DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.46.213229

ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ І ВЛАДА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ УПРАВЛІННІ ОСВІТНІМИ ЗАКЛАДАМИ

Хуан Гильєрмо Мансілла Сепульведа, Клаудіа Андреа Хуакіан Біллеке, Хуан Гільєрмо Естай Сепульведа, Герман Морено Леіва

Анотація


Постановка проблеми. Механізми влади, що їх використовує керівництво шкіль­них навчальних закладів, непомітно підсилюють кількість символічного насилля як на рівні дискурсу, так і в повсякденній шкільній практиці. В освітній сфері інтерсуб’єктивні відносини набувають практичної реалізації, часто нав’язуючи небажані дії та створюючи невидимий паноптикум. Проблема влади також акту­алізує питання застосування дисципліни на людських тілах та відповідної їхньої покірливості, що є результатом обов’язкового розуміння норм, правил, дисципліни тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальна основа статті коре­лює з науковими публікаціями у галузі соціокультурних досліджень (Л. Виготський), соціального конструювання знань, компетенцій та ідентичностей (Д. Ньюман, П. Гріфін, М. Кол, Д. Літтовітц), третього покоління теорії активності (Й. Ен- гельстром, Х. Деніелс), теорії габітусу та символічного насилля (П. Бурдьє), а також з традиційними положеннями теорії влади, викладеними у працях Ф. Ніцше, М. Фуко, М. Бермана та інших авторів.

Формулювання цілей. Автори виходять з того, що будь-який прояв влади має на меті з витонченим удаванням нав’язати людям смисли, так само як і відношен­ня сили, виправдане нею самою. У свою чергу, це підкреслює символічність проявів влади для інтерсуб’єктивних відносин, що існують між представниками певної спільноти. Мета дослідження полягає у показі механізмів влади, що їх систематич­но використовує керівництво для контролю за навчальними та адміністративними діями у навчальних закладах, розташованих у соціокультурних регіонах з високим ступенем соціально-економічної уразливості.

Виклад основного матеріалу. У статі викладені результати дослідження адміністративного керівництва освітніми закладами з використанням можли­востей герменевтичної методології. Герменевтична парадигма дозволяє вивчити динаміку влади, що складає підвалини викладацького дискурсу щодо асиметричних інтерсуб’єктивних відносин, які виникають між дирекцією та вчителями середніх шкіл у регіоні Арауканія на півдні Чилі. Учасниками дослідження стали 14 директорів шкіл та 48 вчителів. Збір даних здійснювався за допомогою фокус-груп з директо­рами шкіл та докладних інтерв’ю з вчителями. Обробка даних здійснена у процесі відкритого та мережевого кодування з використанням програмного забезпечення Atlas Ti 6.2. Отримані дані свідчать про існування інтерсуб’єктивних відносин, що підтверджують здійснення влади та контроль над вчителями з боку директорів. Учасниками дослідження визнані систематичні дискурсивні практики символічного насилля, що негативно позначається на професійних якостях вчителів.

Висновки. Тиск з боку адміністративного персоналу стає одним з вирішальних факторів професійного життя вчителів. Символічне насилля влади виявляється на інституціональному рівні, обумовлюючи підкорення вчителів тому, що є соціально впорядкованим, встановленим та вважається прийнятним для суспільства у цілому. Агенти держави, не будучи представниками освітянської сфери і не маючи належ­них уявлень про освітянську сферу, нав’язують освітньо-політичні стратегії, цен­тралізують освіту, трансформують роль вчителя, вдаючись до символічного або інструментального насилля.


Ключові слова


інтерсуб’єктивність; середня школа; влада; утиски; учителі

Посилання


Bourdieu, P. (1977). La reproduction, elementos para una teoria del sistema de ensenanza. Barcelona: Laia [in Spanish].

Foucault, M. (1976). Histoire de la sexualite. Tome I. Paris: Gallimard [in French].

Deleuze, G. (1993). Critica y clinica. Barcelona: Anagrama [in Spanish].

Alvarez C. Blanco J. Aguado M. Ruiz A. Cabaco A & Sanchez, T. (1993). Revision teorica del burnout o desgaste profesional en trabajadores de la docencia. Revista Caesura, 2, 47-65 [in Spanish].

Pithers, R. & Fogarty, G. (1995). Occupational stress among vocational teachers. British Journal of Educational Psychology, 65, 3-14.

Punch, K., Tuettemann, E. (1990). Correlates of psychological distress among school teachers. British Educational Research Journal, 16, 369-382.

Collazo, M., Martinez, D. (2009). Dimension del trabajo docente: Una propuesta de abordaje del malestar y el sufrimiento psiquicos de los docentes en Argentina. Educagao & Sociedade, 30, 389-408 [in Spanish].

Castorina, A., Baquero, R. (2005). Dialectica y psicologia del desarrollo. El pensamiento de Piaget y Vigotsky. Buenos Aires: Amorrortu editores [in Spanish].

Vigotsky, L. (1981). Pensamiento y lenguaje. Buenos Aires: La Pleyade [in Spanish].

Newman, D., Grifin, P., Cole, M. (1989). La zona de construction de conocimiento: trabajando por un cambio cognitivo en educacion. Madrid: Morata [in Spanish].

Littowitz, B. (1993). De-construction in the Zone of Proximal Development. Contexts for learning. New York. Oxford University Press.

Lave, J. (1991). La cognition en la practica. Barcelona: Paidos [in Spanish].

Rogoff, B. (1997). Los tres planos de la actividad sociocultural: apropiacion participativa, participation guiada y aprendizaje. En Wertsch, del Rio, P., Alvarez, A. (eds.) La mente sociocultural. Aproximaciones teoricasy aplicadas. Madrid: Fundacion Infancia y Aprendizaje [in Spanish].

Engelstrom, Y. (2001). Expansive Learning at Work: toward an activity theoretical reconceptualization. Journal of Education and Work, 14, 133-156. doi: 10.1080/13639080020028747

Daniels, H. (2003). Vygostky y la pedagogia. Madrid: Paidos [in Spanish].

Nietzsche, F. (1998). Sobre verdad y mentira en sentido extramoral. Madrid: Tecnos [in Spanish].

Foucault, M. (2002). Vigilar y castigar. El nacimiento de la prision. Buenos Aires: Siglo XXI editores [in Spanish].

Berman, M. (1992). Cuerpo y espiritu. La historia oculta de occidente. Santiago: Cuatro Vientos [in Spanish].

Husserl, E. (2008). La crisis de las ciencias europeas y la fenomenologia trascendental Buenos Aires: Prometeo [in Spanish].

Barenger, D. (2004). Epistemologia y metodologia en la obra de Pierre Bourdieu. Buenos Aires: Prometeo [in Spanish].

Lapassade, G. (1980). Socioanalisis y potencial humanos. Barcelona: Gedisa [in Spanish].

Cerda, H. 1998. Los elementos de la investigacion: como reconocerlos, disenarlos y construirlos. Bogota: El Buho limitada. Introduccion a los metodos cualitativos [in Spanish].

Taylor S., Bogdan, R. (1984). Introduction a los metodos cualitativos Barcelona: Paidos.

Geertz, C. (1973). La interpretation de las culturas. Barcelona: Gedisa [in Spanish].

Henning, E., van Rensburg, W., Smit, B. (2004). Finding your way in qualitative rese arch. Pretoria: Van Schaik Publishers.

Patton, M. (2002). Qualitative research and evaluation methods (3a ed.). Thousand Oaks: Sage Publications.

Babbie, E., Mouton, J. (2001). The practice of social research. Cape Town: Oxford University Press.

Terre, M., Durrheim, K., Painter, D. (2006). Research in practice: Applied methods for the social sciences (2a ed.) Cape Town: University of Cape Town Press.

Gartia Canclini, N. (2001). Culturas hibridas, estrategias para entrar y salir de la modernidad. Madrid: Paidos [in Spanish].

NUnez, I. (2013). Trazos y huellas en la educacion chilena en el siglo XX. Santiago: Universitaria [in Spanish].

Foucault, M. (1992). Microfisica del poder. Madrid: De la Piqueta [in Spanish].

Sennett, R. (2006). La cultura del nuevo capitalismo. Barcelona: Anagrama [in Spanish].

Foucault, M. (2007). Nacimiento de la Biopolitica. Curso en el College de France 1978-1979). Buenos Aires: Fondo de Cultura Economica [in Spanish].

Bourdieu, P. (1982). Leccion sobre la leccion. Barcelona: Anagrama [in Spanish].

Santos Guerra, M. (2014). Las feromonas de la manzana Revista Aletheia Mayor, 3 (3), 11-18.

Lamas, M. (2000). El Genero. La Construction Cultural de la Diferencia Sexual. Mexico: Grupo Editorial Miguel Angel Porrua [in Spanish].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


  1. Bourdieu P. La reproduction, elementos para una teoria del sistema de ensenanza. Barcelona: Laia, 1977. 286 p.
  2. Foucault M. Histoire de la sexualite. T. I. Paris: Gallimard, 1976. 212 p.
  3. Deleuze G. Critica y clinica. Barcelona: Anagrama, 1993. 216 p.
  4. Alvarez C. Blanco J. Aguado M. Ruiz A. Cabaco A, Sanchez T. Revision teorica del burnout o desgaste profesional en trabajadores de la docencia. Revista Caesura. 1993. Vol. 2. P. 47-65.
  5. Pithers R., Fogarty G. Occupational stress among vocational teachers. British Journal of Educational Psychology. 1995. Vol. 65. P. 3-14.
  6. Punch K., Tuettemann E. Correlates of psychological distress among school teachers. British Educational Research Journal. 1990. Vol. 16. P. 369-382.
  7. Collazo M., Martinez D. Dimension del trabajo docente: Una propuesta de abordaje del malestar y el sufrimiento psiquicos de los docentes en Argentina. Educagao & Sociedade. 2009. Vol. 30. P. 389-408.
  8. Castorina A., Baquero R. Dialectica y psicologia del desarrollo. El pensamiento de Piaget y Vigotsky. Buenos Aires: Amorrortu editores, 2005. 288 p.
  9. Vigotsky L. Pensamiento y lenguaje. Buenos Aires: La Pleyade, 1947. 190 p.
  10. Newman D., Grifin P., Cole, M. La zona de construction de conocimiento: trabajando por un cambio cognitivo en educacion. Madrid: Morata, 1989. 177 p.
  11. Littowitz B. De-construction in the Zone of Proximal Development. Contexts for learning. New York. Oxford University Press, 1993. 215 p.
  12. Lave J. La cognition en la practica. Barcelona: Paidos, 1991. 225 p.
  13. Rogoff B. Los tres planos de la actividad sociocultural: apropiacion participativa, participation guiada y aprendizaje. En Wertsch, del Rio P., Alvarez, A. (eds.) La mente sociocultural. Aproximaciones teoricas y aplicadas. Madrid: Fundacion Infancia y Aprendizaje, 1997. Р. 111-128
  14. Engelstrom Y. Expansive Learning at Work: toward an activity theoretical reconceptualization. Journal of Education and Work. 2001. Vol. 14. P. 133-156.
  15. 15. Daniels H. Vygostky y la pedagogia. Madrid: Paidos, 2003. 134 p.
  16. 16. Nietzsche F. Sobre verdad y mentira en sentido extramoral. Madrid: Tecnos, 1998. 167p.
  17. Foucault M. Vigilar y castigar. El nacimiento de la prision. 2002. Buenos Aires: Siglo XXI editores, 2002. 320 p.
  18. Berman M. Cuerpo y espiritu. La historia oculta de occidente. Santiago: Cuatro Vientos, 1992.410 p.
  19. Husserl E. La crisis de las ciencias europeas y la fenomenologia trascendental. Buenos Aires: Prometeo, 2008. 311 p.
  20. Barenger D. Epistemologia y metodologia en la obra de Pierre Bourdieu. Buenos Aires: Prometeo, 2004. 130 p.
  21. Lapassade G. Socioanalisis y potencial humanos. Barcelona: Gedisa, 1980. 240 p.
  22. Cerda H. Los elementos de la investigacion: como reconocerlos, disenarlos y construirlos. Bogota: El Biho limitada, 1998. 240 p.
  23. Taylor S., Bogdan R. Introduction a los metodos cualitativos. Barcelona: Paidos, 1984. 329 p.
  24. Geertz C. La interpretation de las culturas. Barcelona: Gedisa, 1973. 392 p.
  25. Henning E., van Rensburg W., Smit B. Finding your way in qualitative research. Pretoria: Van Schaik Publishers, 2004. 337 p.
  26. Patton M. Qualitative research and evaluation methods (3a ed.). Thousand Oaks: Sage Publications, 2002. 400 p.
  27. Babbie E., Mouton J. The practice of social research. Cape Town: Oxford University Press, 2001. 370 p.
  28. Terre M., Durrheim K., Painter D. Research in practice: Applied methods for the social sciences. 2a ed. Cape Town: University of Cape Town Press, 2006. 594 p.
  29. Garcia Canclini N. Culturas hibridas, estrategias para entrar y salir de la modernidad. Madrid: Paidos, 2001. 410 p.
  30. NMez I. Trazos y huellas en la educacion chilena en el siglo XX. Santiago: Universitaria, 2013. 215 p.
  31. Foucault M. Microfisica del poder. Madrid: De la Piqueta, 1992. 189 p.
  32. Sennett R. La cultura del nuevo capitalismo. Barcelona: Anagrama, 2006. 94 p.
  33. Foucault M. Nacimiento de la Biopolitica. Curso en el College de France (1978-1979). Buenos Aires: Fondo de Cultura Economica, 2007. 352 p.
  34. Bourdieu P. Leccion sobre la leccion. Barcelona: Anagrama, 1982. 64 p.
  35. Santos Guerra M. Las feromonas de la manzana. RevistaAletheiaMayor. 2014. Vol. 3. P. 11-18.
  36. Lamas M. El Genero. La Construction Cultural de la Diferencia Sexual. Mexico: Grupo Editorial Miguel Angel Porrua, 2000. 367 p.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN (печать): 2075-7190 ISSN (Online): 2663-5704