"Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія

РЕЦЕНЗІЯ на колективну монографію «Суспільство, людина, право: сучасний соціокультурний контекст / О. П. Андрущенко, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ін.; за ред. О. Г. Данильяна. Харків: Право, 2025. 328 с.»

Світлана Серьогіна — 2025-11-21

Рецензія на монографію присвячена огляду наукового дослідження, у якому висвітлено актуальні проблеми розвитку сучасного суспільства в соціокультурному та філософсько-правовому контекстах. У монографії проаналізовано взаємозв’язок між людиною, державою та правовим суспільством в умовах миру та війни, що надає роботі значної теоретичної глибини та практичної цінності. Особливу увагу автори приділили питанням захисту прав людини, цифровізації, розвитку віртуального простору, забезпеченню кібербезпеки, формуванню інформаційної культури та впливу штучного інтелекту на суспільні процеси.

КОНЦЕПТ СИЛИ У ФОРМУВАННІ ФІЛОСОФІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ УКРАЇНИ (СВІТОГЛЯДНІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ)

Петро Ізуїта — 2025-11-21

У статті акцентовано на відсутності єдиної національної ідеї сучасної України. Висунуто припущення щодо орієнтації на концепт сили. Проаналізовано поняття сили в історії філософії в її конструктивних проявах. Наголошено на важливості популяризації на міжнародному рівні сильних сторін української держави та народу. Звернено увагу на підготовку фахівців відповідних сфер та служб.

МІГРАЦІЯ ЯК ФОРМА ПОДОЛАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОРДОНІВ: ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Олег Данильян — 2025-11-21

Визначено тенденції та досліджено характеристики міграційних процесів в Україні, що спричинені широкомасштабною російської агресією. Проаналізовано феномен міграції як форми подолання політичних та соціокультурних кордонів. Констатується, що міграційні процеси, які активізувались в Україні в наслідок російсько-української війни, мають значний вплив на соціально-економічну, політико-правову, духовно-культурну сфери як в самій Україні, так і в Європі.

ФЕНОМЕН НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ У СИНЕРГЕТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

Олександр Дзьобань — 2025-11-21

У статті здійснена спроба філософського осмислення феномена національної безпеки крізь призму синергетичної парадигми. Автори пропонують розглядати національну безпеку як складну, відкриту та самоорганізуючу систему, що формується в умовах постійної взаємодії внутрішніх і зовнішніх чинників. У роботі проаналізовано ключові категорії синергетики ‒ біфуркацію, атрактор, стохастичність, ентропію та емерджентність ‒ у контексті українського історичного досвіду та сучасних викликів. Особливу увагу приділено ролі духовної сфери як системотворчого чинника, здатного генерувати нові ціннісні орієнтири в періоди соціальної нестабільності. Обґрунтовується, що синергетичний підхід дозволяє не лише глибше зрозуміти динаміку загроз, а й окреслити потенціал для формування нової культури національної безпеки, заснованої на свободі, гідності та солідарності.

МАНІПУЛЮВАННЯ МАСОВОЮ СВІДОМІСТЮ: ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Лідія Чорна — 2025-11-21

В умовах зміни комунікативної парадигми у сучасному суспільстві велика увага приділяється проблемі свідомості. Вона є найважливішим проявом духовної життєдіяльності, від функціонування якої залежить не лише життя окремої людини, а розвиток усієї цивілізації та формування відповідної моделі реальності. Якщо у минулі століття проблематика свідомості досліджувалася крізь призму онтології чи гносеології, то сьогодні на перший план виходить проблематика маніпуляції масовою свідомістю. У таких сферах знання, як історія, психологія, політологія, соціологія, економіка, нейронауки існують різні визначення цього феномену, орієнтуючись на предмет вивчення кожної з них. Проте й досі ця сфера потребує світоглядно-філософських відповідей. У статті актуалізується питання маніпуляції як ефективного способу управління свідомістю людей, що передбачає трансформацію ціннісних орієнтацій, культурних кодів, смислів, наративів та стереотипів з метою здійснення максимального світоглядного контролю над людиною та суспільством. Констатується той факт, що проблематика маніпуляції масовою свідомістю з боку філософії залишається відкритою до вивчення і до кінця не осягнута у сучасних дослідженнях.

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Георгій Фінін — 2025-11-21

У статті обґрунтовано важливість формування національної ідентичності у сучасному суспільстві. З’ясовано, що основними завданнями національно-патріотичного виховання в умовах війни є формування у громадян України високого рівня самосвідомості та патріотизму, активної життєвої позиції, національної гідності. Досліджено взаємодія та взаємовплив формування національної ідентичності та процесів національно-патріотичного виховання.

DIGITAL-SKILLS У ПАРАДИГМІ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНИХ ФАХІВЦІВ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

Світлана Куцепал — 2025-11-21

У статті розкривається сутність та специфіка компетентнісного підходу до підготовки майбутніх спеціалістів, аналізується сутність digital-skills як базових компетентностей конкурентноспроможного фахівця. Аргументується, що Digital-skills (Digital Working Skills) – це компетентності, необхідні фахівцю у будь-якій галузі, а також і у повсякденному житті, для оптимального використання цифрових технологій та медіаплатформ задля досягнення оптимальної продуктивності та ефективної комунікації в умовах цифровізованого робочого середовища. Репрезентуються класифікації Digital-skills (Digital Working Skills), аргументується теза, що акцентуація уваги на цифрових компетентностях особистості в процесі професійної підготовки є відповіддю на виклики цифрового суспільства.

ДОБРОЧЕСНІСТЬ ЯК МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИЙ КОМПАС ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ДИЗАЙНЕРА-ПРАКТИКА

Майя Триняк — 2025-11-21

У статті проаналізовано доброчесність як морально-етичний компас життєтворчості дизайнера-практика. Показано, що професійна етика виходить за межі переліку усталених норм. Аргументується, що культура відкритої рецензії, міждисциплінарна комунікація та орієнтація на принципи сталого розвитку й економіку замкненого циклу є необхідними умовами відповідального проєктування. Зроблено висновок, що доброчесність забезпечує перехід від технічної майстерності до більш досконалих практик.

ФОРМАЛЬНА ЛОГІКА АРГУМЕНТАЦІЇ У ПРАВОВОМУ ДИСКУРСІ

Тетяна Крижановська — 2025-11-21

Стаття аналізує можливості формальної логіки аргументації у правовому дискурсі. На прикладі норми Закону України про державну мову розглядаються концепція абстрактної аргументаційної структури та дефізивна логіка. Продемонстровано, що формальні моделі аргументації можуть не лише описувати теоретичні відносини між аргументами, а й моделювати реальні механізми прийняття рішень у праві.

КІБЕРКОНФЛІКТ ТА ПРАВОВЕ ПОЛЕ ЙОГО ІСНУВАННЯ: СПРОБА ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОГО ОСМИСЛЕННЯ

Володимир Трофименко — 2025-11-21

Публікація присвячена кіберконфлікту та правовому полю його існування. Наголошується, що головною науковою проблемою є відсутність єдиного розуміння кіберконфлікту та його характерних рис. У свою чергу це створює певну проблему створення правового поля його існування. Головною причиною цього є специфічність кіберконфлікту. Таким чином, показується, що проблема правового поля кіберконфлікту залишається відкритою та потребує нагального вирішення.

ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНЕ СПРИЙНЯТТЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ірина Ушно — 2025-11-21

У статті досліджується роль художньо-образного сприйняття як передумови інженерно-технічної діяльності. Автор аналізує взаємозв’язок між естетичним і раціональним мисленням, що є ключовим для процесів конструювання, проектування та інженерного моделювання. Розглядається значення уяви, метафори та аналогій у створенні нових технічних рішень, а також вплив естетичних категорій (гармонії, симетрії, пропорцій) на розвиток технологій.

Стаття підкреслює, що інженерія – це не лише точна наука, а й мистецтво, яке спирається на креативне бачення та здатність мислити образами. Досліджуються історичні приклади, що демонструють роль художнього мислення у технічних відкриттях. Запропоновано підходи до інтеграції гуманітарного та технічного знання у сучасній освіті для гармонійного поєднання творчості й раціональності в інженерній діяльності.

МЕНТАЛЬНІСТЬ ЯК ДУХОВНО-СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН: ФІЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКСІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ

Тамара Руденко — 2025-11-21

У статті проаналізовано наукові погляди дослідників щодо осмислення філософської категорії «ментальність» в історико-філософському дискурсі, від її появи в науковому обігу як положення «духу народу», яке належить філософії Нового часу до розуміння ментальності сучасними українськими науковцями. Ментальність розглядається як характерна особливість етносу або конкретної етнічної спільноти, що включає спосіб мислення, погляди, релігійні особливості, вірування, звички, культурні стереотипи та інші духовні явища, які поширені серед членів даної спільноти або у суспільстві. Обґрунтовано твердження, що до характерних особливостей української ментальності належать такі риси як екзистенційність, кордоцентризм, що проявляється у сердечності, емоційності, чутливості, антеїзм, релігійність, мовленнєва виразність. Встановлено, що ментальність має потужний вплив на культурно-освітнє життя українського народу та його національно-цивілізаційне самовизначення.

ПОСТАНТРОПОЦЕНТРИЗМ У РИТОРИЦІ ДЕКОЛОНІАЛЬНОСТІ ТА ОБРАЗАХ АНТИГУМАНІЗМУ

Юлія Мелякова — 2025-11-21

Постантропоцентричний дискурс даної статті проблематизує ряд актуальних тем, що стосуються онтології сучасної людини самої по собі, а також як члена численних спільнот. Дискурс розгортається навколо ідеї деколоніальності знання, мови та чуттєвості, що розглядається як прояв постмодерної мережевої раціональності та нового соціального, ціннісного й біологічного буття людини. Також дослідження торкається антропології травми, питання комеморативної пам’яті, аспекту розсіяної тілесності та відкритої ідентичності, що постають як свідоцтва антигуманістичного повороту в філософії. Постантропоцентризм з усіма його проявами демонструє плюриверсальний, а не універсальний принцип метамодерності.

ФЕНОМЕН СПОРТУ У АКСІОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ

Олександр Ткаченко — 2025-11-21

У статті феномен спорту розглядається як визначальна соціальна цінність, що виникла в результаті цивілізаційного розвитку людства. Зазначається, що під час заняття спортом людина реалізує такі цінності як свобода вибору, справедливість, гуманізм, змагальність, повага. Підкреслюється, що спортивна діяльність сприяє саморозвитку особистості, вихованню її духовних якостей.

ВОЄННИЙ СТАН ЯК ДИНАМІЧНИЙ ПРОСТІР ВЗАЄМОДІЇ ВЛАДНИХ ПРАКТИК, МЕХАНІЗМІВ ЛЕГІТИМАТИЦІЇ ТА НОВИХ СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР

Ірина Денисенко — 2025-11-21

Стаття присвячена розгляду воєнного стану як динамічного простору взаємодії владних практик, механізмів легітимації та нових суб’єктів політичної участі. Дослідження базується на поєднанні інституціонального аналізу з методологією синергетики, що дає змогу інтерпретувати владні практики не лише як засоби управління, але й як елементи більш широкої конфігурації взаємодій, що породжують нові траєкторії політичної трансформації.

МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДІ УКРАЇНИ У ДОВОЄННИЙ ПЕРІОД ТА В УМОВАХ ВІЙНИ

Олександр Артемчук — 2025-11-21

Стаття присвячена аналізу методологічних підходів формування політичної культури молоді України у довоєнний період та в умовах збройного конфлікту, що розпочався у 2014 році і загострився після 2022 року. У статті розкриваються особливості застосування формальних і неформальних методів виховання політичної свідомості молоді, серед яких освітні програми, діяльність молодіжних організацій, медіаінструменти, сімейне виховання та соціалізація у цифровому середовищі. Аналізу піддаються трансформації змісту та пріоритетів політичної культури в умовах війни, включаючи формування національної ідентичності, культури спротиву, відповідальності й солідарності. Особлива увага приділяється ролі національно-патріотичного виховання, розвитку цифрової політичної культури, активізації волонтерства та громадської діяльності молодих українців. До методологічних підходів віднесено: інституційний аналіз, структурно-функціональний підхід, соціологічні методи, історико-порівняльний метод, моделювання, дискурс-аналіз, візуально-комунікативні методи, когнітивно-психологічні методи і мережевий аналіз. Результати дослідження мають значення для розробки ефективних програм виховання політичної культури та підвищення політичної свідомості молоді в сучасних соціально-політичних реаліях України.

МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ІСТОРІЇ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА: ВИЗНАЧЕННЯ, ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

Наталя Анікіна — 2025-11-21

У статті розглядається концепт «маніпуляція» з точки зору різних наукових підходів у контексті історичного розвитку суспільства. Досліджуються різні прийоми політичного маніпулювання (у межах зв’язку з пропагандою як соціально-політичним явищем) та напрями його впливу на суспільство в мирних та воєнних умовах існування на всіх етапах історичного розвитку.