"Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія

ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ У ВІТЧИЗНЯНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

2023-10-24T13:13:03+03:00

Досліджено феномен інформаційної культури у сучасному науковому дискурсі. Розкрито теоретичні підходи до її розуміння. Проаналізовано структуру інформаційної культури як поєднання інформаційної грамотності, інформаційної компетентності й етичних норм використання інформаційно-комунікаційних технологій та інформації як такої. Визначено напрями формування інформаційної культури як важливої соціальної проблеми.

КОРЕЛЯЦІЯ СВОБОДИ І ПРАВ ЛЮДИНИ У ФІЛОСОФІЇ НЕОПРАГМАТИЗМУ: НА ПРИКЛАДІ ТВОРЧОСТІ ІСАЙЇ БЕРЛІНА

2023-10-24T11:29:46+03:00

У статті зазначається, що на думку неопрагматистів мінімальна свобода індивіда, захищена від зовнішнього вторгнення, може мати різні назви й обґрунтування: права людини, принцип корисності, індивідуальна недоторканність, категоричний імператив, недоторканність суспільного договору тощо. Ці поняття обʼєднані «негативною» свободою. Проаналізована еволюція прав людини з точки зору концепції «негативної» і «позитивної» свободи. Аналізується точка зору Берліна на перехід від ідей «негативної» й «позитивної» свободи до гностицизму і деспотії.

ТЕРОРИСТИЧНИЙ АКТ: ПРИЮРИДИЧНИЙ ЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЩОДО КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНУ (на прикладі ч. 1 ст. 258 ККУ)

2023-10-24T13:27:53+03:00

Стаття присвячена проблемі раціоналізації приюридичної стадії підготовки кримінально-правової кваліфікації злочину. Пропонується логічний аналіз норми права (на прикладі ч. 1 ст. 258 ККУ) для висвітлення її формальної організації. Досліджуються елементи структури, їх логічний зв’язок та цілісна логічна форма. Використовується метод формалізації. Оцінюється формальна правильність, що дозволяє встановити юридичну невизначеність окремих компонентів структури.

ЖЕРТВА ЯК МЕДІАКОНСТРУКТ У ПРОСТОРІ БІОПОЛІТИКИ

2023-10-24T13:50:28+03:00

У статті осмислений феномен конструювання жертви засобами трансмедійної комунікації. Перша частина присвячена ролі медіатехнологій у сучасному біополітичному просторі. Наголошено, що контроль над комунікацією в рамках нових владних парадигм здійснює нетократична еліта – нова форма кібертехнологічного суперпаноптизму. Показане значення медіалогіки у новій системі соціальних зв’язків та світоглядних моделей. У другій частині на основі дослідження феноменів глибинної медіатизації осмислена специфіка культурної трави та жертви як медійних конструктів, продуктів інформаційних технологій, покликаних відтворювати біополітичні імперативи.

ВІД ТРИВОГИ ДО АТАРАКСІЇ

2023-10-24T13:05:11+03:00

Наш аналіз починається з настанови, що тривога – це філософський концепт, не лише тема для психологічних досліджень, що зводять тривогу до неврозу. Ми пропонуємо філософське дослідження цього глибокого поняття, яке потребує комплексного підходу через метафізичне коріння тривоги та її зв’язок із духом як головною структурою людського існування. Крім того, ми переконані, що вирішення проблеми тривоги є у вищому ступені духовним, точніше, воно полягає у «пробудженні духу». Істинно вільний дух, навіть якщо він під владою метафізичної тривоги, не може замкнутися у деструктивній тривозі. На наш погляд, метафізичну тривогу не можна плутати з депресією, її неможна лікувати антидепресантами. Якби у людини не було сум’яття, метафізичних тривог, вона не змогла б претендувати на участь у культурі. Лише той, хто проходить крізь метафізичну тривогу, може досягти стану атараксії.

ДЕРЖАВА ЯК ОСОБЛИВИЙ СУБʼЄКТ КІБЕРПРОСТОРУ

2023-10-24T13:20:10+03:00

Публікацію присвячено статусу та місцю держави у кіберпросторі. Піднімаються питання кіберсуверінітету та кібербезпеки держави. Окреслюються особливі можливості держави регулювання кіберпростору на законодавчому рівні. Окремо розглядається проблема зловживання державами можливостями кіберпростору з власними цілями та питання протистояння такій діяльності. Описується проблема кіберпростору на міжнародному рівні, а також проблеми міжнародного права у регулюванні цієї сфери.

ГЕРМЕНЕВТИКА ТІЛЕСНОСТІ Г. ПЛЕСНЕРА У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ НЕВЕРБАЛЬНИХ ПРАКТИК ЛЮДСЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2023-10-24T11:42:37+03:00

У статті досліджуються окремі аспекти філософсько-антропологічної теорії сміху та плачу Гельмута Плеснера у контексті розвитку невербальних практик людської комунікації. Розкривається евристичний потенціал його герменевтичного вчення про специфічні форми людської виразності, в якому філософ пропонує власне бачення герменевтики, у першу чергу, як герменевтику тілесності.

КОНЦЕПТИ «ПОЗАЗНАХОДЖЕННЯ ІНШОГО» ТА «ТРАНСГРЕДІЄНТНЕ» ЯК ЗАСАДА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СЦЕНІЧНОГО СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ

2023-10-24T11:17:30+03:00

Мета статті – визначити естетичний феномен антропологічної межі в контексті синтезу мистецтв. Методологія дослідження презентована компаративним та системним підходами. З філософських методів актуалізовані трансцендентальний метод (позазнаходження іншого як апріорі естетичного акту), феноменологічний метод (визначення диспозитиву естетичного акту як емпатії, діалогу), діалектичний метод (визначенні діалектики обміну місць в бутті, за М.Бахтіним, як передумови трансгресії estesis), що дають можливість здійснити філософсько-антропологічний аналіз синтезу мистецтв як динамічної цілісності в контексті можливого, наявного та постнаявного модусів існування художнього твору. Висновки. Верхівкою еволюції сцени від її онтологічного розуміння як предметно-просторового контексту дії до події, яка відліковує початок і кінець дії, а сама подієвість як темпоральність стає носієм сучасного образу буття, є інтерактивна сцена, де позазнаходження іншого усувається. В театр повертається постмодерний натуралізм, проти якого так повставали Вс. Мейєрхольд, П. Брук та ін.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ТОТАЛЬНОЇ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

2023-10-24T11:05:55+03:00

Стаття присвячена дослідженню впливу проблем інформаційного суспільства на права людини. Звертається увага на проблему захисту фундаментальних прав і свобод користувачів Інтернету як умови подальшого розвитку інформаційного суспільства. Серед основних проблем забезпечення прав людини у сучасному інформаційному просторі виділяються недосконала інформаційна політика держави, прогалини в законодавстві, недостатність залучення громадянського суспільства до комунікації.

ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА РЕЛІГІЇ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ КОНФЛІКТУ МІЖ ПРИРОДНИМ ТА ПОЗИТИВНИМ ПРАВОМ

2023-10-24T13:35:56+03:00

У статті здійснено спробу окреслити сучасний стан конфлікту між державою та індивідом як носієм унікального релігійного досвіду. За допомогою посилань на судову практику національних судів та міжнародних судових органів, закцентовано увагу на точках виникнення конфронтації між природним правом людини на свободу віросповідання та позитивними правами громадянина, виконання яких вимагає держава.