"Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія

ГЛОБАЛЬНИЙ(І) ВИНЯТКОВИЙ(І) СТАН(И) ТА НОМОС ЗЕМЛІ

Анастасіос Фунтіс — 2026-02-09

Стаття досліджує сучасну актуальність політичної теорії Карла Шмітта на тлі Європейського Союзу, Росії, Сполучених Штатів та Китаю, пояснюючи, як поняття суверенітету, рішення та Номосу формують сучасний світовий порядок. Дискусії Стефана Ауера на тему «Карл Шмітт у Брюсселі» та «Карл Шмітт у Кремлі» встановлюють діалектику: навмисна деполітизація ЄС, що проявляється як вакуум суверенної влади, протиставляється безкомпромісному утвердженню Росією політичних рішень та просторового перевпорядкування, як це спостерігалося в українській кризі. ЄС, задуманий як імперія права, зазнає невдачі в кризах, оскільки йому бракує центрального органу, який би вирішував, коли норми призупиняються, що ілюструє критику Шміттом ліберального конституціоналізму. І навпаки, анексія Криму Росією є прикладом повного втілення теорії Шмітта, показуючи, як суверенітет стає явним у моменти екзистенційних рішень. Далі аналіз переходить до Вашингтона, де ідеї Шмітта знаходять резонанс у надзвичайних повноваженнях президентської системи США та в постійному протиставленні країни принципу «друг-ворог» у зовнішній та внутрішній політиці. Тим часом, однопартійне правління Пекіна, централізована влада та проактивне управління уявними загрозами ще більше підсилюють акцент Шмітта на суверенному рішенні. За допомогою цих порівняльних випадків у статті синтезується незмінне значення Шмітта, зокрема його концепцій Номосу та розмежування «друг-ворог», як основ для розуміння турбулентності та трансформації сучасного міжнародного порядку. У статті стверджується, що привид Шмітта не застарів, а переслідує сучасну геополітику, створюючи світ, де стикаються правова раціональність, суверенна влада та просторове суперництво, формуючи майбутнє через постійний акт політичного рішення.

СИМВОЛІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ КОНСТРУЮВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Антон Бурчак — 2026-02-09

Досліджено особливості та характерні риси символічних технологій як ефективних інструментів конструювання політичної реальності. Розкрито їх принципи дії та механізми впливу. Виявлено, що дані технології діють через повторення, емоційну привабливість та інтерпретаційну гнучкість, зміцнюючи легітимність та надихаючи на колективні дії в символічно-політичному просторі.

ВОЛОНТЕРСТВО В НОВИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ

Юлія Дьомкіна — 2026-02-09

Стаття присвячена дослідженню особливостей трансформації українського волонтерства за нових умов розвитку суспільства. Акцент робиться на застосуванні системного підходу, що дозволяє, з одного боку, розглядати зміни, що відбуваються з волонтерським рухом з позиції процесу інституціоналізації, а, з іншого – з позиції процесу фігурації (в інтерпретації Н. Еліаса).

ІДЕЙНА АРХІТЕКТУРА РАШИЗМУ: НЕОІНСТИТУЦІЙНИЙ ТА АКСІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Андрій Романюк — 2026-02-09

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та системний аналіз ідейної архітектури рашизму як політичної ідеології через аксіологічну та неоінституційну методології. Досліджено системотворні компоненти: імперський реваншизм, православний фундаменталізм, антизахідний ізоляціонізм та геополітичний месіанізм. Виявлено ключові механізми інституційного відтворення та ціннісної легітимації авторитарного режиму РФ у контексті сучасних політичних практик.

ПРАВОВА ДЕРЖАВА В УКРАЇНІ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ ТА ПОВОЄННА РОЗБУДОВА

Олег Данильян — 2026-02-09

Дослідження присвячене розкриттю поточного стану розбудови правової держави в Україні в умовах війни та євроатлантичної інтеграції, комплексному аналізу актуальних проблем, які виникають у цьому процесі. У контексті повномасштабного збройного вторгнення держави-агресора та поточних євроінтеграційних процесів аналізуються актуальні проблеми захисту прав людини, розвитку публічного управління та діяльності громадянського суспільства в Україні як ключових складових правової держави. Робиться висновок про необхідність неухильного дотримання Конституції України при запровадженні обмежувальних заходів щодо прав людини в умовах дії правового режиму воєнного стану, потребу у проведенні низки інституційних реформ для ефективного забезпечення захисту прав людини, зниження рівня корупційних проявів всередині держави та досягнення загальної відповідності системи публічного управління засадничим цінностям Європейського Союзу.

СВІТОГЛЯДНО-ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ

Юрій Калиновський — 2026-02-09

Досліджено ціннісні орієнтири вітчизняного суспільства в умовах широкомасштабної російської агресії. Визначено, що провідними цінностями для українських громадян є безпека, свобода та демократія. Доведено, що системоутворюючою цінністю й підґрунтям для реалізації інших цінностей є незалежна Українська держава як інституційний та духовний феномен. Констатується зміцнення підвалин громадянської та національної ідентичності у сучасній Україні.

КУЛЬТУРА В УМОВАХ НОВИХ МЕДІА ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Томас Качераускас — 2026-02-09

У статті здійснено філософський аналіз культури в умовах нових медіа та штучного інтелекту. Автор спирається на запропоноване Блезом Паскалем розрізнення математичного та інтуїтивно-проникливого типів розуму, обґрунтовуючи тезу про те, що людський творчий розум поєднує обидва виміри, тоді як штучний інтелект обмежується виключно математичною раціональністю. У контексті глобалізованої культури інтуїтивний розум залишається привілеєм поодиноких творців, поступаючись домінуванню процедурного мислення. У статті розгортаються такі основні положення: масові медіа разом зі своїм користувачем утворюють самовідтворювану систему, несприйнятливу до інтуїтивного та творчого мислення, здатного порушити її стабільність; штучний інтелект формує ілюзію зняття особистої відповідальності за рішення, оскільки мораль, заснована на обґрунтованій думці, підмінюється обчислюваним знанням; штучний інтелект постає ефективним інструментом соціальної інженерії, що загрожує самому існуванню демократичної політики, яка живиться плюралізмом думок і політичною боротьбою, а не консенсусом, характерним для тоталітарних моделей. Методологічну основу дослідження становлять філософський аналіз, етимологічне дослідження та аналіз окремих випадків.

ПРИЙНЯТТЯ ЕМІЛЯ ЧОРАНА У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ ЧЕРЕЗ 30 РОКІВ ПІСЛЯ ЙОГО СМЕРТІ

Габріела Похоата — 2026-02-09

Цей текст є даниною поваги румунському мислителю і письменнику Емілю Чорану з нагоди 30-ї річниці його смерті. Еміль Чоран, румунський мислитель за походженням, народився і отримав освіту в Румунії, але вирішив продовжити навчання і працювати у Франції. Таким чином, Чоран представляв себе як homo duplex, що належить до обох культур, хоча він хотів бути метафізичною особою без громадянства. Можна оцінити, що Еміль Чоран був універсальним духовно, завдяки своєму існуванню у якості «скептика на службі світу, що занепадає, а не філософа», як він називав себе у працях, присвячених таким темам, як випадковість людського буття, первородний гріх, кінець цивілізації, трагічне значення історії, роль життя і смерті, відмова від втіх через релігійну віру.

У цій статті підкреслюється той факт, що, хоча Чоран досконало писав французькою мовою, він думав і жив на батьківщині румунської мови. Румунська культура була основою його буття. Хоча за життя його вважали найбільшим французьким філософом свого часу, він залишався громадянином Румунії до самої смерті, відповідно до свого права за народженням. Оскільки він не був громадянином Франції, сьогодні всі світові словники у розділі під заголовком «Еміль Чоран» вказують саме про його румунське походження. Його творчість інтегрована у світову культуру як завдяки своїй проблематиці, так і, особливо, завдяки глибині та оригінальності його ідей, вплив яких продовжує лунати у всьому світі.

ПОЗА СТАБІЛЬНИМИ КОДАМИ: КУЛЬТУРА ЦИФРОВИХ НОМАДІВ У СЕМІОТИЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

Інна Коваленко — 2026-02-09

У статті застосовано семіотичний підхід для осмислення культури цифрових кочівників. Показано, що культура цифрових кочівників функціонує як динамічна семіосфера, у межах якої мобільні технології, цифрові квазі-артефакти, «треті місця» та мережеві платформи виступають не лише інструментами комунікації, а й активними агентами семіотичного виробництва. Обґрунтовано, що коди цифрового номадизму мають процесуальний, контекстуальний і тимчасовий характер, що ускладнює застосування класичних моделей стабільних культурних кодів. Особливу увагу приділено аналізу ідентичності цифрових кочівників як мережевої та флуктуючої конфігурації, що формується через взаємодію з артефактами-текстами, алгоритмічними середовищами та гібридними просторами online/offline. Зроблено висновок, що цифровий номадизм доцільно розглядати не як окремий стиль життя або професійну стратегію, а як особливий режим культурного виробництва, в якому знаки, коди та смисли перебувають у стані постійної рекомбінації.

ЛЕГІТИМАЦІЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

Олеся Андрущенко — 2026-02-09

У статті уточнено окремі аспекти філософсько-правового аналізу феномена легітимації цифрових освітніх трансформацій в Україні. Цифровізація освіти розглядається не лише як технологічна модернізація, а як складний соціально-нормативний процес, що змінює онтологію освітнього простору, епістемологічні моделі знання, комунікативні практики та механізми соціалізації. Доповнено розуміння легітимації як багатовимірного процесу, що поєднує правове регулювання, суспільне визнання, етичне обґрунтування та ціннісний консенсус. Особливу увагу приділено ролі соціальної довіри, комунікативної раціональності та інституційної відповідальності у формуванні легітимності цифрових освітніх стратегій. Доведено, що сталість і результативність цифрових реформ в освіті залежать від їх відповідності гуманістичним і демократичним цінностям.

СВІТОГЛЯДНО-ЦІННІСНЕ ПІДГРУНТЯ ТРУДОВОГО ПРАВА ЯК ІНДИКАТОР ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Євген Доценко — 2026-02-09

Досліджено трудове право Європейського Союзу у світоглядно-ціннісному контексті. Розкрито базові цінності, що становлять підґрунтя трудових відносин на теренах ЄС. До таких цінностей віднесено: свободу, соціальну справедливість, правову рівність, безпеку, права людини. Зроблені висновки щодо ціннісних підвалин трудового права ЄС ґрунтуються на дослідженні законодавчої бази європейської спільноти.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК КОГНІТИВНЕ РОЗШИРЕННЯ: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ЗНАННЯ

Андрій Лихацький — 2026-02-09

This study explores AI as a cognitive extension that integrates into human thinking, forming hybrid architectures with transformative potential for knowledge production. It identifies three key epistemic virtues for effective collaboration: critical prompting, algorithmic literacy, and epistemic discernment. Responsible use is essential to preserve human agency, avoid illusions of understanding, and prevent scientific monocultures. The work offers philosophical foundations for AI integration in education, science, and governance.

«СВІТ ДИТИНСТВА» ЯК НОРМАТИВНИЙ ІДЕАЛЬНО-ТИПОВИЙ КОНСТРУКТ ФІЛОСОФСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Наталія Радіонова — 2026-02-09

Статтю присвячено дослідженню «світу дитинства», як нормативного ідеально-типового конструкту філософської антропології Г. Сковороди, виявленню структурних елементів і смислового функціоналу у сучасних освітніх практиках. Визначено феномен дитинства в контексті самопізнання «внутрішньої людини». Доведено, що у морально-християнській системі Г. Сковороди образ дитини є одним із ключових символів цілісної й духовно істинної людської природи.

КОМУНІКАЦІЯ ТА ЇЇ РОЛЬ У ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА

Наталія Петрук — 2026-02-09

У статті досліджуються особливості комунікативних процесів у науці, вивчається роль комунікації в становленні та функціонуванні наукового товариства. Комунікація розглядається як універсальний спосіб взаємодії між ученими, як засіб транслювання наукових знань і наукових цінностей. Обґрунтовано, що виділення особливостей формальної та неформальної комунікації суттєво доповнює уявлення про організаційно-інституційну структуру сучасної науки. Встановлено, що комунікація виступає важливим чинником об’єднання вчених навколо вирішення наукових проблем, основою діяльності різних інтелектуальних груп у науці («невидимих коледжів»).

ІНТЕГРАТИВНІ МОДЕЛІ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ ДИТИНИ В КОНТЕКСТІ РОДИННОГО ВИХОВАННЯ

Ірина Дорожко — 2026-02-09

У статті досліджено інтегративні моделі філософсько-антропологічного осмислення дитини в контексті родинного виховання. Проаналізовано наукові підходи до визначення інтегративних моделей філософсько-антропологічного і екзистенціально-антропологічного осмислення феномену дитини і родинного виховання. Підкреслено, що родинне виховання концептуалізується як відкрита багаторівнева система соціальних, культурних і педагогічних відносин, координація яких відбувається через комунікативні практики на макро-, мезо - і мікрорівнях суспільного життя.

ЛОГІКА ЯК НОРМАТИВНА ТА ОПИСОВА МОДЕЛЬ МИСЛЕННЯ: МЕЖІ ФОРМАЛІЗАЦІЇ РАЦІОНАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ

Ольга Потіщук — 2026-02-09

У статті здійснено філософський аналіз логіки як єдності нормативного припису та описової моделі мислення. Визначено межі формалізації, де жорсткі алгоритми не здатні відтворити гнучкість людської інтуїції та контекстуальності. У світлі викликів штучного інтелекту доведено, що раціональне пізнання виходить за рамки чистої обчислюваності, визначаючи логіку як відкриту філософську систему, а не лише технічний інструментарій.