"Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія

СВІТОГЛЯДНИЙ СЕНС ГЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

2024-08-30T10:57:02+03:00

Проаналізовано світоглядні аспекти існування гендерної нерівності. Визначено зміст гендерних міфів, гендерних стереотипів, гендерної ідентифікації як підґрунтя буття гендерної нерівності. Розкрито правові механізми подолання гендерної не- рівності. На прикладі базових законодавчих актів ЄС показана спрямованість за- хідної спільноти подолати гендерну нерівність у політичному, економічному та со- ціальному житті.

ДУХОВНО-ЦІННІСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕРЖАВНИЦЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

2024-08-30T11:11:23+03:00

Досліджено сутнісні характеристики концепту «державницька ідеологія» у ду- ховно-ціннісному вимірі. Доведено, що державницька ідеологія не є виключно полі- тичним явищем, а являє собою феномен духовного розвитку Українського народу. Зазначається, що державницька ідеологія має уособлювати національну ідею та на- ціональні інтереси на сучасному етапі вітчизняного державотворення.

ЛОГІЧНИЙ СТИЛЬ АНАЛІЗУ ТЕКСТОВОЇ ТА ІНШОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ТЕСТІВ НА ЗАГАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

2024-08-30T11:26:48+03:00

У статті обґрунтовано ефективність використання логічної методології для розвʼязання тестових завдань в умовах дефіциту часу. Для цього здійснено загальну класифікацію тестових завдань, виділено наочні та інші методи їх розвʼязання, узагальнена методика розвʼязання на основі кодування наявної інформації, аналізу й співставлення логічних конструкцій для виявлення суперечності, порушення повноти й цілісності тощо.

ДЕМОКРАТІЯ У ГЛОБАЛЬНОМУ Й НАЦІОНАЛЬНОМУ ДИСКУРСАХ

2024-08-30T12:14:29+03:00

У статті зроблено спробу міждисциплінарного дослідження співвідношення форм сучасної демократії з її сутністю у контексті глобального й національного дискурсів. Аргументується пріоритет форм прямої політичної участі над індивідуалізованою відповідно суверенітету народу в якісній демократії.

Перспективними напрямками міждисциплінарних досліджень є проблеми балан- су форм демократії та убезпечення її від маніпуляцій політичних еліт.

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: ВИКЛИКИ ТА ПРІОРИТЕТИ

2024-09-02T11:34:19+03:00

У статті розглянуто сутнісні характеристики національної безпеки України, її складові, пріоритети та особливості у контексті глобальної безпеки.

Проаналізовано виклики національній безпеці України з часу проголошення неза- лежності (1991 р.), основний – війна з рф у різних формах, помилки внутрішньої та зовнішньої політики, що позбавили Україну військової потужності, успадкованої після розпаду СРСР.

ЗА ЛАШТУНКАМИ ВИБОРІВ: ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ ЯК ЕЛЕКТОРАЛЬНА СТРАТЕГІЯ ПОЛІТИЧНИХ ЛІДЕРІВ ТА ПАРТІЙ

2024-09-02T15:12:39+03:00

Досліджено формування емоційного зв’язку як виборчу стратегію політичних лідерів та партій. Доповнено виокремлені раніше маркери формування емоційного зв’язку, проведено аналіз передвиборчих роликів політичних сил. Підраховано та про- аналізовано знайдені маркери. Встановлено, що формування емоційного зв’язку може бути ключовим фактором електорального успіху, а рекламні ролики стають все більш важливим інструментом електоральної мобілізації.

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

2024-09-03T09:35:54+03:00

У статті аналізується поняття «інтернаціоналізація вищої освіти» на основі розгляду різних теоретико-методологічних підходів до визначення його сутності. Пропонується огляд широкого кола концептів, що визначають особливості інтернаціоналізації вищої освіти у міжнародному та національно- му вимірах. Ідентифіковано інституційні моделі інтернаціоналізації вищої освіти. Особливу увагу приділено розгляду концептуальних основ інтернаціоналізації вищої освіти. Проаналізовано вплив інтернаціоналізації вищої освіти на розвиток міжнародних відносин у сучасних умовах.

ЗАСТОСУВАННЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

2024-09-03T10:23:43+03:00

Визначено особливості вибору методології для дослідження державної політи- ки. Обґрунтовано, що порівняльний аналіз може стати методом, який дозволить глибоко дослідити тему, відстежувати динамічні зміни та адаптуватися до них. Досліджено фактори, що впливають на формування політики. Визначено перелік обмежень та вимог для ефективного застосування порівняльного аналізу в контек- сті дослідження державної політики.

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА: СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ (КІНЕЦЬ ХХ ПОЧАТОК XXI СТОЛІТТЯ)

2024-09-03T10:45:18+03:00

У науковій розвідці висвітлено проблему наростання та становлення поняття інформаційна війна на межі ХХ та ХХІ століття, що було зумовлено завершенням «холодної війни» та розпадом біполярної системи міжнародних відносин. Проана- лізовано основні підходи до визначення змісту поняття «інформаційна війна», її принципи та завдання.. Інформаційна війна визначається як складова частина ідеологічної боротьби.

КОНЦЕПЦІЯ ЕСТЕТИЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ В ІДЕОЛОГІЇ ФАШИЗМУ

2024-09-03T13:53:08+03:00

У даній науковій роботі досліджується особливості концепції естетизації по- літики в ідеології фашизму. Визначається вплив естетичного на моральні та полі- тичні норми, а також виокремлюється поняття естетизації політики, запропо- новане В. Беньяміном. Поряд із цим було розширено теоретичні межі даної концеп- ції та детерміновано її ядровий елемент – категорію фашистського стилю, як універсального атрибуту усього суспільно-політичного життя, а також нюан- совано його характерні ознаки: мужність, безстрашність, бунт, героїзм, авантю- ризм тощо. Слід за цим було теоретично препаровано особливість властивого ідеології фашизму естетичного усвідомлення держави.

ГІБРИДНА ВІЙНА У СУЧАСНОМУ СОЦІАЛЬНО- ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: НОВІ СТРАТЕГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

2024-09-03T14:29:58+03:00

Акцентовано увагу на актуальності підвищення рівня концептуального осмис- лення проблемного поля гібридної війни.Запропоновано авторську стратегію по- будови загальної концепції гібридної війни. Перший етап якої передбачає система- тизацію результатів досліджень проблем гібридної війни, що репрезентовані у сучасному соціально-політичному дискурсі за аналітичною схемою Л. Козера. Другий – розробку її «статичної» (засади стійкого існування) та «динамічної» (механізми розвитку та розповсюдження) моделей.

ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНЦІВ ДО ЄС У КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ІНТЕРЕСІВ

2024-09-03T15:10:14+03:00

У статті досліджено явище української еміграції до країн ЄС, починаючи з лю- того 2022 року, яке спричинене військовою агресією проти України. Вимушена еміграція розглядається у контексті геополітичних інтересів країн ЄС, США, Ве- ликобританії та Китаю. Досліджено вплив масової еміграції українських громадян на стан євроінтеграції України, розглянуто чинники позитивного і негативного характеру, які впливають на євроінтеграційний курс України.

Р Е Ц Е Н З І Я на навчальний посібник «Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Науково-дослідницька діяльність у сфері правознавства. Харків: Право, 2024. 269 с.»

2024-09-03T15:28:41+03:00

Сучасне суспільство може динамічно розвиватись лише на основі наукових досліджень, які є підгрунтям різних видів діяльності. В інформаційну епоху, коли наука стала основною продуктивною силою, а науково-технічна рево- люція набуває неймовірно широкого розмаху, розробка проблем методології та логіки наукового дослідження вважається одним з найактуальніших завдань. Безперервний та постійно зростаючий потік наукових досліджень, помітне збільшення кількості суб’єктів, які займаються наукою, – все це не тільки стимулює загальний інтерес до проблем наукового пізнання, а й вимагає ана- лізу й розробки нових методів дослідження, які використовуються в сучасній науці. Сучасна професійна діяльність у будь-якій суспільній сфері вимагає від фахівців умінь та навичок вирішувати принципово нові завдання, прово- дити дослідження та якісно оброблювати інформацію, творчо використову- вати досягнення науки та вдосконалювати свою кваліфікацію. Професійна діяльність юриста не є винятком. Сучасний правознавець має оперувати ак- туальними науковими методами для здійснення наукових досліджень та для вирішення складних професійних завдань.

ПРОБЛЕМА НАСИЛЬСТВА В АНТИЧНІЙ КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ

2024-08-29T14:14:26+03:00

Анотація. У статті зроблена спроба простежити ключові точки зору на про- блему насильства в філософських поглядах найвідоміших мислителів європейської античності. Показано, що у системі соціальних відносин насильство в чистому вигляді відіграє роль найдавнішого і найпримітивнішого способу розв՚язання об՚єктивно наявного конфлікту інтересів учасників соціального процесу. Природа конфлікту вкорінена у фактичній нерівності соціальних суб՚єктів, що знаходить найповніше вираження в нерівності потреб індивідів. Обґрунтовується, що насиль- ство стає правовим регулятором суспільних інтересів, коли міра його застосування у суспільстві визнається більшістю. Показано, що у контексті розвитку античної філософії проблема насильства розглядалася головним чином у зв՚язку із соціально- політичними вченнями класиків грецької філософії, а також у рамках морального дискурсу. Феномен насильства не виносився представниками античної філософії як окрема проблема, гідна розгляду.

ОСОБЛИВОСТІ АКТУАЛІЗАЦІЇ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИЧНО-КУЛЬТУРНИХ СВІТОГЛЯДНИХ КОДІВ

2024-08-29T14:43:12+03:00

Стаття присвячена питанням актуалізації сучасних українських історично- культурних світоглядних кодів. Природна національна ідентичність захищає осо- бистість від ворожих маніпулятивних впливів. Це дуже важливо під час гібридних війн. Світоглядні коди, які лежать в основі національної свідомості, зазвичай до- сліджуються саме через призму національного самоусвідомлення та ідентифікації. Базові світоглядні коди мають реалізацію через історичну пам’ять та культуру. Часто ці реалізації є взаємопов’язаними. Метою статті є дослідження сучасних актуалізацій базових світоглядних кодів, які відповідають за національну самоіден- тифікацію особи і формують національний культурний простір. Під час гібридних та інформаційних війн саме світоглядні коди піддаються найпотужнішим атакам з боку ворога, оскільки їхня глибинна зміна суттєво впливає на світогляд та націо- нальну ідентичність людини.

УСВІДОМЛЕННЯ ЯК МЕХАНІЗМ ПІЗНАННЯ У ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

2024-08-29T14:56:19+03:00

Стаття присвячена аналізу традиції феноменології у питанні розуміння фено- мену усвідомлення. Його когнітивне навантаження дає підстави для з’ясування зсувів в інтелектуальній революції сучасності, дає можливість зрозуміти, на ґрун- ті чого відбувається трансформація мислення, думання людини. Сама феноменоло- гія постає як методологія розуміння оформлення і реалізації процесу усвідомлення як механізму пізнання.

КОНФЛІКТНА КОМУНІКАТИВНА ПОВЕДІНКА У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2024-08-29T15:11:30+03:00

У статті описано особливості конфліктної комунікативної поведінки агентів сучасного цифрового середовища. Таке середовище гарантує людині нові можливос- ті в сфері комунікації, що, з одного боку відкриває для неї нові свободи, а з іншого – нові форми конфліктів. Виявлено, що конфліктна комунікація відбувається у різних видах агресії та насильства, найвідоміші з яких докладно проаналізовано: це кібер- булінг, хейтинг, тролінг, грифінг тощо.

ТРАЙБАЛІЗМ ЯК МОДУС СОЦІАЛЬНОГО, ПОЛІТИЧНОГО ТА МЕНТАЛЬНОГО

2024-08-30T09:39:53+03:00

Стаття демонструє теоретичну оцінку трайбалізму як актуального формату відносин між окремими суб’єктами, між суб’єктом та владою, суб’єктом та сус- пільством, суб’єктом та історією. Методологічний аналіз трайбалізму призводить до перезавантаження індивідуальних схем поведінки, а також суспільних стандар- тів взаємодії між людьми. У своїй пріоритетності племінні спільноти змінюють онтологію індивідуального та соціального, забезпечують нові форми солідарності агентів. Трайби метамодерну вирішують питання ідентичності, суб’єктності, десоціалізації, аполітичності та втрати індивідуальної іманентності за допомогою мікрологіки та мікрополітики.

ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ТА НЕДЕРЖАВНИХ СУБ’ЄКТІВ У СИСТЕМІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

2024-08-30T10:37:11+03:00

Проаналізовано сутнісні характеристики інформаційної безпеки крізь призму діяльності державних та недержавних суб’єктів. Зазначено, що основним завданням держави є створення та підтримання інституційного механізму забезпечення ін- формаційної безпеки. Обґрунтовано провідну роль у функціонуванні системи інфор- маційної безпеки демократичних країн таких недержавних суб’єктів як аналітичні центри та засоби масової інформації.

ФЕНОМЕН ГРИ ЯК МЕДІЙНА ПРАКТИКА

2024-08-30T10:47:13+03:00

Статтю присвячено дослідженню феномену гри та її медіального сенсу. Цей медіальний сенс гри обумовлює її широке використання у медійних практиках – всієї сукупності комунікацій людини в світі. Вони в сучасному світі можна назвати маніпулятивними. Отже, головна мета статті – аналіз феномену гри через мані- пулятивну реальність, в якій вона використовується.