"Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія

КРИЗА ПОЛІТИКИ СТРИМУВАННЯ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ПОСТБІПОЛЯРНОГО СВІТУ

Олег Попадик — 2025-09-15

Анотація: Метою статті є аналіз проблем реалізації політики стримування у сучасних умовах постбіполярного світу.

На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що однією з проблем стримування у сучасному світі є проблема гібридних воєн, де агресор не завжди чітко ідентифікований. Також непередбачуваність ситуації посилює створення ситуативних, подекуди неочікуваних, оформлених чи неоформлених альянсів, коли у конфлікті більш сильного і більш слабкого акторів стороннім сильним актором підтримується також більш сильний політичний гравець, що створює суттєвий дисбаланс сил (як-от, спроби загравання США з росією за другої каденції Дональда Трампа, коли замість підтримки постраждалої сторони, тобто, України, на неї здійснюється додатковий тиск).

Констатовано, що засоби невійськового, тобто, економічного, політичного, культурного та іншого стримування можуть бути ефективними, коли застосовуються до більш слабких акторів, а не до світових лідерів, у яких є більше можливостей, по-перше, ігнорувати, а по-друге, обходити такі засоби (зокрема це яскраво ілюструє обхід економічних санкцій росією).

Підтримується та додатково обгрунтовується теза про новий виток розповсюдження у світі ядерної зброї. Уроком цьому стала новітня історія, зокрема, агресія росія проти України. Результатом цього стало усвідомлення, що, можливо, єдиним засобом захисту та забезпечення балансу сил є наявність у держави ядерної зброї та розвненої інфраструктури її обслуговування й запуску.

Уроками новітньої історії стало те, що у сучасному світі стримування нерідко спрямовано на постраждалу від агресії сторону (Україна, Ізраїль).

Зроблено висновок, що найбільш ефективними засобами стримування у сучасному постбіполярному світі є або наявність у держави ядерної зброї, або широкі стійкі альянси більш слабких гравців (прикладом чого може слугувати Європейський Союз).

ПОЛІТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ У СУЧАСНОМУ СВІТІ: КЛАСИЧНІ ЗАСАДИ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ

Руслан Титарчук — 2025-09-15

Метою статті є аналіз трансформації політичного реалізму. Теза політичного реалізму про державу як єдиного актора міжнародних відносин претерпіла трансформації, коли після другої світової війни почали формуватися міжнародні організації як суб’єкти міжнародної політики. Зважаючи на безсилля міжнародних організацій перед численними актами агресії, наразі відбувається повернення до базового постулату політичного реалізму.

ДИСКУРС АГРЕСИВНОСТІ Й НАСИЛЬСТВА В ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ НОВОГО ЧАСУ

Олег Данильян — 2025-09-15

У статті проаналізовані погляди на насильство як соціальний феномен представників Нового часу та німецької класичної філософії (Джона Локка, Іммануїла Канта, Георга Гегеля). Показано, що ці погляди здебільшого сходяться на тому, що насильство вкорінене в агресивності як властивості живої матерії і онтологічне підґрунтя агресивності зумовлене прагненням будь-якої системи до експансії. Разом з тим, дискурс насильства в історико-філософській традиції Нового часу майже завжди обмежувався розглядом його етичних аспектів. Обґрунтовується, що погляди на насильство у Новий час були спрямовані на те, щоб створити принципово нову картину соціального розвитку людини, дати філософське обґрунтування її автономного соціального статусу, розробити морально-правові теорії та моделі суспільно-політичного устрою.

СОЦІАЛЬНИЙ ПРОСТІР БУТТЯ ДИТИНИ У ВОЄННИЙ ТА ПОВОЄННИЙ ПЕРІОДИ: СПРОБА ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Ольга Висоцька — 2025-09-15

Використовуючи методи феноменологічного та наративного аналізу досліджено трансформацію родинної, освітньої, культурної та міжособистісної сфер буття дитини, осмислено її тілесний, часово-просторовий та інтерсуб’єктивний досвід. Доведено, що дитина в умовах травми освоює новий простір свободи, вразливості та морального оновлення. Обґрунтовано потребу формування нової етики дитинства в Україні, заснованої на культурній пам’яті, емпатії, визнанні досвіду дитини в умовах війни та підтримці її суб’єктності в процесі післявоєнного відновлення.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ВИКЛИКИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Олена Прудникова — 2025-09-15

У статті проаналізовано виклики та загрози інформаційній безпеці ЄС, що постали у сьогоденні. Розкрито діяльність європейських інституцій, які опікуються проблемами інформаційної безпеки та законодавчу базу у цій сфері. Досліджено основні напрями протидії інформаційним викликам та загрозам, які реалізуються керівництвом Європейського Союзу. Охарактеризовано особливості європейської стратегії з кібербезпеки.

ВІД АВТОНОМІЇ ВОЛІ ДО ПРОГРАМНОГО КОДУ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ТА ПРАКТИЧНІ ПІДСТАВИ СМАРТ-КОНТРАКТІВ

Тетяна Павлова — 2025-09-15

Розглядаються філософсько-правові та практичні засади смарт-контрактів через призму трансформації концепцій автономії та детермінізму. Досліджується семантичний розрив між природною мовою права та формальною мовою програмування. Аналізується онтологічний статус смарт-контрактів як гібридних соціотехнічних феноменів. Пропонується концептуальне бачення «виконуваного права» для розуміння нових форм алгоритмічної нормативності в цифрову епоху.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД

Тамара Розова — 2025-09-15

Останніми роками українське суспільство перебуває в умовах політичної, економічної та духовної нестабільності, що загострилися у зв'язку з російською агресією проти України. Внаслідок цього ціннісна система особистості та суспільства в цілому піддається деструктивному впливу, змінюються суспільна свідомість, ставляться під сумнів системоутворюючі цінності та моральні установки. Спостерігається розрив між особистісними та суспільними цінностями. Отже, дослідження проблеми ціннісних орієнтацій має як теоретичний, і практичний характер.

Стаття присвячена теоретичному аналізу філософських, соціологічних та психологічних уявлень про цінності та ціннісні орієнтації. Проаналізовано ступінь розробленості проблеми, філософський, соціологічний та психологічний підходи до вивчення цінностей та ціннісних орієнтацій особистості.

ВІРТУАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ ТА КІБЕРБУЛІНГ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Лідія Чорна — 2025-09-15

Кібербулінг стає все більш розповсюдженим явищем, що охоплює у суспільстві усі вікові категорії. Значна частина користувачів соціальних мереж, онлайн відеоігор та інших проявів віртуального спілкування у всьому світі піддається тривалому та скоординованому віртуальному переслідуванню. Жертви такого переслідування можуть переживати широкий спектр негативних емоцій, таких як зокрема, апатія, гнів, бажання ізолюватися від інших, що підвищує ризик настання критичних наслідків, навіть спроб самогубства. У даній статті розглядається віртуальне спілкування як чинник виникнення агресивної поведінки, що потенційно може призвести до булінгу. Крім того, у статті фактор анонімності під час віртуального спілкування позиціонується як основне джерело виникнення агресії, ітерація якої перетворюється на кібербулінг.

ЛОГІКА ІРРАЦІОНАЛЬНОГО: ПОВЕДІНКОВІ ПІДХОДИ У ДИНАМІЦІ МІЖНАРОДНИХ ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ

Марина Калашлінська — 2025-09-15

У статті аналізуються поведінкові фактори, такі як когнітивні викривлення, емоційні реакції та ментальні моделі, і їх вплив на динаміку сучасних міжнародних політичних конфліктів. Досліджуючи вплив цих чинників на різних етапах кризи, запропоновано концептуальні інструменти для аналізу та практичні методи для нейтралізації ірраціональної логіки в сучасній міжнародній політиці.

КІБЕРПРОСТІР: ДО ПРОБЛЕМИ ВРЕГУЛЮВАННЯ

Володимир Трофименко — 2025-09-15

Публікація присвячена проблемі врегулювання кіберпростору. Ускладненість врегулювання на загальному рівні привела до того, що більше швидше іде регулювання окремих його сфер: економіки тощо. Також стверджується, що існуючі правові інститути вже не здатні створити ефективний механізм регуляції. У зв’язку з цим наукова спільнота пропонує створити особливі механізми регулювання, які базуються на правовій та технологічній основі кіберпростору.

СОЦІАЛЬНА ДОВІРА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ЦІННІСТЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Дмитро Гриненко — 2025-09-15

Досліджено феномен соціальної довіри як ціннісної категорії. Доведено, що соціальна довіра є необхідною складовою розвитку громадянського суспільства. Обґрунтовано ідею про те, що соціальна довіра реалізується у громадянському суспільстві у взаємозв’язку з такими цінностями як справедливість, добропорядність, свобода, рівність. Розкрито особливості реалізації соціальної довіри у економічному та політичному сегментах громадянського суспільства.

ГІБРИДНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ: ЕМЕРДЖЕНТНІ ФОРМИ ЗНАННЯ В ЕПОХУ КОГНІТИВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЛЮДИНИ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Андрій Лихацький — 2025-09-15

У статті представлено гібридну епістемологію як підхід до розуміння того, як формується знання у процесі когнітивної взаємодії людини та штучного інтелекту. Традиційна філософія розглядала знання як те, що окрема особа здобуває через досвід або раціональне мислення. Однак цей погляд уже не відображає сучасну реальність. У дослідженні розглядаються три ключові виклики: як оцінювати пізнавальні твердження, якщо процес мислення містить непрозорі алгоритми? Що відбувається, коли мережі довіри замінюють традиційні методи обґрунтування? Як розподіляється когнітивна відповідальність у партнерстві між людиною та машиною? Ці питання мають значення, оскільки гібридні системи знання вже впливають на медичні діагнози, юридичні рішення та політичні вибори, що безпосередньо стосуються життя людей.

МОРАЛЬНИЙ ІДЕАЛ ХРИСТИЯНСТВА НА ОСНОВІ ТВОРІВ ДОРОФІЯ ГАЗЬКОГО Й ІОАННА ДАМАСКИНА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Сергій Ляшко — 2025-09-15

У статті репрезентовано спробу порівняльного аналізу двох альернативних ідеалів християнської моралі, на основі творчого спадку Іоанна Дамаскина та Дорофія Газького, що відносяться до останнього періоду патристської літератури. Зазначені ключові відмінності між ними із точки зору моральної доктрини ХХІ ст. та гуманізму, проаналізовані причини нежиттєспроможності поглядів Дорофія у соціально-політичних масштабах.

ТОКСИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ: ЯК МАСОВІ МЕДІА ПОПУЛЯРИЗУЮТЬ КУЛЬТУРУ ЗАЙНЯТОСТІ ТА ЇЇ РИЗИКИ ДЛЯ ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ

Володимир Зубрицький — 2025-09-15

У статті досліджено токсичну продуктивність як медіа-сконструйоване явище, що виходить за межі індивідуальної поведінки. Розкрито роль масових медіа у формуванні культури гіперактивності та знецінення відпочинку. Проаналізовано наслідки вразливих соціальних груп. Показано, що соціальні мережі романтизують перевтому, стимулюють постійне порівняння себе з іншими та закріплюють уявлення про успішність, що призводить до емоційного виснаження та відчуження.

ІНФОРМАЦІЙНА ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА ПОВЕДІНКА СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ТЕОРІЇ TОМАСА ВІЛСОНА

Вікторія Погрібна — 2025-09-15

У статті окреслюються основні положення теорії інформаційної поведінки та пошуку інформації Thomas D. Wilson, крізь призму якої доводиться, що за умов онлайн-навчання актуалізується значення пошуку інформації як способу організації самостійної роботи студентів. Досліджується вплив ситуаційних чинників (середовище, соціальні ролі, індивідуальні характеристики) на способи пошуку інформації та їхню інформаційну поведінку. При цьому підкреслюється, що у процесі підготовки до навчальних занять студенти зазвичай обирають найбільш зручні джерела інформації, пов’язані із новітніми інформаційними технологіями (зокрема, ШІ), втім відсутність навичок коректного користування ними значно знижує ефективність підготовки.