"Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія

Р Е Ц Е Н З І Я на навчальний посібник «Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Філософія інформаційного права: навчальний посібник. Харків: Право, 2023. 322 с.»

Юрій Калиновський — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

У тексті посібника авторами піднімаються проблеми правового забезпечення інтересів людини і суспільства в нових інформаційних відносинах. До таких проблем автори відносять: забезпечення права на інформацію, охорона інформаційних продуктів інтелектуальної власності й персональних даних в умовах масового їх переведення в цифровий вигляд, захист життя і здоров’я від мережевого комп’ютерного «цунамі», захист індивідуальної і суспільної свідомості від їх використання під час масових акцій, право на життя і збереження людської природи в сучасних умовах. При цьому зазначається, що спроби вирішення названих проблем сучасності знаходить віддзеркалення в Конституції України, міжнародних документах і інших нормативних правових актах, проте, їх фундаментальне правове наукове узагальнення і осмислення потребує нових наукових розвідок.

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ

Ольга Комарова , Василь Козьма — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню впливу технології штучного інтелекту на функціонування традиційних політичних інститутів в частині виконання ними конкретних функцій. Особлива увага звертається на ризики та загрози, що виникають сьогодні перед українською державою в питаннях гарантування національної безпеки. Наголошується, що розвиток технології штучного інтелекту значно посилює ці загрози зокрема в інформаційній сфері. Наводиться аналіз експертних оцінок та політичних заяв щодо важливості контролю за використанням нової технології. Позначені потенційні можливості використання алгоритмів штучного інтелекту у політичній сфері.

ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ РАШИЗМУ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ

Андрій Романюк — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті проаналізовано підходи українських науковців концептуалізувати поняття "рашизму" – як ідеології та політичного режиму сучасної Росії. Розглянуто еволюцію дослідження путінізму, як прототипу рашизму, та витоки самого терміну "рашизм". Проаналізовано підходи українських дослідників до визначення рашизму, його характерних рис та зв'язку з фашизмом. Виділено основні тенденції у розумінні рашизму: як ідеології українські вчені визначають імперіалізм, шовінізм, месіанство Росії; як режиму - тоталітаризм, мілітаризм, реваншизм. Рашизм тісно пов'язаний з фашизмом, але має і специфічні риси.

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНИХ СТРАТЕГІЙ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Ігор Синьогуб — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

Нестабільність, спричинена численними чинниками, стає значущим викликом для суспільства. Стаття присвячена аналізу ролі соціально-політичного прогнозування у формуванні гуманітарних стратегій в умовах нестабільності. Автор розглядає методи та інструменти соціально-політичного прогнозування, які сприяють формуванню гуманітарних стратегій для подолання нестабільності та досягнення сталого розвитку, підкреслюється важливість інтеграції гуманітарних наук у процес прогнозування.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ

Олександр Дзьобань , Олег Данильян — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті в історичному аспекті розглядається розвиток міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища. Аналізується генезис виникнення екологічних проблем та їх оцінка науковою спільнотою. Розглянуто історичні етапи формування системи міжнародно-правової охорони навколишнього середовища, її цілі, принципи й основні завдання. Особливу увагу приділено міжнародним, регіональним та двостороннім договорам, які регулюють та регламентують міжнародну співпрацю у сфері охорони навколишнього середовища. Акцентовано увагу на ролі Організації Об՚єднаних Націй у цьому процесі. Показано місце міжнародних організацій у вирішенні екологічних проблем.

ТРАНСФОРМАЦІЯ РОЛІ ЗНАНЬ У СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСАХ СУЧАСНОСТІ: АКСІОЛОГІЧНИЙ ТА БЕЗПЕКОВИЙ КОНТЕКСТИ

Світлана Жданенко , Юрій Калиновський — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

Визначено сутнісні характеристики концепту «знання» як соціокультурного феномену. Розкрито співвідношення понять «знання» та «інформація». Показано роль фундаментальної й прикладної науки у прирощенні знаннєвого потенціалу людства. Проаналізовано ціннісний потенціал знань на сучасному етапі суспільного розвитку. Обґрунтовано значущість знань для забезпечення системи функціонування духовної та інформаційної безпеки держави.

ЛОГІКА У ФІЛОСОФСЬКИХ МІРКУВАННЯХ. ФІЛОСОФСЬКА ЛОГІКА

Олена Юркевич — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню проблеми співвідношення логіки і філософії в історико-філософському контексті та на сучасному етапі розвитку науки. Розглядаються особливості розвитку традиційної та класичної формальної та некласичної неформальної логіки, відповідної металогічної аргументації. Визначений етап формування філософської логіки, зроблені висновки відносно методологічного значення філософської логіки для розвитку філософського знання.

ЗАГРОЗА – ЗБИТОК – ЗАХИСТ: АНТРОПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РИЗОМОРФНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Юлія Мелякова, Інна Коваленко, Едуард Кальницький — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

Дане дослідження містить онтологічний аналіз буття суб'єкта в реаліях відкритого, нестабільного, гетерогенного простору, що вимагає від суб'єкта нових здібностей та якостей, які дозволять йому вижити й адаптуватися. Травматичний соціальний досвід сучасного покоління відображено у тріаді антропологічних аспектів його гібридного існування: загроза – збиток – захист. Загроза постає як перманентна. Збиток виражається у втраті людиною ідентичності, соціальності та суб'єктивності. Захист корелює з тілесністю, мобільністю та кочівництвом.

РЕФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНО-ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ У СВІТЛІ КАРГО ДИСКУРСУ

Віра Лімонченко — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

Проаналізовано ситуацію у освітній сфері у контексті необхідності її реформування і тих метаморфоз, що при цьому виникають. Зазначається, що між проголошеними принципами і діями виникає дистанція, яку і розкрито при задіюванні етнографічного поняття карго-культ, застосованого у якості поняття соціального аналізу. Визначена специфіка організації гуманітарно-освітньої сфери, пов’язана з роботою у вимірі суб’єктивності.

ОСОБЛИВОСТІ ГРУПОВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА РЕЛІГІЙНИХ МЕНШИН У ПЕРСОНАЛЬНОМУ БРЕНДИНГУ: НА ПРИКЛАДІ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ СФЕРИ ІРАНУ

Оксана Дідик — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті осмислюється динаміка особистого брендингу в політичному ландшафті Ірану, зокрема вплив міноритетної ідентичності особистих брендів на їх сприйняття аудиторією. Для цього розглянуто наукові праці щодо іранської політики відносно релігійних та етнічних меншин, проаналізовано етнографічні матеріали з теми, та проведено опитування серед іранців в межах країни та за кордоном, щоб зрозуміти, як індивіди стратегічно комунікують приналежність до національних та релігійних меншин у своїх особистих брендах.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ СВОБОДОЮ І КОНТРОЛЕМ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Олександр Об’єдков — вт, 30 кві 2024 00:00:00 +0300

У статті була зроблена спроба осягнути сенс зв’язку між категоріями «Свобода» і «Контроль» в сучасних умовах цифровізації та активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено дефініцію свободи, зокрема описані її позитивна й негативна форми. Окрім цього, проведено ретроспективний аналіз феномену тоталітарного режиму з його основними складовими і характерними особливостями з метою навести аналогію з його оновленою формою «суспільства контролю», де чітко простежується місце людської свободи та значення контролю. Запропонований авторський погляд на значення свободи в умовах тотальної цифровізації, а також можливостей її зберегти.