DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.46.213233

СОЦІОКУЛЬТУРНА РЕФЛЕКСІЯ У ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІЙ ПАРАДИГМІ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Інна Ігорівна Коваленко, Юлія Василівна Мелякова, Едуард Анатолійович Кальницький

Анотація


Постановка проблеми. Вивчення новітніх тенденцій у взаємодії соціальних та гуманітарних наук є актуальною темою сучасного філософського дискурсу. Визна­ння пізнавального потенціалу некласичних підходів дозволяє розширити поле раціо­нальності за рахунок нових типів методологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Указані парадигмальні зміни перед­бачають використання нових способів теоретичної експлікації різних аспектів со­ціальної реальності, зокрема, феноменології, що відображено у дослідженнях сучас­них суспільствознавців.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні евристичних можливостей феноменоло­гії як некласичноїметодології дослідження соціокультурних процесів.

Виклад основного матеріалу. Методологія дослідження заснована на інклюзив­ному використанні методологічного потенціалу некласичної філософії культури, загальнонауковоїметодології (компаративний та аналітичний методи), міждисци­плінарного синтезу соціально-філософського та феноменологічного способів пізнан­ня. На основі аналізу гусерліанської традиції у філософії визначена специфіка фено­менологічної рефлексії соціальної реальності. Зокрема, показано, що процедури ре­дукції, дескрипції та інтерпретації дозволяють осмислювати соціальне пізнання та структурувати його. Наукова новизна роботи полягає в уявленні феноменології як некласичного дослідницького проекту, що дозволяє об’єднати в інтегроване ціле фундаментальний та інструментальний аспекти пізнання культури.

Висновок. Феноменологія з її некласичними пізнавальними установками здатна значною мірою відобразити специфіку культурфілософського осмислення сучасних культурних процесів. Здатність бути продуктивним дискурсом в умовах радикальних соціокультурних трансформацій зумовлює перспективи подолання методологічної кризи, що має місце в сучасному соціальному пізнанні. Не закликаючи до парадиг- мальних змін в теорії соціального пізнання і зберігаючи настанову на цінність ра­ціонального пізнання, феноменологія як відкрита, багатовимірна й перспективна дослідницька програма прагне до усвідомлення глибини змін у принципах улаштуван­ня соціального життя.


Ключові слова


феноменологія буття культури; некласична раціональність; соціальне пізнання; соціальне життя

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Mikeshina, L. A. (2017). Sovremennye tendencii razvitiya social’no-gumanitarnyh nauk v kontekste mezhdisciplinarnosti. Nauchnyj rezul ’tat. Social’nye i gumanitarnye issledovaniya - Scientific result. Social and humanitarian studies, Vol. 3, 1, 4-10 [in Russian].

Mikeshina, L. A. (2002). Filosofiya poznaniya. Polemicheskie glavy. Moskva: Progress [in Russian].

Ritcer, Dzh. (2002). Sovremennye sociologicheskie teorii. 5-e izd. Saint-Petersburg: Piter [in Russian].

Merton, R. K. (2006). Social’naya teoriya i social’naya struktura Moskva: AST: Hranitel’ [in Russian].

Antonovskij, A. YU. (2015). Kommunikativnaya filosofiya znaniya: ot teorii kommunikativnyh media k social’noj filosofii nauki. Moskvа: IF RAN [in Russian].

Latur, B. (2014). Peresborka social’nogo: vvedenie v aktorno-setevuyu teoriyu. Moskva: Izd. dom Vysshej shkoly ehkonomiki [in Russian].

Lo, Dzh. (2015). Posle metoda: besporyadok i social’naya nauka. Moskva: Izd-vo in- ta Gajdara [in Russian].

Sismondo, S. (2010). An Introduction to Science and Technology Studies. Second Edition. Chichester: John Wiley & Sons Ltd.

Kasavin, I. Т (2016). Social’naya filosofiya nauki i kollektivnaya ehpistemologiya. Moskva: Ves’ Mir [in Russian].

Kuznecov, V. YU. (2008). Sdvig ot klasiki k neklassike i narashchivanie poryadkov refleksii v filosofii, Vestnik MGU. Seriya 7. Filosofiya - Herald of MGU. Series Philosophy, 1, 3-18 [in Russian].

Kemerov, V. E. (2003). Social philosophy and collective epistemology. Sociemy - Sociemy, 9, 21-56 [in Russian].

Zotov, A. F., Smirnova, N. M. (2000). Phenomenology and evolution of human self­consciousness in European culture. Vestnik MGU. Ser. 7. Filosofiya - Herald of MGU. Series Philosophy, 63-70 [in Russian].

Hvostova, K. V. (2012). Osobennosti istinnosti i ob»ektivnosti v istoricheskom znanii. Voprosy filosofii - Problems of philosophy, 7, 27-37 [in Russian].

Jorba, M., Moran, D. (2016). Conscious thinking and cognitive phenomenology: topics, views and future developments. Philosophical explorations. Vol. 19, issue 2, 95-113.

Astobiza, A. M. (2017). Phenomenology and Cognition (social): Strange bed-mates? Philosophical readings. Vol. 9, issue 3, 175-181.

Fuchs, T. (2013). The phenomenology and development of social perspectives. Phenomenology and the cognitive sciences, Vol. 12, issue 4, 655-683.

Pokropski, M. (2015). Timing together, acting together. Phenomenology of intersubjective temporality and social cognition. Phenomenology and the cognitive sciences. Vol. 14, issue 4, 897-909 [in Polish].

Spaulding, S. (2015). Phenomenology of Social Cognition. Erkenntnis. Vol. 80, issue 5, 1069-1089.

Berglund, H. (2015). Between cognition and discourse: phenomenology and the study of entrepreneurship. International journal of entrepreneurial behaviour & research. Vol. 21, issue 3, 472-488.

Gusserl’, EH. (2009). Idei k chistoj fenomenologii i fenomenologicheskoj filosofii. Moskva: Akad. Proekt [in Russian].

Hajdegger, M. (1997). Bytie i vremya. Moskva: Ad Marginem [in Russian].

Kutyrev, V. A. (2003). Apologiya chelovecheskogo (predposylki i kontury konservativnogo filosofstvovaniya. Voprosy filosofii - Problems of philosophy, 1, 63-75 [in Russian].

Gusserl’, EH. (1995). Krizis evropejskogo chelovechestva i filosofiya. Kul ’turologiya. ХХvek. Antologiya. Moskva: YUrist, 297-309 [in Russian].

SHCHyuc, A. (1994). Fomirovanie ponyatiya i teorii v obshchestvennyh naukah. Amerikanskaya sociologicheskaya misl’. Teksty. Moskva: Izd-vo MGU [in Russian].

Serkova, V. A. (2003). Fenomenologicheskaya deskripciya. Saint Petersburg: Izdatel’stvo SPbGU [in Russian].

Habermas, J. (2007). Theory of communicative action (fragments). Voprosy social’noj teorii - Problems of social theory, Vol.1, issue. 1, 229-245 [in Russian].

Gusserl’, EH. (2001). Logicheskie issledovaniya. Vol. ІІ. Moskva: Gnozis, Dom intellektual’noj knigi [in Russian].

Molchanov, V. (2007). Issledovaniya po fenomenologii soznaniya. URL: https:// dom-knig.com/read_237234-69 [in Russian].

Smirnova, N. M. (1997). Ot social’noj metafiziki k fenomenologii «estestvennoj ustanovki» (fenomenologicheskie motivy v sovremennom social’nom poznanii. Moskva: IF RAN [in Russian].

Gusserl’, EH. (1999). Kartezianskie razmyshleniya. Saint Petersburg: Nauka, YUventa [in Russian].

Berger, P. (1995). Obshchestvo kak drama. CHelovek - Person, 4, 20-33 [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


  1. Микешина Л. А. Современные тенденции развития социальногуманитарных наук в контексте междисциплинарности. Научный результат. Социальные и гумани­тарные исследования. 2017. Т. 3. № 1. С. 4-10.
  2. Микешина Л. А. Философия познания: полемические главы. Москва: Прогресс- Традиция, 2002. 624 с.
  3. Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. Санкт-Петербург: Питер, 2002. 688 с.
  4. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. Москва: АСТ, Хранитель, 2006. 880 с.
  5. Антоновский А. Ю. Коммуникативная философия знания: от теории коммуникативных медиа к социальной философии науки. Москва: ИФ РАН, 2015.168с.
  6. Латур Б. Пересборка социального. Введение в акторно-сетевую теорию. Москва: Издательский дом Высшей школы экономики, 2014. 384 с.
  7. Ло Дж. После метода: беспорядок и социальная наука. Москва: Издательство ин-та Гайдара, 2015. 352 с.
  8. Sismondo S. An Introduction to Science and Technology Studies. Second Edition. Chichester: John Wiley & Sons Ltd, 2010. 257 р.
  9. Касавин И. Т. Социальная философия и коллективная эпистемология. Москва: Весь мир, 2016. 264 с.
  10. Кузнецов В. Ю. Сдвиг от класики к неклассике и наращивание порядков рефлек­сии в философии. Вестник МГУ. Серия 7. Философия. 2008. № 1. С. 3-18.
  11. Кемеров В. Е. Социальная феноменология и социальная философия. Социемы.2003.№ 9. С. 21-56.
  12. Зотов А. Ф., Смирнова Н. М. Феноменология и эволюция самосознания челове­ка европейской культуры. Вестник МГУ. Серия 7. Философия. 2000. № 6. С. 63-70.
  13. Хвостова К. В. Особенности истины и объективности в историческом знании. Вопросы философии. 2012. № 7. С. 27-37.
  14. Jorba M., Moran D. Conscious thinking and cognitive phenomenology: topics, views and future developments. Philosophical explorations. 2016. Vol. 19, issue 2. Р. 95-113.
  15. Astobiza A. M. Phenomenology and Cognition (social): Strange bed-mates? Philosophical readings. 2017. Vol. 9, issue 3. Р. 175-181.
  16. Fuchs T. The phenomenology and development of social perspectives. Phenomenology and the cognitive sciences. 2013. Vol. 12. Issue 4. Р. 655-683.
  17. Pokropski M. Timing together, acting together. Phenomenology of intersubjective temporality and social cognition. Phenomenology and the cognitive sciences. 2015. Vol. 14. Issue 4. Р. 897-909.
  18. Spaulding S. Phenomenology of Social Cognition. Erkenntnis. 2015. Vol. 80, issue 5. Р. 1069-1089.
  19. Berglund H. Between cognition and discourse: phenomenology and the study of entrepreneurship. International journal of entrepreneurial behaviour & research. 2015. Vol. 21, issue 3. 472-488.
  20. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. /пер. с нем. А. В. Михайлова. Москва: Академический. Проект, 2009. 489 с.
  21. Хайдеггер M. Бытие и время /пер. с нем. В. В. Бибихина.Москва: Ad Marginem, 1997. 589 с.
  22. Кутырев В. А. Апология человеческого (предпосылки и контуры консервативно­го философствования). Вопросы философии. 2003. № 1. С. 63-75.
  23. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия. Культурология. ХХ век. Антология. Москва: Юристъ, 1995. С. 297-330.
  24. Щюц А. Формирование понятия и теории в общественных науках. Американская социологическая мысль: тексты. Москва: Изд-во МГУ, 1994. С. 481-498.
  25. Серкова В. А. Феноменологическая дескрипция : монография. Санкт-Петербург: Издательство СПбГУ, 2003. 320 с.
  26. Хабермас Ю. Теория коммуникативного действия (отрывки). Вопросы социальной теории. 2007. Т.1. Вып. 1. С. 229-245.
  27. Гуссерль Э. Логические исследования. Т. ІІ Москва: Гнозис, Дом интеллектуаль­ной книги, 2001. 529 с.
  28. Молчанов В. Исследования по феноменологии сознания. URL: https:// dom-knig.com/read_237234-69 (дата звернення: 20.04.2020).
  29. Смирнова Н. М. От социальной метафизики к феноменологии «естественной установки» (феноменологические мотивы в современном социальном познании) : монография. Москва: ИФ РАН, 1997. 222 с.
  30. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию. Санкт-Петербург: Владимир Даль, 2004. 400 с.
  31. Бергер П. Общество как драма. Человек. 1995. № 4. С. 20-33.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN (печать): 2075-7190 ISSN (Online): 2663-5704