ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ І ВЛАДА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ УПРАВЛІННІ ОСВІТНІМИ ЗАКЛАДАМИ

Автор(и)

  • Хуан Гильєрмо Мансілла Сепульведа Католицький yнівеpситет Темуко, Чилі https://orcid.org/0000-0001-8175-7475
  • Клаудіа Андреа Хуакіан Біллеке Католицький yнівеpситет Темуко, Чилі https://orcid.org/0000-0001-9188-3264
  • Хуан Гільєрмо Естай Сепульведа Католицький yнівеpситет Темуко, Чилі https://orcid.org/0000-0001-7348-5529
  • Герман Морено Леіва Амеpиканський yнівеpситет, Чилі https://orcid.org/0000-0001-5338-0391

DOI:

https://doi.org/10.21564/2075-7190.46.213229

Ключові слова:

інтерсуб’єктивність, середня школа, влада, утиски, учителі

Анотація

Постановка проблеми. Механізми влади, що їх використовує керівництво шкіль­них навчальних закладів, непомітно підсилюють кількість символічного насилля як на рівні дискурсу, так і в повсякденній шкільній практиці. В освітній сфері інтерсуб’єктивні відносини набувають практичної реалізації, часто нав’язуючи небажані дії та створюючи невидимий паноптикум. Проблема влади також акту­алізує питання застосування дисципліни на людських тілах та відповідної їхньої покірливості, що є результатом обов’язкового розуміння норм, правил, дисципліни тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальна основа статті коре­лює з науковими публікаціями у галузі соціокультурних досліджень (Л. Виготський), соціального конструювання знань, компетенцій та ідентичностей (Д. Ньюман, П. Гріфін, М. Кол, Д. Літтовітц), третього покоління теорії активності (Й. Ен- гельстром, Х. Деніелс), теорії габітусу та символічного насилля (П. Бурдьє), а також з традиційними положеннями теорії влади, викладеними у працях Ф. Ніцше, М. Фуко, М. Бермана та інших авторів.

Формулювання цілей. Автори виходять з того, що будь-який прояв влади має на меті з витонченим удаванням нав’язати людям смисли, так само як і відношен­ня сили, виправдане нею самою. У свою чергу, це підкреслює символічність проявів влади для інтерсуб’єктивних відносин, що існують між представниками певної спільноти. Мета дослідження полягає у показі механізмів влади, що їх систематич­но використовує керівництво для контролю за навчальними та адміністративними діями у навчальних закладах, розташованих у соціокультурних регіонах з високим ступенем соціально-економічної уразливості.

Виклад основного матеріалу. У статі викладені результати дослідження адміністративного керівництва освітніми закладами з використанням можли­востей герменевтичної методології. Герменевтична парадигма дозволяє вивчити динаміку влади, що складає підвалини викладацького дискурсу щодо асиметричних інтерсуб’єктивних відносин, які виникають між дирекцією та вчителями середніх шкіл у регіоні Арауканія на півдні Чилі. Учасниками дослідження стали 14 директорів шкіл та 48 вчителів. Збір даних здійснювався за допомогою фокус-груп з директо­рами шкіл та докладних інтерв’ю з вчителями. Обробка даних здійснена у процесі відкритого та мережевого кодування з використанням програмного забезпечення Atlas Ti 6.2. Отримані дані свідчать про існування інтерсуб’єктивних відносин, що підтверджують здійснення влади та контроль над вчителями з боку директорів. Учасниками дослідження визнані систематичні дискурсивні практики символічного насилля, що негативно позначається на професійних якостях вчителів.

Висновки. Тиск з боку адміністративного персоналу стає одним з вирішальних факторів професійного життя вчителів. Символічне насилля влади виявляється на інституціональному рівні, обумовлюючи підкорення вчителів тому, що є соціально впорядкованим, встановленим та вважається прийнятним для суспільства у цілому. Агенти держави, не будучи представниками освітянської сфери і не маючи належ­них уявлень про освітянську сферу, нав’язують освітньо-політичні стратегії, цен­тралізують освіту, трансформують роль вчителя, вдаючись до символічного або інструментального насилля.

Біографії авторів

Хуан Гильєрмо Мансілла Сепульведа, Католицький yнівеpситет Темуко

пpофесоp, факультет освіти

Клаудіа Андреа Хуакіан Біллеке, Католицький yнівеpситет Темуко

пpофесоp, факультет освіти

Хуан Гільєрмо Естай Сепульведа, Католицький yнівеpситет Темуко

пpофесоp, факультет освіти

Герман Морено Леіва, Амеpиканський yнівеpситет

пpофесоp, факультет медичних наук

Посилання

Bourdieu, P. (1977). La reproduction, elementos para una teoria del sistema de ensenanza. Barcelona: Laia [in Spanish].

Foucault, M. (1976). Histoire de la sexualite. Tome I. Paris: Gallimard [in French].

Deleuze, G. (1993). Critica y clinica. Barcelona: Anagrama [in Spanish].

Alvarez C. Blanco J. Aguado M. Ruiz A. Cabaco A & Sanchez, T. (1993). Revision teorica del burnout o desgaste profesional en trabajadores de la docencia. Revista Caesura, 2, 47-65 [in Spanish].

Pithers, R. & Fogarty, G. (1995). Occupational stress among vocational teachers. British Journal of Educational Psychology, 65, 3-14.

Punch, K., Tuettemann, E. (1990). Correlates of psychological distress among school teachers. British Educational Research Journal, 16, 369-382.

Collazo, M., Martinez, D. (2009). Dimension del trabajo docente: Una propuesta de abordaje del malestar y el sufrimiento psiquicos de los docentes en Argentina. Educagao & Sociedade, 30, 389-408 [in Spanish].

Castorina, A., Baquero, R. (2005). Dialectica y psicologia del desarrollo. El pensamiento de Piaget y Vigotsky. Buenos Aires: Amorrortu editores [in Spanish].

Vigotsky, L. (1981). Pensamiento y lenguaje. Buenos Aires: La Pleyade [in Spanish].

Newman, D., Grifin, P., Cole, M. (1989). La zona de construction de conocimiento: trabajando por un cambio cognitivo en educacion. Madrid: Morata [in Spanish].

Littowitz, B. (1993). De-construction in the Zone of Proximal Development. Contexts for learning. New York. Oxford University Press.

Lave, J. (1991). La cognition en la practica. Barcelona: Paidos [in Spanish].

Rogoff, B. (1997). Los tres planos de la actividad sociocultural: apropiacion participativa, participation guiada y aprendizaje. En Wertsch, del Rio, P., Alvarez, A. (eds.) La mente sociocultural. Aproximaciones teoricasy aplicadas. Madrid: Fundacion Infancia y Aprendizaje [in Spanish].

Engelstrom, Y. (2001). Expansive Learning at Work: toward an activity theoretical reconceptualization. Journal of Education and Work, 14, 133-156. doi: 10.1080/13639080020028747

Daniels, H. (2003). Vygostky y la pedagogia. Madrid: Paidos [in Spanish].

Nietzsche, F. (1998). Sobre verdad y mentira en sentido extramoral. Madrid: Tecnos [in Spanish].

Foucault, M. (2002). Vigilar y castigar. El nacimiento de la prision. Buenos Aires: Siglo XXI editores [in Spanish].

Berman, M. (1992). Cuerpo y espiritu. La historia oculta de occidente. Santiago: Cuatro Vientos [in Spanish].

Husserl, E. (2008). La crisis de las ciencias europeas y la fenomenologia trascendental Buenos Aires: Prometeo [in Spanish].

Barenger, D. (2004). Epistemologia y metodologia en la obra de Pierre Bourdieu. Buenos Aires: Prometeo [in Spanish].

Lapassade, G. (1980). Socioanalisis y potencial humanos. Barcelona: Gedisa [in Spanish].

Cerda, H. 1998. Los elementos de la investigacion: como reconocerlos, disenarlos y construirlos. Bogota: El Buho limitada. Introduccion a los metodos cualitativos [in Spanish].

Taylor S., Bogdan, R. (1984). Introduction a los metodos cualitativos Barcelona: Paidos.

Geertz, C. (1973). La interpretation de las culturas. Barcelona: Gedisa [in Spanish].

Henning, E., van Rensburg, W., Smit, B. (2004). Finding your way in qualitative rese arch. Pretoria: Van Schaik Publishers.

Patton, M. (2002). Qualitative research and evaluation methods (3a ed.). Thousand Oaks: Sage Publications.

Babbie, E., Mouton, J. (2001). The practice of social research. Cape Town: Oxford University Press.

Terre, M., Durrheim, K., Painter, D. (2006). Research in practice: Applied methods for the social sciences (2a ed.) Cape Town: University of Cape Town Press.

Gartia Canclini, N. (2001). Culturas hibridas, estrategias para entrar y salir de la modernidad. Madrid: Paidos [in Spanish].

NUnez, I. (2013). Trazos y huellas en la educacion chilena en el siglo XX. Santiago: Universitaria [in Spanish].

Foucault, M. (1992). Microfisica del poder. Madrid: De la Piqueta [in Spanish].

Sennett, R. (2006). La cultura del nuevo capitalismo. Barcelona: Anagrama [in Spanish].

Foucault, M. (2007). Nacimiento de la Biopolitica. Curso en el College de France 1978-1979). Buenos Aires: Fondo de Cultura Economica [in Spanish].

Bourdieu, P. (1982). Leccion sobre la leccion. Barcelona: Anagrama [in Spanish].

Santos Guerra, M. (2014). Las feromonas de la manzana Revista Aletheia Mayor, 3 (3), 11-18.

Lamas, M. (2000). El Genero. La Construction Cultural de la Diferencia Sexual. Mexico: Grupo Editorial Miguel Angel Porrua [in Spanish].

##submission.downloads##

Як цитувати

Сепульведа, Х. Г. М., Біллеке, К. А. Х., Сепульведа, Х. Г. Е., & Леіва, Г. М. (2020). ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ І ВЛАДА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ УПРАВЛІННІ ОСВІТНІМИ ЗАКЛАДАМИ. "Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 3(46), 57–75. https://doi.org/10.21564/2075-7190.46.213229

Номер

Розділ

Філософія