N. I. Novikova [in Russian].
  38. Мelley, T. (2016). Empire of Conspiracy: The Culture of Paranoiain Postwar America. Ithaca: Cornell University Press.
  39. Latour, B. (2004). Why Has Critique Run Out of Steam? From Matters of Factto Matters of Concern. Critical Inquiry. Vol. 30 (22), 235–248.
  40. Boltanski, L. (2014). Mysteries and Conspiracies: Detective Stories, Spy Novels, and the Making of Modern Societies / trans.Catherine Porter. Cambridge: PolityPress.
  41. Clarke, S. (2002). Conspiracy theories and conspiracy theorizing. Philosophy of the Social Sciences. 2002. Vol. 3, 131–150.
  42. Swami, V., Coles, R., Stieger, S., Pietschnig, J., Furnham, A., Rehim, S., Voracek, M. (2011). Conspiracist ideation in Britain and Austria: Evidence of a monological belief system and associations between individual psychological differences and real‐world and fictitious conspiracy theories. British Journal of Psychology. Vol. 102, 443–463.
  43. Brotherton, R. (2015). Suspicious minds: Why we believe conspiracy theories. New York: Bloomsbury Sigma.
  44. Van Prooijen, J.‐W., Douglas, K. M. (2017). Conspiracy theories as part of history: The role of societal crisis situations. Memory Studies. Vol. 10. Р. 323–333.
  45. West, H. G., Sanders, T. (2003). Transparency and conspiracy: Ethnographies of suspicion in the New World Order. Durham: Duke University Press.
  46. Van Prooijen, J.‐W. (2017). Why education predicts decreased belief in conspiracy theories. Applied Cognitive Psychology. Vol. 31, 50–58.
  47. Lamberty, P., Imhoff, R. (2018). Powerful pharma and its marginalized alternatives? Effects of individual differences in conspiracy mentality on attitudes towards medical approaches. Social Psychology. Vol. 49, 255–270.
  48. Uscinski, J. E., Klofstad, C., Atkinson, M. D. What drives conspiratorial beliefs? (2016). The role of informational cues and predispositions. Political Research Quarterly. Vol. 69 (1), 57–71.
  49. Holtorf, K. (2009). Radikal'nyj konstruktivizm. Znanie vne epistemologii. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta – Bulletin of Tomsk State University. Vyp. 329, 77–80 [in Russian].
  50. Zagovor – eto odin iz instrumentov kritiki: interv'yu s Lyukom Boltanski. URL: https://gorky.media/context/zagovor-eto-odin-iz-instrumentov-kritiki-intervyu-s-lyukom-boltanski/ [in Russian].
  51. Gerodot. Istoriya.URL: https://drevlit.ru/texts/g/gerodot.php [in Russian].
  52. SHalamov, V. (2016). «Novaya proza» - «To, chto bylo by ne literaturoj» bez morali. URL: https://finbahn.com/shalamov-novaya-proza/ [in Russian].
  53. Bart, R. (2003). Diskurs istorii. Sistema mody: stat'i po semiotike kul'tury / per. s fr. S.N. Zenkina. Moskva: Izd-vo im. Sabashnikovyh [in Russian].
  54. Fuko, M. (1994). Poryadok diskursa. Volya k istine: po tu storonu znaniya, vlasti i seksual'nosti. Raboty raznyh let / per. s fr. S. Tabachnikovoj. Moskva: Kastal' [in Russian].
  55. Kompan'on, A. (2001). Demon teorii. Literatura i zdravyj smysl / per. s fr. S. Zenkina. Moskva: Izd-vo im. Sabashnikovyh [in Russian].
  56. Domanska, E. (2010). Filosofiya istorii posle postmodernizma. Moskva: Kanon+; ROOI «Reabilitaciya» [in Russian].
  57. Boltanski, L. (2012). Énigmes et complots: Une enquête à propos d’enquêtes. Paris: Gallimard.
  58. Sarrot, N. Era podozreniya. URL: http://www.redkayakniga.ru/biblioteki/item/f00/s00/z0000019/st017.shtml [in Russian].
  59. Meillassoux Q. (2006). Après la finitude. Essai sur la nécessité de la contingence. Paris: Éditions du seuil.
  60. Lewis, T. (1999). The Politics of ‘Hauntology’ in Derrida’s Specters of Marx. Ghostly Demarcations. A Symposium on Jacques Derrida’s Specters of Marx. Intr. by M. Sprinker. London, New York: Verso, 134–167.
  61. Politics and the Unconscious. An interview with Ernesto Laclau. Jason Glynos and Yannis Stavrakakis (2010). Subjectivity. Vol. 3, 231–244.
  62. Virno, P. (2013). Grammatika mnozhestva: k analizu form sovremennoj zhizni / per. s ital. A. Petrovoj Moskva: Ad Marginem Press [in Russian].
  63. Agamben, G. (1998). Homo Sacer: Sovereign Power and Bare Life. Stanford: Stanford University Press.
  64. Bad'yu, A. (2004). Delyoz. «SHum bytiya» / per. s fr. D. Skopina. Moskva: «Pragmatika kul'tury», «Logos-Al'tera» [in Russian].
  65. Derrida, ZH. (2000). Pis'mo i razlichie / per. s fr. A. Garadzhi. Moskva: Akademicheskij proekt [in Russian].
  66. Butler, J. (2009). Frames of War: When Is Life Grievable? New York: Verso.
  67. Mouzelis, N. (2008). Modern and postmodern social theorizing: Bridging the divide. Cambridge: Cambridge university press.
  68. Archer, M.S. (2000). Being human: the problem of agency. Cambridge: Cambridge University press.
  69. Long, Ch., Hitlin, S. (2009). Agency as a sociological variable: A preliminary model of individuals, situations, and the life course. Sociology compass. Vol. 3 (1), 137–160.
  70. Elder, G.H., Hitlin, S. (2007). Time, self and the curiously abstract of concept of agency. Sociological Theory. Vol. 25 (2), 170–191.
  71. Fillips, L.Dzh., Jorgensen, M.V. (2008). Diskurs-analiz. Teoriya i metod / per. s angl. Har'kov: Izdatel'stvo «Gumanitarnyj Centr» [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-09

Як цитувати

Коваленко, І. І., & Кальницький, Е. А. (2021). КОНСПІРОЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ В ДИНАМІЦІ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ: ХАРАКТЕРНІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ. "Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 1(48), 82–109. https://doi.org/10.21564/2075-7190.48.224413

Номер

Том 1 № 48 (2021)

Розділ

Філософія