"Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія

СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-06-04T12:16:46+03:00

У статті розглянуто особливості соціальної активності студентської молоді в умовах війни. Визначено, що соціальна активність молоді трансформується під впливом нестабільного середовища, змінюючи традиційні механізми соціалізації та взаємодії. Аналіз досліджень показав, що рівень залученості студентів у суспільні процеси залежить від особистісних цінностей, освітнього середовища, мотиваційних чинників та загальної соціально-економічної ситуації.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТОТАЛІТАРИЗМ: СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ МАСОВОГО КОНТРОЛЮ І МАНІПУЛЯЦІЇ

2025-06-03T13:24:50+03:00

У статті досліджується феномен інформаційного тоталітаризму як нової форми соціального контролю та маніпуляції у цифрову епоху. Особлива увага приділяється ролі соціальних мереж, які з інструментів комунікації перетворилися на механізми алгоритмічного управління масовою свідомістю. Проаналізовано, як технології персоналізації контенту, психологічного впливу та великих даних змінюють природу свободи, ідентичності та критичного мислення. Підкреслюється необхідність філософсько-наукового осмислення нових викликів, що постають перед людством в умовах інформаційної революції.

ЦІЛІСНІТЬ ТІЛА ЗАГАЛЬНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

2025-06-03T13:41:58+03:00

У статті здійснено спробу перейти від граничних умов існування тілесно втіленого ЗШІ до формулювання критеріїв цілісності подібного тіла, а також критеріїв розмежування між тілами різних ЗШІ. Показано ключову роль протиріччя між синхронічним та діахронічним зрізами у розумінні тілесності загального ШІ. Цілісність тіла загального ШІ досягнуто якщо цей ШІ має достатній для забезпечення власної автономності набір технічних пристроїв, що дозволяє йому діяти у соціумі, у характерних для соціуму циклах індивідуалізованого розвитку.

ЦИФРОВЕ СУСПІЛЬСТВО: ДО ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФСЬКОЇ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ

2025-06-04T10:17:59+03:00

Зроблена спроба концептуалізації феномена цифрового суспільства. Показано, що становлення цифрового суспільства безпосередньо пов՚язане з інтенсивним розвитком нових технологій, що здійснювався впродовж кількох останніх десятиліть. Проаналізоваий феномен цифровізації як результат інформатизації та комп՚ютеризації і наступний етап розвитку технологій. Цифровізація соціальної реальності розглядається як сукупність процесів мережевізації, датифікації, алгоритмізації і платформізацї. Розглянута проблема комунікації у цифровому суспільстві на фоні медіатизації соціокультурної реальності і обґрунтовується, що архітектоніка цифрового суспільства створюється через цифрові процеси віртуальної комунікації.

ЕВОЛЮЦІЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЕТИКИ: ВІД ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ ДО ВИКЛИКІВ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ

2025-06-03T14:02:54+03:00

Розглядається еволюція комп’ютерної етики від основоположних робіт Норберта Вінера та Джеймса Мура до сучасних викликів цифрової епохи. Проводиться історико-філософський аналіз ключових концепцій, зокрема «логічної пластичності» та «фактору невидимості» у комп’ютерних системах. Досліджуються інституційні аспекти розвитку комп’ютерної етики та її застосування до сучасних проблем штучного інтелекту, великих даних і кібербезпеки. Обґрунтовується необхідність міждисциплінарного підходу для розробки етичних рамок, здатних спрямовувати технологічний прогрес в інтересах суспільства та розв’язувати моральні дилеми цифрової трансформації.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ВІТЧИЗНЯНОГО СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

2025-06-03T14:19:53+03:00

У статті досліджується інформаційна безпека українського суспільства у інформаційно-технічному та ціннісно-світоглядному контекстах під час російської агресії. Стверджується, що розвиток системи інформаційної безпеки України в умовах російсько-української війни має спиратись на новітні інформаційно-комунікаційні технології, вітчизняний програмний продукт, висококваліфікованих фахівців у цій царині. Констатується, що у світоглядному сенсі з початком російсько-української війни набули трансформацій змістовні характеристики антиукраїнських наративів, що використовуються в якості «смислової» та «інформаційної» зброї.

МОЛОДЬ УКРАЇНИ В ЕПОХУ ЦИФРОВОЇ ПОЛІТИКИ: ІНФОРМАЦІЙНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ЗМІНА ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2025-06-04T11:07:12+03:00

У статті акцентовано увагу на тому, що молодь як найактивніша аудиторія цифрових платформ перебуває під значним впливом новітніх механізмів комунікації, як-от соціальні мережі, алгоритми персоналізації контенту та інтерактивні формати. Виявлено, що поряд із позитивними змінами цифрова комунікація породжує низку викликів, пов’язаних із поширенням дезінформації, маніпулятивного контенту та формуванням інформаційних ізоляцій. Актуальність дослідження обґрунтовано необхідністю визначення шляхів оптимізації цифрової політичної комунікації для підвищення її прозорості та ефективності. Акцентовано увагу на тому, що для покращення навичок критичного мислення у сфері політики молоді необхідно впроваджувати освітні програми з медіаграмотності, розвивати механізми перевірки фактів, використовувати технології штучного інтелекту для раннього виявлення дезінформації та забезпечувати прозорість цифрових платформ. Рекомендовано приділити особливу увагу створенню інтерактивних платформ, які залучатимуть молодь до обговорення і прийняття рішень, підвищуючи їхню довіру до громадських і політичних ініціатив.

КІБЕРБЕЗПЕКА ЯК СФЕРА МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У ПЕРІОД ГЛОБАЛЬНОЇ КРИЗИ БЕЗПЕКИ

2025-06-04T11:17:27+03:00

У статті досліджено кібербезпеку як ключовий компонент міжнародного співробітництва в умовах глобальної безпекової кризи. Проаналізовано трансформацію кіберзагроз у фактор стратегічної нестабільності та необхідність формування глобального режиму кібербезпеки. Розглянуто правові, технічні та інституційні аспекти реагування на кіберінциденти, діяльність міжнародних організацій (ITU, ENISA, НАТО), а також європейські ініціативи (NIS2, CERT-EU). Визначено особливості участі України в міжнародних кібербезпекових механізмах і наголошено на потребі уніфікації нормативних підходів, посиленні кіберспроможностей і міждержавній координації дій. Кібербезпека трактується як глобальне публічне благо, що потребує багаторівневого управління та політичної солідарності.

ТЕХНОЛОГІЇ МІФОЛОГІЗАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОГО КОНСЕНСУСУ

2025-06-04T11:28:56+03:00

The study examines mythologization technologies as a means of shaping political consensus. It reveals that these technologies are based on the symbolic reinterpretation of reality through archetypes, emotionally charged imagery, and mythological constructs that influence public consciousness. The findings demonstrate that the key mechanisms of mythologization include the creation of collective narratives, the heroization of leaders, the construction of a hostile 'Other,' and the manipulation of temporal perception to legitimize power and mobilize society. These technologies not only shape political reality but are also actively employed to foster social cohesion, particularly in times of crisis or transitional processes.

КОНСЕРВАТИВНА РЕАКЦІЯ НА МІГРАЦІЙНІ ВИКЛИКИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ХХІ СТОЛІТТІ

2025-06-04T11:52:09+03:00

У статті експліковано ключові теоретичні позиції консервативної реакції на міграційні процеси останніх десятиліть, а також надано узагальнене уявлення про фундамент європейської ідентичності в контексті ідеології консерватизму. Підкреслена актуалізація правого та консервативного дискурсу як в електоральних процесах європейських держав, так і в інтелектуальному середовищі сучасних європейських мислителів. Постулюється цивілізаційна та громадська неспорідненість двох локальних ідентичностей: іммігрантів-мусульман та європейців-християн. Проаналізована консервативна критика сучасної політики мультикультуралізму, визначені її ключові проблеми у контексті збереження європейської ідентичності, що конкретизується у явищах інклюзивності, політики спокути та екзистенційної загрози розмиття європейських цінностей.

ТЕХНОЛОГІЇ СИМВОЛІЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2025-06-04T12:06:55+03:00

Досліджено особливості та характерні риси технологій символічної політичної комунікації як ефективних засобів здобуття, легітимації та реалізації влади. Розкрито їх принципи дії та механізми впливу. Виявлено, що дані технології діють через повторення, емоційну привабливість та інтерпретаційну гнучкість, зміцнюючи легітимність та надихаючи на колективні дії в символічно-політичному просторі.

ЛЮДИНА ЯК ЦІННІСТЬ У МЕЖАХ НОВОЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА

2025-06-04T10:28:35+03:00

У статті аналізується антропологічна криза в межах новоєвропейського права, зумовлена змінами в уявленнях про людину, її природу та роль у праві. Розглянуто еволюцію правових ідей від класичних філософських до психоаналітичних теорій. Особлива увага приділена трансформації права з інструмента захисту до засобу соціального контролю. Автор наголошує на потребі перегляду сучасних правових концепцій через нову наукову парадигму.

ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВОЇ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

2025-06-04T10:40:58+03:00

У статті розглядається питання формування системи «Військової юстиції» в Україні як окремого елементу ювенальної системи з фокусом на військову специфіку. Запропоновано створити комплексну структуру, до якої увійдуть: військова поліція (що виконуватиме слідчі функції), військова прокуратура й адвокатура, а також військові трибунали.