"Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія

Р Е Ц Е Н З І Я на друге видання колективної монографії «Національна безпека: світоглядні та теоретико-методологічні засади» за редакцією професора О. П. Дзьобаня

Сергій Даниленко — 2026-05-06

Зазначається, що колективна монографія «Національна безпека: світоглядні та теоретико-методологічні засади» є актуальною та науково значущою працею, необхідною для сучасної України, особливо в умовах широкомасштабної агресії та війни за незалежність. Показано, що робота присвячена комплексному, глибокому і змістовному міждисциплінарному аналізу феномена національної безпеки в сучасних суспільствах. Акцентується на актуальності роботи, яка визначається методологічною складністю феномена національної безпеки та нагальною потребою у принципово новому філософському підході до осмислення соціально-політичної реальності, пов’язаної з війною та розбудовою демократичної держави в екстремальних умовах, адже майбутнє держави прямо залежить від її спроможності зберегти незалежність і національну ідентичність.

ПРОПАГАНДИСТСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЕФЕКТИВНІ ЗАСОБИ КОНСТРУЮВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Антон Бурчак — 2026-05-06

Досліджено сутність та специфіку пропагандистських технологій як ефективних засобів конструювання політичної реальності. Розкрито їх механізми впливу та обмеження застосування. Виявлено, що дані технології спрямовані на формування, закріплення та відтворення соціально обов’язкових інтерпретацій політичних подій, акторів і процесів, унаслідок чого певна картина політичного світу починає сприйматися суспільством як природна, очевидна й легітимна.

СУБ’ЄКТНІСТЬ ЛОКАЛЬНИХ АКТОРІВ У КОНТЕКСТІ ГІБРИДНОЇ АГРЕСІЇ: ВРАЗЛИВОСТІ ТА МЕХАНІЗМИ ІНСТРУМЕНТАЛІЗАЦІЇ

Марина Калашлінська — 2026-05-06

Досліджено зростання політичної суб’єктності субнаціональних акторів. Визначено, що розширення їх автономії через парадипломатію в умовах криз створює можливості для зовнішніх маніпуляцій та використання їх як об’єкт гібридної агресії. Зроблено висновок про амбівалентний характер субнаціональної суб’єктності, яка в сучасних умовах виступає одночасно ресурсом адаптації та потенційною точкою вразливості демократичних систем.

ОСВІТА ЯК ПОСЛУГА VS ОСВІТА ЯК ЦІННІСТЬ: РИЗИКОВА ДИНАМІКА В УМОВАХ МЕРЕЖЕВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Олег Данильян — 2026-05-06

У статті досліджено трансформацію інституційної структури освіти в умовах формування мережевого суспільства. Аналізуються якісно нові риси сучасної соціальної реальності, такі як пластичність, варіативність та непередбачуваність, що зумовлюють необхідність адаптації освітніх фреймів. У роботі запропоновано класифікацію форм освіти на основі критеріїв рухливості та стійкості: інституційно стійкі (традиційні заклади вищої освіти) та слабоінституціоналізовані (онлайн-школи, платформи для самоосвіти, коучинг). Доводиться, що сучасна освіта перебуває в стані інтенсивної боротьби між двома парадигмами: з одного боку, мережева логіка та ринкові відносини стимулюють сприйняття освіти як комерційної послуги, орієнтованої на миттєвий результат, з іншого боку, зберігається розуміння освіти як фундаментальної традиційної цінності. Обґрунтовується висновок про можливість подолання ризикової динаміки лише за умови комплексної трансформації інституту освіти.

РОЛЬ ЕКОЛОГІЧНИХ НАРАТИВІВ У ФОРМУВАННІ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ ГАСТРОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ

Ольга Висоцька — 2026-05-06

У центрі уваги дослідження перебуває взаємозв’язок між культурою споживання, глобалізацією їжі та поширенням екологічних наративів, які впливають на формування та трансформацію гастрономічної культури. В умовах інтенсивних соціокультурних змін екологічні наративи набувають особливого значення як інструмент створення нових моделей споживчої поведінки, ціннісних орієнтацій та стилів життя. Поширення екологічної риторики показано на прикладі «грінвошингу» та «зеленого споживання» як протилежних за спрямуванням способів просування екологічних ідей.

МЕТАФІЗИКА ТОТАЛІТАРНОГО СУБ’ЄКТА: ПОРІВНЯЛЬНА АНТРОПОЛОГІЯ НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІСТИЧНОГО ТА РАДЯНСЬКОГО ПРОЄКТІВ «НОВОЇ ЛЮДИНИ»

Юрій Калиновський — 2026-05-06

Здійснено компаративний аналіз антропології націонал-соціалістичного та радянського проєктів «нової людини». Визначено спільні та відмінні риси «ідеальної людини» у ідеологічних доктринах СРСР та нацистської Німеччини. Акцентується увага на сучасних небезпеках щодо спроб трансформації людської природи без урахування всього комплексу прав та свобод особистості.

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Олена Прудникова — 2026-05-06

Досліджено особливості інформаційної культури суб’єктів освітнього простору. Доведено ключовий характер якості інформаційної культури педагогів для функціонування соціальної системи у інформаційну добу. Підкреслюється, що освітній простір представлений оф-лайн та он-лайн сегментами, які взаємодіють, але при цьому мають свої відмінності щодо реалізації цінностей інформаційної культури.

МЕХАНІЗМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЦІННОСТЕЙ У ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ

Тамара Розова — 2026-05-06

У статті здійснено комплексний соціально-філософський аналіз понять «цінності» та «ціннісні орієнтації» в контексті трансформацій сучасного соціокультурного простору. Обґрунтовано актуальність проблематики. Показано принципову нетотожність понять «цінність» і «ціннісна орієнтація»: цінності інтерпретуються як надіндивідуальні, культурно-історично зумовлені смислові утворення, тоді як ціннісні орієнтації постають формою їхнього суб’єктивного привласнення та внутрішньої регуляції життєдіяльності особистості. На основі сучасних підходів проаналізовано механізми трансформації цінностей у ціннісні орієнтації, роль соціальних інститутів, комунікативного середовища та особистісної рефлексії у цьому процесі.

ФІЛОСОФІЯ ЛОГІКИ: ПРОБЛЕМА ДЕМАРКАЦІЇ ЛОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

Олена Юркевич — 2026-05-06

Стаття присвячена проблемі психологізму в логіці, що впливає на визначення предмету логіки. Досліджується аргументація з точок зору психологізму та антипсихологізму. Виявляється зв’язок проблематики психологізму в логіці зі зміною логічних парадигм в історії логіки. З позиції філософії логіки на металогічному рівні визначається методологічне значення питань щодо демаркації логіки та психології при формуванні різних типів раціональності та логіки психології.

ЦІННОСТІ ЗА МЕЖАМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИБОРУ: ВІД КРИЗИ АКСІОЛОГІЇ СУБ'ЄКТНОСТІ ДО «ФІЛОСОФІЇ ВСУПЕРЕЧ»

Дмитро Ткаченко — 2026-05-06

Стаття присвячена критичному аналізу семи концепцій сучасної аксіології (2014–2025), які визначають філософський дискурс про трансформацію цінностей в умовах технологічних змін, глобальних криз та воєнних конфліктів. На основі аналізу праць Лорі Енн Пол, С. Тхі Нгуєна, Джона Данагера, Вільяма МакАскілла, Бьон-Чхоль Хана, Тімоті Снайдера та Володимира Єрмоленка виявлено три тематичні осі сучасної аксіологічної думки: трансформативний досвід і ціннісна раціональність; цінності та майбутнє; цінності, війна і свобода. Обґрунтовано, що український воєнний досвід є не лише об'єктом застосування західних аксіологічних теорій, а й генератором оригінального філософського знання про природу цінностей.

Виявлено три тематичні осі аксіологічного дискурсу, встановлено точки перетину та суперечності між аналізованими концепціями, обґрунтовано генеративний потенціал українського воєнного досвіду для філософії цінностей. Усі три тематичні осі конвергують в українському воєнному досвіді, що робить його унікальним генератором оригінального аксіологічного знання цивілізаційного значення.

МИР ЯК ДАР І ПРИНЦИП: БОГОСЛОВСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА ПОСТМОДЕРНІЙ ОНТОЛОГІЇ НАСИЛЬСТВА

Інна Коваленко — 2026-05-06

Стаття присвячена дослідженню християнської мирної онтології як альтернативи сучасним політичним, соціальним та філософським моделям, заснованим на конфлікті і прагненні до влади. На прикладі теологічних концепцій Дж. Мілбанка та Д.Б. Харта розглянуте тринітарне розуміння миру як фундаментальної властивості створеного буття. Крім того, простежено критичний діалог християнського богослов’я з модерною та постмодерною філософією, зокрема крізь призму постмодерних концепцій дискурсивної влади і метанаративів. Підкреслено, що онтологія насильства, властива цим системам, протиставляється мирній онтології християнства. У висновку показано, що «мирна онтологія» постає як засаднича істина християнського мислення й життєвої практики, що, у свою чергу, відкриває можливість осмислити відмінність як значущу та цінну, як дар божественної аналогії.

СМЕРТЬ АВТОРА В ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ВІД МЕТАФОРИ ДО РЕАЛЬНОСТІ

Ірина Чхеайло — 2026-05-06

Стаття присвячена переосмисленню концепції «смерті автора» в умовах цифрової епохи та поширення штучного інтелекту, що поставив під сумнів усталені культурні уявлення про природу авторства. У статті аналізуються соціально-філософські та культурні аспекти трансформації авторства, обґрунтовується теза про перехід від символічної «смерті автора» до її технологічно зумовленої реальності. Запропонована модель розподіленого авторства, яка дозволяє збалансувати людську творчість та алгоритмічну генерацію, зберігаючи відповідальність за результати смислового виробництва.

ЦИФРОВА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Світлана Куцепал — 2026-05-06

У статті здійснено соціально-філософський аналіз феномену цифрової ідентичності як результату соціокультурної реальності інформаційного суспільства, де мережевий простір сприяє формуванню різноманітних образів Я. Аргументовано тезу про зміну звичного життєвого світу особистості під впливом інформаційно-комунікаційних технологій на світ цифрової культури та цифрової комунікації. Доведено, що класичне тлумачення людини, наділеної моральними наративами, Раціо, самосвідомістю та автономією в умовах інформаційного суспільства трансформується в дуальність фізичного та цифрового «Я». Людина в інформаційному суспільстві одночасно може жити як у фізичному, так і в цифровому просторі, тому може експериментувати з власною ідентичністю, змінювати образи-маски власного Я, задовольняти свої комунікативні, когнітивні, соціальні потреби.

ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ: ФІЛОСОФСЬКИЙ РАКУРС

Максим Триняк — 2026-05-06

Проаналізовано ціннісні підвалини сучасної освіти у демократичних країнах. Зазначено, що основоположними цінностями європейського освітнього простору є демократизм, толерантність, свобода вибору, рівність учасників освітнього процесу, практичне спрямування знань. Підкреслюється, що для вітчизняної системи освіти важливе гармонійне поєднання національних ціннісних пріоритетів та європейських цінностей.

РОЛЬ САМОПІЗНАННЯ У ДУХОВНОМУ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ЮРИСТА

Микола Коваленко — 2026-05-06

Проаналізовано структуру та характерні риси самопізнання у контексті духовного розвитку сучасного юриста. Розкрито змістовне наповнення таких складових самопізнання як самоспостереження, рефлексія, самоаналіз, самооцінка. Стверджується, що самопізнання є підґрунтям для самоконструювання та саморегулювання особистісних й професійних якостей правника. Зазначено, що самопізнання ґрунтується на відповідній ціннісній системі, яка набута юристом під впливом особливостей виховання та навчання, ментальних та культурних характеристик соціуму.

ТРАНСФОРМАЦІЇ ОБРАЗУ ЛЮДИНИ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МЕДИЦИНІ: ВЕКТОРИ ФІЛОСОФСЬКОГО ДИСКУРСУ

Сергій Головачов — 2026-05-06

У статті визначено і охарактеризовано чотири вектори філософського дискурсу трансформації образу людини через використання штучного інтелекту в медицині з огляду на пріоритетні аспекти відповідної державної політики щодо розвитку штучного інтелекту в Україні. Автор послуговується визначенням трансформацій образу людини у контексті співставлення філософії модерну і постмодерну.

АРГУМЕНТАЦІЯ В СУДОЧИНСТВІ ЯК ОСОБЛИВИЙ РІЗНОВИД РАЦІОНАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ

Жанна Павленко — 2026-05-06

У статті обґрунтовується, що аргументація в судочинстві постає як особливий різновид раціонального мислення, що поєднує логічні операції з нормативно визначеними правилами правозастосування. Продемонстровано, що оскільки правова аргументація спрямована на встановлення юридично значущої істини, оцінку доказового матеріалу та формування обґрунтованих правових висновків, від яких залежить правовий статус особи, то на відміну від абстрактного теоретичного міркування, аргументація в судочинстві має практичну спрямованість і реалізується в межах конкретного судового провадження, де кожен логічний крок підлягає перевірці з позицій закону. Наголошено, що сутність правової аргументації полягає у логічному поєднанні фактичних даних і нормативних приписів. Зазначено, що факти, встановлені у процесі доказування, не мають самостійного правового значення доти, доки не будуть включені до логічної структури аргументації та співвіднесені з відповідною правовою нормою.

ФІЛОСОФІЯ МЕЖІ: ВІД ЕКЗИСТЕНЦІЙНОГО ДОСВІДУ ДО МЕТОДОЛОГІЇ СУЧАСНОГО ПІЗНАННЯ

Агнесса Пашинська — 2026-05-06

Стаття обґрунтовує філософію межі як інтегративну методологію сучасної гуманітаристики. Межа осмислюється як динамічний простір переходу, що поєднує онтологічний, антропологічний та епістемологічний виміри, а граничний досвід, лімінальність і border thinking інтерпретуються як підґрунтя розуміння ідентичності, знання й трансформації в умовах глобальної нестабільності.

ЛОГІСТИЧНА БЕЗПЕКА У НОВІЙ ФІЛОСОФІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Євгеній Северін — 2026-05-06

У статті актуалізовано проблему логістичної безпеки у філософії менеджменту. Автор на основі парадигмального підходу запропонував напрями: етико-екологічна безпека, моделювання стійкості і стабільності розвитку людського капіталу, цифрова безпека і технології блокчейн для ризик-орієнтованого підходу. Перспективою визначено філософське підґрунтя моделей і підходів антикризового менеджменту на виклик часу.

CОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ КРИЗИ І ВІЙНИ

Євгеній Слюсар — 2026-05-06

У статті досліджуються ключові зміни у державній політиці формування середовища безпеки населення України у період 2013-2025 років та адаптації системи захисту населення у довоєний період і під час війни. Дослідження базується на поєднанні онтологічного аспекту безпеки і проблемних питань практики політико-правого забезпечення та організаційно-методичного впровадження головних складових (елементів) соціальної безпеки в нормативно-правових документах, які регламентують сферу національної безпеки України.