СОЦІОКУЛЬТУРНА РЕФЛЕКСІЯ У ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІЙ ПАРАДИГМІ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Автор(и)

  • Інна Ігорівна Коваленко Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-3156-9254
  • Юлія Василівна Мелякова Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0200-1141
  • Едуард Анатолійович Кальницький Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1777-9992

DOI:

https://doi.org/10.21564/2075-7190.46.213233

Ключові слова:

феноменологія буття культури, некласична раціональність, соціальне пізнання, соціальне життя

Анотація

Постановка проблеми. Вивчення новітніх тенденцій у взаємодії соціальних та гуманітарних наук є актуальною темою сучасного філософського дискурсу. Визна­ння пізнавального потенціалу некласичних підходів дозволяє розширити поле раціо­нальності за рахунок нових типів методологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Указані парадигмальні зміни перед­бачають використання нових способів теоретичної експлікації різних аспектів со­ціальної реальності, зокрема, феноменології, що відображено у дослідженнях сучас­них суспільствознавців.

Мета роботи полягає в обґрунтуванні евристичних можливостей феноменоло­гії як некласичноїметодології дослідження соціокультурних процесів.

Виклад основного матеріалу. Методологія дослідження заснована на інклюзив­ному використанні методологічного потенціалу некласичної філософії культури, загальнонауковоїметодології (компаративний та аналітичний методи), міждисци­плінарного синтезу соціально-філософського та феноменологічного способів пізнан­ня. На основі аналізу гусерліанської традиції у філософії визначена специфіка фено­менологічної рефлексії соціальної реальності. Зокрема, показано, що процедури ре­дукції, дескрипції та інтерпретації дозволяють осмислювати соціальне пізнання та структурувати його. Наукова новизна роботи полягає в уявленні феноменології як некласичного дослідницького проекту, що дозволяє об’єднати в інтегроване ціле фундаментальний та інструментальний аспекти пізнання культури.

Висновок. Феноменологія з її некласичними пізнавальними установками здатна значною мірою відобразити специфіку культурфілософського осмислення сучасних культурних процесів. Здатність бути продуктивним дискурсом в умовах радикальних соціокультурних трансформацій зумовлює перспективи подолання методологічної кризи, що має місце в сучасному соціальному пізнанні. Не закликаючи до парадиг- мальних змін в теорії соціального пізнання і зберігаючи настанову на цінність ра­ціонального пізнання, феноменологія як відкрита, багатовимірна й перспективна дослідницька програма прагне до усвідомлення глибини змін у принципах улаштуван­ня соціального життя.

Біографії авторів

Інна Ігорівна Коваленко, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії

Юлія Василівна Мелякова, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії

Едуард Анатолійович Кальницький, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії

Посилання

Mikeshina, L. A. (2017). Sovremennye tendencii razvitiya social’no-gumanitarnyh nauk v kontekste mezhdisciplinarnosti. Nauchnyj rezul ’tat. Social’nye i gumanitarnye issledovaniya - Scientific result. Social and humanitarian studies, Vol. 3, 1, 4-10 [in Russian].

Mikeshina, L. A. (2002). Filosofiya poznaniya. Polemicheskie glavy. Moskva: Progress [in Russian].

Ritcer, Dzh. (2002). Sovremennye sociologicheskie teorii. 5-e izd. Saint-Petersburg: Piter [in Russian].

Merton, R. K. (2006). Social’naya teoriya i social’naya struktura Moskva: AST: Hranitel’ [in Russian].

Antonovskij, A. YU. (2015). Kommunikativnaya filosofiya znaniya: ot teorii kommunikativnyh media k social’noj filosofii nauki. Moskvа: IF RAN [in Russian].

Latur, B. (2014). Peresborka social’nogo: vvedenie v aktorno-setevuyu teoriyu. Moskva: Izd. dom Vysshej shkoly ehkonomiki [in Russian].

Lo, Dzh. (2015). Posle metoda: besporyadok i social’naya nauka. Moskva: Izd-vo in- ta Gajdara [in Russian].

Sismondo, S. (2010). An Introduction to Science and Technology Studies. Second Edition. Chichester: John Wiley & Sons Ltd.

Kasavin, I. Т (2016). Social’naya filosofiya nauki i kollektivnaya ehpistemologiya. Moskva: Ves’ Mir [in Russian].

Kuznecov, V. YU. (2008). Sdvig ot klasiki k neklassike i narashchivanie poryadkov refleksii v filosofii, Vestnik MGU. Seriya 7. Filosofiya - Herald of MGU. Series Philosophy, 1, 3-18 [in Russian].

Kemerov, V. E. (2003). Social philosophy and collective epistemology. Sociemy - Sociemy, 9, 21-56 [in Russian].

Zotov, A. F., Smirnova, N. M. (2000). Phenomenology and evolution of human self­consciousness in European culture. Vestnik MGU. Ser. 7. Filosofiya - Herald of MGU. Series Philosophy, 63-70 [in Russian].

Hvostova, K. V. (2012). Osobennosti istinnosti i ob»ektivnosti v istoricheskom znanii. Voprosy filosofii - Problems of philosophy, 7, 27-37 [in Russian].

Jorba, M., Moran, D. (2016). Conscious thinking and cognitive phenomenology: topics, views and future developments. Philosophical explorations. Vol. 19, issue 2, 95-113.

Astobiza, A. M. (2017). Phenomenology and Cognition (social): Strange bed-mates? Philosophical readings. Vol. 9, issue 3, 175-181.

Fuchs, T. (2013). The phenomenology and development of social perspectives. Phenomenology and the cognitive sciences, Vol. 12, issue 4, 655-683.

Pokropski, M. (2015). Timing together, acting together. Phenomenology of intersubjective temporality and social cognition. Phenomenology and the cognitive sciences. Vol. 14, issue 4, 897-909 [in Polish].

Spaulding, S. (2015). Phenomenology of Social Cognition. Erkenntnis. Vol. 80, issue 5, 1069-1089.

Berglund, H. (2015). Between cognition and discourse: phenomenology and the study of entrepreneurship. International journal of entrepreneurial behaviour & research. Vol. 21, issue 3, 472-488.

Gusserl’, EH. (2009). Idei k chistoj fenomenologii i fenomenologicheskoj filosofii. Moskva: Akad. Proekt [in Russian].

Hajdegger, M. (1997). Bytie i vremya. Moskva: Ad Marginem [in Russian].

Kutyrev, V. A. (2003). Apologiya chelovecheskogo (predposylki i kontury konservativnogo filosofstvovaniya. Voprosy filosofii - Problems of philosophy, 1, 63-75 [in Russian].

Gusserl’, EH. (1995). Krizis evropejskogo chelovechestva i filosofiya. Kul ’turologiya. ХХvek. Antologiya. Moskva: YUrist, 297-309 [in Russian].

SHCHyuc, A. (1994). Fomirovanie ponyatiya i teorii v obshchestvennyh naukah. Amerikanskaya sociologicheskaya misl’. Teksty. Moskva: Izd-vo MGU [in Russian].

Serkova, V. A. (2003). Fenomenologicheskaya deskripciya. Saint Petersburg: Izdatel’stvo SPbGU [in Russian].

Habermas, J. (2007). Theory of communicative action (fragments). Voprosy social’noj teorii - Problems of social theory, Vol.1, issue. 1, 229-245 [in Russian].

Gusserl’, EH. (2001). Logicheskie issledovaniya. Vol. ІІ. Moskva: Gnozis, Dom intellektual’noj knigi [in Russian].

Molchanov, V. (2007). Issledovaniya po fenomenologii soznaniya. URL: https:// dom-knig.com/read_237234-69 [in Russian].

Smirnova, N. M. (1997). Ot social’noj metafiziki k fenomenologii «estestvennoj ustanovki» (fenomenologicheskie motivy v sovremennom social’nom poznanii. Moskva: IF RAN [in Russian].

Gusserl’, EH. (1999). Kartezianskie razmyshleniya. Saint Petersburg: Nauka, YUventa [in Russian].

Berger, P. (1995). Obshchestvo kak drama. CHelovek - Person, 4, 20-33 [in Russian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Коваленко, І. І., Мелякова, Ю. В., & Кальницький, Е. А. (2020). СОЦІОКУЛЬТУРНА РЕФЛЕКСІЯ У ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІЙ ПАРАДИГМІ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. "Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 3(46), 115–127. https://doi.org/10.21564/2075-7190.46.213233

Номер

Розділ

Філософія

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

> >>