@article{Сепульведа_Біллеке_Сепульведа_Леіва_2020, title={ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ І ВЛАДА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ УПРАВЛІННІ ОСВІТНІМИ ЗАКЛАДАМИ}, volume={3}, url={http://fil.nlu.edu.ua/article/view/213229}, DOI={10.21564/2075-7190.46.213229}, abstractNote={<p class="91" align="left">Постановка проблеми. Механізми влади, що їх використовує керівництво шкіль­них навчальних закладів, непомітно підсилюють кількість символічного насилля як на рівні дискурсу, так і в повсякденній шкільній практиці. В освітній сфері інтерсуб’єктивні відносини набувають практичної реалізації, часто нав’язуючи небажані дії та створюючи невидимий паноптикум. Проблема влади також акту­алізує питання застосування дисципліни на людських тілах та відповідної їхньої покірливості, що є результатом обов’язкового розуміння норм, правил, дисципліни тощо.</p><p class="91" align="left">Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальна основа статті коре­лює з науковими публікаціями у галузі соціокультурних досліджень (Л. Виготський), соціального конструювання знань, компетенцій та ідентичностей (Д. Ньюман, П. Гріфін, М. Кол, Д. Літтовітц), третього покоління теорії активності (Й. Ен- гельстром, Х. Деніелс), теорії габітусу та символічного насилля (П. Бурдьє), а також з традиційними положеннями теорії влади, викладеними у працях Ф. Ніцше, М. Фуко, М. Бермана та інших авторів.</p><p class="91" align="left">Формулювання цілей. Автори виходять з того, що будь-який прояв влади має на меті з витонченим удаванням нав’язати людям смисли, так само як і відношен­ня сили, виправдане нею самою. У свою чергу, це підкреслює символічність проявів влади для інтерсуб’єктивних відносин, що існують між представниками певної спільноти. Мета дослідження полягає у показі механізмів влади, що їх систематич­но використовує керівництво для контролю за навчальними та адміністративними діями у навчальних закладах, розташованих у соціокультурних регіонах з високим ступенем соціально-економічної уразливості.</p><p class="91" align="left">Виклад основного матеріалу. У статі викладені результати дослідження адміністративного керівництва освітніми закладами з використанням можли­востей герменевтичної методології. Герменевтична парадигма дозволяє вивчити динаміку влади, що складає підвалини викладацького дискурсу щодо асиметричних інтерсуб’єктивних відносин, які виникають між дирекцією та вчителями середніх шкіл у регіоні Арауканія на півдні Чилі. Учасниками дослідження стали 14 директорів шкіл та 48 вчителів. Збір даних здійснювався за допомогою фокус-груп з директо­рами шкіл та докладних інтерв’ю з вчителями. Обробка даних здійснена у процесі відкритого та мережевого кодування з використанням програмного забезпечення Atlas Ti 6.2. Отримані дані свідчать про існування інтерсуб’єктивних відносин, що підтверджують здійснення влади та контроль над вчителями з боку директорів. Учасниками дослідження визнані систематичні дискурсивні практики символічного насилля, що негативно позначається на професійних якостях вчителів.</p><p class="91" align="left">Висновки. Тиск з боку адміністративного персоналу стає одним з вирішальних факторів професійного життя вчителів. Символічне насилля влади виявляється на інституціональному рівні, обумовлюючи підкорення вчителів тому, що є соціально впорядкованим, встановленим та вважається прийнятним для суспільства у цілому. Агенти держави, не будучи представниками освітянської сфери і не маючи належ­них уявлень про освітянську сферу, нав’язують освітньо-політичні стратегії, цен­тралізують освіту, трансформують роль вчителя, вдаючись до символічного або інструментального насилля.</p>}, number={46}, journal={"Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія}, author={Сепульведа, Хуан Гильєрмо Мансілла and Біллеке, Клаудіа Андреа Хуакіан and Сепульведа, Хуан Гільєрмо Естай and Леіва, Герман Морено}, year={2020}, month={Жов}, pages={57–75} }