ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ І ВЛАДА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ УПРАВЛІННІ ОСВІТНІМИ ЗАКЛАДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.21564/2075-7190.46.213229Ключові слова:
інтерсуб’єктивність, середня школа, влада, утиски, учителіАнотація
Постановка проблеми. Механізми влади, що їх використовує керівництво шкільних навчальних закладів, непомітно підсилюють кількість символічного насилля як на рівні дискурсу, так і в повсякденній шкільній практиці. В освітній сфері інтерсуб’єктивні відносини набувають практичної реалізації, часто нав’язуючи небажані дії та створюючи невидимий паноптикум. Проблема влади також актуалізує питання застосування дисципліни на людських тілах та відповідної їхньої покірливості, що є результатом обов’язкового розуміння норм, правил, дисципліни тощо.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальна основа статті корелює з науковими публікаціями у галузі соціокультурних досліджень (Л. Виготський), соціального конструювання знань, компетенцій та ідентичностей (Д. Ньюман, П. Гріфін, М. Кол, Д. Літтовітц), третього покоління теорії активності (Й. Ен- гельстром, Х. Деніелс), теорії габітусу та символічного насилля (П. Бурдьє), а також з традиційними положеннями теорії влади, викладеними у працях Ф. Ніцше, М. Фуко, М. Бермана та інших авторів.
Формулювання цілей. Автори виходять з того, що будь-який прояв влади має на меті з витонченим удаванням нав’язати людям смисли, так само як і відношення сили, виправдане нею самою. У свою чергу, це підкреслює символічність проявів влади для інтерсуб’єктивних відносин, що існують між представниками певної спільноти. Мета дослідження полягає у показі механізмів влади, що їх систематично використовує керівництво для контролю за навчальними та адміністративними діями у навчальних закладах, розташованих у соціокультурних регіонах з високим ступенем соціально-економічної уразливості.
Виклад основного матеріалу. У статі викладені результати дослідження адміністративного керівництва освітніми закладами з використанням можливостей герменевтичної методології. Герменевтична парадигма дозволяє вивчити динаміку влади, що складає підвалини викладацького дискурсу щодо асиметричних інтерсуб’єктивних відносин, які виникають між дирекцією та вчителями середніх шкіл у регіоні Арауканія на півдні Чилі. Учасниками дослідження стали 14 директорів шкіл та 48 вчителів. Збір даних здійснювався за допомогою фокус-груп з директорами шкіл та докладних інтерв’ю з вчителями. Обробка даних здійснена у процесі відкритого та мережевого кодування з використанням програмного забезпечення Atlas Ti 6.2. Отримані дані свідчать про існування інтерсуб’єктивних відносин, що підтверджують здійснення влади та контроль над вчителями з боку директорів. Учасниками дослідження визнані систематичні дискурсивні практики символічного насилля, що негативно позначається на професійних якостях вчителів.
Висновки. Тиск з боку адміністративного персоналу стає одним з вирішальних факторів професійного життя вчителів. Символічне насилля влади виявляється на інституціональному рівні, обумовлюючи підкорення вчителів тому, що є соціально впорядкованим, встановленим та вважається прийнятним для суспільства у цілому. Агенти держави, не будучи представниками освітянської сфери і не маючи належних уявлень про освітянську сферу, нав’язують освітньо-політичні стратегії, централізують освіту, трансформують роль вчителя, вдаючись до символічного або інструментального насилля.
Посилання
Bourdieu, P. (1977). La reproduction, elementos para una teoria del sistema de ensenanza. Barcelona: Laia [in Spanish].
Foucault, M. (1976). Histoire de la sexualite. Tome I. Paris: Gallimard [in French].
Deleuze, G. (1993). Critica y clinica. Barcelona: Anagrama [in Spanish].
Alvarez C. Blanco J. Aguado M. Ruiz A. Cabaco A & Sanchez, T. (1993). Revision teorica del burnout o desgaste profesional en trabajadores de la docencia. Revista Caesura, 2, 47-65 [in Spanish].
Pithers, R. & Fogarty, G. (1995). Occupational stress among vocational teachers. British Journal of Educational Psychology, 65, 3-14.
Punch, K., Tuettemann, E. (1990). Correlates of psychological distress among school teachers. British Educational Research Journal, 16, 369-382.
Collazo, M., Martinez, D. (2009). Dimension del trabajo docente: Una propuesta de abordaje del malestar y el sufrimiento psiquicos de los docentes en Argentina. Educagao & Sociedade, 30, 389-408 [in Spanish].
Castorina, A., Baquero, R. (2005). Dialectica y psicologia del desarrollo. El pensamiento de Piaget y Vigotsky. Buenos Aires: Amorrortu editores [in Spanish].
Vigotsky, L. (1981). Pensamiento y lenguaje. Buenos Aires: La Pleyade [in Spanish].
Newman, D., Grifin, P., Cole, M. (1989). La zona de construction de conocimiento: trabajando por un cambio cognitivo en educacion. Madrid: Morata [in Spanish].
Littowitz, B. (1993). De-construction in the Zone of Proximal Development. Contexts for learning. New York. Oxford University Press.
Lave, J. (1991). La cognition en la practica. Barcelona: Paidos [in Spanish].
Rogoff, B. (1997). Los tres planos de la actividad sociocultural: apropiacion participativa, participation guiada y aprendizaje. En Wertsch, del Rio, P., Alvarez, A. (eds.) La mente sociocultural. Aproximaciones teoricasy aplicadas. Madrid: Fundacion Infancia y Aprendizaje [in Spanish].
Engelstrom, Y. (2001). Expansive Learning at Work: toward an activity theoretical reconceptualization. Journal of Education and Work, 14, 133-156. doi: 10.1080/13639080020028747
Daniels, H. (2003). Vygostky y la pedagogia. Madrid: Paidos [in Spanish].
Nietzsche, F. (1998). Sobre verdad y mentira en sentido extramoral. Madrid: Tecnos [in Spanish].
Foucault, M. (2002). Vigilar y castigar. El nacimiento de la prision. Buenos Aires: Siglo XXI editores [in Spanish].
Berman, M. (1992). Cuerpo y espiritu. La historia oculta de occidente. Santiago: Cuatro Vientos [in Spanish].
Husserl, E. (2008). La crisis de las ciencias europeas y la fenomenologia trascendental Buenos Aires: Prometeo [in Spanish].
Barenger, D. (2004). Epistemologia y metodologia en la obra de Pierre Bourdieu. Buenos Aires: Prometeo [in Spanish].
Lapassade, G. (1980). Socioanalisis y potencial humanos. Barcelona: Gedisa [in Spanish].
Cerda, H. 1998. Los elementos de la investigacion: como reconocerlos, disenarlos y construirlos. Bogota: El Buho limitada. Introduccion a los metodos cualitativos [in Spanish].
Taylor S., Bogdan, R. (1984). Introduction a los metodos cualitativos Barcelona: Paidos.
Geertz, C. (1973). La interpretation de las culturas. Barcelona: Gedisa [in Spanish].
Henning, E., van Rensburg, W., Smit, B. (2004). Finding your way in qualitative rese arch. Pretoria: Van Schaik Publishers.
Patton, M. (2002). Qualitative research and evaluation methods (3a ed.). Thousand Oaks: Sage Publications.
Babbie, E., Mouton, J. (2001). The practice of social research. Cape Town: Oxford University Press.
Terre, M., Durrheim, K., Painter, D. (2006). Research in practice: Applied methods for the social sciences (2a ed.) Cape Town: University of Cape Town Press.
Gartia Canclini, N. (2001). Culturas hibridas, estrategias para entrar y salir de la modernidad. Madrid: Paidos [in Spanish].
NUnez, I. (2013). Trazos y huellas en la educacion chilena en el siglo XX. Santiago: Universitaria [in Spanish].
Foucault, M. (1992). Microfisica del poder. Madrid: De la Piqueta [in Spanish].
Sennett, R. (2006). La cultura del nuevo capitalismo. Barcelona: Anagrama [in Spanish].
Foucault, M. (2007). Nacimiento de la Biopolitica. Curso en el College de France 1978-1979). Buenos Aires: Fondo de Cultura Economica [in Spanish].
Bourdieu, P. (1982). Leccion sobre la leccion. Barcelona: Anagrama [in Spanish].
Santos Guerra, M. (2014). Las feromonas de la manzana Revista Aletheia Mayor, 3 (3), 11-18.
Lamas, M. (2000). El Genero. La Construction Cultural de la Diferencia Sexual. Mexico: Grupo Editorial Miguel Angel Porrua [in Spanish].
